Зміст і форма юридичного формулювання обвинувачення: техніко-юридичні аспекти

1. Словесне відтворення в юридичному формулюванні обви­нувачення (в подальшому — ЮФО) ознак (характеристик), які відображають специфіку інкримінованого особі ЮСЗ (кількох ЮСЗ), здійснюється з урахуванням: а) особливостей законодав­чого формулювання загального нормативного змісту таких оз­нак; б) необхідності відтворення в ЮФО альтернативних оз­нак ЮСЗ; в) необхідності відтворення в ЮФО ознак так зва­них особливих ЮСЗ (юридичних складів незакінченого злочину або (та) злочину, що вчиняється організатором, підбурювачем чи пособником); г) наявності в поведінці особи окремих форм множинності злочинів.

2. Залежно від ступеня наближеності тексту ЮФО до відпо­відних законодавчих формулювань можна виділити такі основні варіанти ЮФО:

а) ЮФО, в якому має місце текстуальне відтворення відпо­
відних законодавчих формулювань, що відображають загальний
зміст всіх необхідних для даного ЮФО ознак; при цьому зали­
шається незмінною і законодавча «конструкція» так званої
«специфічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: 1) умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 КК 2001 р.); 2) таємне викрадення чужого майна — крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК 2001 р.).

б) ЮФО, в якому має місце текстуальне відтворення відпо­
відних законодавчих формулювань, що відображають загальний
нормативний зміст всіх необхідних для даного ЮФО ознак;

при цьому зазнає змін законодавча «конструкція» так званої «специфічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: 1) заволодіння чужим майном шляхом обману — шахрайство (диспозиція ч. 1 ст. 190 КК 2001 р. — «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)»; 2) умисне знищення і пошкодження чужого майна, що завдало шкоду у великих роз­мірах (диспозиція ч. 1 ст. 194 КК 2001 р. — «Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що завдало шкоду у великих розмірах»).

в) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що
відображають загальний нормативний зміст окремих необхід­
них для даного ЮФО ознак, зазнають текстуальних змін; у
даному випадку такі зміни зумовлені суто філологічними особ­
ливостями законодавчого викладу загального нормативного
змісту відповідних ознак ЮСЗ; при цьому законодавча «конст­
рукція» так званої «специфічної частини» інкримінованого
особі ЮСЗ може залишатися незмінною або зазнавати змін, що
зумовлені, як правило, альтернативним характером зазначених
вище ознак.

Приклади: 1) погроза вбивством за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози (диспозиція ч. 1 ст. 129 КК 2001 р. — «Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози»); 2) статеві зно­сини із застосуванням погрози фізичним насильством — зґвал­тування (диспозиція ч. 1 ст. 152 КК 2001 р. — «Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи»).

г) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що
відображають загальний нормативний зміст окремих, необхід­
них для даного ЮФО, ознак, зазнають текстуальних змін; у
даному випадку такі зміни зумовлені техніко - юридичними особ­
ливостями законодавчого викладу загального нормативного
змісту відповідних ознак ЮСЗ; при цьому практично завжди
зазнає змін і законодавча «конструкція» так званої «специфіч­
ної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: 1) відкрите викрадення чужого майна — грабіж, вчинений в особливо великих розмірах (диспозиція ч. 5 ст. 186 КК 2001 р. — «Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах

або організованою групою»); б) грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супровод­жується особливою зухвалістю, — хуліганство, вчинене групою осіб (диспозиція ч. 2 ст. 296 КК 2001 р. — «Ті самі дії, вчинені групою осіб»).

ґ) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що відображають загальний нормативний зміст окремих необхід­них для даного ЮФО ознак, зазнають текстуальних змін; у даному разі такі зміни зумовлені спеціально - юридичними особ­ливостями законодавчого викладу загального нормативного змісту відповідних ознак ЮСЗ; при цьому практично завжди зазнає змін і законодавча «конструкція» так званої «специфіч­ної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: 1) підміна чужої дитини, вчинена з особистих мотивів (диспозиція ст. 148 КК 2001 р. — «Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших особистих мотивів»); 2) заві-домо неправдиве повідомлення про підготовку дій, які загрожу­ють тяжкими наслідками (диспозиція ч. 1 ст. 259 КК 2001 р. — «Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи інши­ми тяжкими наслідками»).

д) ЮФО, в якому відповідні законодавчі формулювання, що відображають загальний нормативний зміст окремих, необхід­них для даного ЮФО, ознак, зазнають текстуальних змін; у даному випадку такі зміни зумовлені як філологічними, так і техніко - юридичними або (та) спеціально - юридичними особли­востями законодавчого викладу загального змісту відповідних ознак ЮСЗ (можливе будь-яке поєднання наведених вище у пунктах в), г) та ґ) варіантів ЮФО); при цьому практично зав­жди зазнає змін і законодавча «конструкція» так званої «спе­цифічної частини» інкримінованого особі ЮСЗ.

