Використання механізму оцінки неявних вигід і витрат

Коли ринкові ціни не можуть бути використані прямо, є по­тенційна можливість використати їх опосередковано, застосувавши методику "уявного" ринку. При цьому підході ринкові ціни заміщуваних і доповнюючих товарів застосовують для оцінки "товарів" чи "послуг" екологічного характеру, що не мають чіткої ціни. Скажімо, цінність такого неоцінного екологічно­го фактора, як чисте повітря, може впливати на ціну ринкових активів, приміром, житла або землі. Аналіз різниці цін таких ак­тивів у зонах з різною якістю повітря може вказати на неявну ціну екологічного фактора, що не має прямої ціни.

Певна річ, вибір конкретного підходу до виміру залежить від вимірюваного впливу. Втім, існують підходи, що згадуються порівняно часто, наприклад, вимір продуктивності та ефективності витрат. І, хоча економісти розробили широкий спектр прийомів виміру та оцінки, в цьому підручнику робиться наголос на прийомах, які можна вважати поширеними або потенційно за­стосовними щодо екологічних наслідків, пов'язаних з інвес­тиційними проектами.

У таблиці ці прийоми наведено по розділах. Перший набір — загально застосовні норми. Вони досить стандартні й прямо­лінійні, засновані або на змінах у фізичному виробництві, або на прямих витратах коштів (приміром, превентивних витратах, ефективності витрат). Альтернативні витрати або втрата доходу єпоглядом на економічні витрати, пов’язані з екологічними наслідками. Ці підходи є потужними інструментами виміру ба­гатьох економічних наслідків інвестиційних проектів.