Приклади: 1) проведення клінічних випробувань лікарських засобів стосовно неповнолітнього, що спричинило тяжкі на­слідки (диспозиція ст. 141 КК 2001 р. — «Проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітньо­го чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть або інші тяжкі наслідки»); 2) вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи особою, яка замінює батька (диспозиція ч. 2 ст. 156 КК

2001 р. — «Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або бать­ком, матір’ю або особою, що їх заміняє»).

3. Крім наведених вище основних варіантів ЮФО, можна
виділити також його найтиповіші різновиди. З урахуванням
особливостей інкримінованого особі ЮСЗ, а також наявності в
її поведінці окремих форм множинності злочинів найтиповіши-
ми різновидами ЮФО є: а) ЮФО, в якому відтворюються «не­
обхідні» ознаки юридичного складу злочину певного виду чи
так званого основного складу злочину; б) ЮФО, в якому відтво­
рюються «необхідні» ознаки так званого кваліфікованого та
особливо кваліфікованого складу злочину; в) ЮФО, в якому
відтворюються «необхідні» ознаки юридичного складу незакі-
нченого злочину; г) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні»
ознаки ЮСЗ, вчиненого організатором, підбурювачем або по­
собником; ґ) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні» озна­
ки кількох різних ЮСЗ за наявності в поведінці особи сукуп­
ності злочинів; д) ЮФО, в якому відтворюються «необхідні»
ознаки одного ЮСЗ за наявності в поведінці особи повторності
злочинів.

При написанні відповідного різновиду ЮФО необхідно ке­руватися спеціальними правилами техніко - юридичного характе­ру (див. пункти 4—9 цього додатку), орієнтуючись при цьому на один чи кілька наведених у п.2 варіантів.

4. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні
ознаки юридичного складу злочину певного виду чи основного ЮСЗ
у переважній більшості випадків обумовлюються особливостя­
ми законодавчого викладу так званої «специфічної частини»
відповідного ЮСЗ. В окремих випадках має значення і
співвідношення назви відповідної статті Особливої частини КК
з її диспозицією (диспозицією однієї з її частин). З урахуван­
ням зазначених чинників у межах даного різновиду ЮФО мож­
на виділити:

а) ЮФО, в якому обов’язково відтворюються лише так звані конкретні необхідні ознаки, передбачені в диспозиції відповід­ної статті (частини статті) Особливої частини КК; такий спосіб викладу ЮФО використовується в тих випадках, коли диспо­зиція відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК текстуально збігається з її назвою чи наближається до неї за змістом.

Приклади: 1) необережне середньої тяжкості тілесне ушко­дження (назва і диспозиція ст. 128 КК повністю збігаються); 2) перешкоджання участі у страйку шляхом погрози застосу­вання насильства (зміст диспозиції ст. 174 КК наближається до її назви, хоча і сформульований більш конкретно).

б) ЮФО, в якому відтворюються як конкретні необхідні оз­наки, передбачені в диспозиції відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК, так і загальне поняття, що «по­значає» вид злочину, у вчиненні якого визнається винною (об­винувачується) особа; такий спосіб викладу ЮФО використо­вується, насамперед, в тих випадках, коли диспозиція відповід­ної статті (частини статті) Особливої частини КК має вигляд дефініції. У такій дефініції завжди наявні загальне поняття, вжите у назві статті, і конкретні ознаки (форми), що його розк­ривають. Очевидно, даний спосіб викладу ЮФО може бути ви­користаний і в тих випадках, коли в диспозиції відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК загальне поняття, що позначає вид злочину в назві даної статті, відсутнє, але зміст диспозиції фактично є визначенням цього поняття (див., на­приклад, ст. 113, ч. 1 ст. 114 КК). У межах даного способу ви­кладу ЮФО і його форма — незалежно від особливостей зако­нодавчого визначення відповідного виду злочину — за можли­вості має бути однаковою (див. приклади).

Приклади: 1) напад з метою заволодіння чужим майном, по­єднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров’я особи, яка зазнала нападу, — розбій (ч. 1 ст. 187 КК); 2) грубе порушення громадського порядку з мотивів явної не­поваги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухва­лістю, – хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК); 3) збирання з метою пере­дачі представникам іноземної організації відомостей, що станов­лять державну таємницю, вчинене особою без громадянства, — шпигунство (ч. 1 ст. 114 КК).

5. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки кваліфікованого (особливо кваліфікованого) ЮСЗ, обумов­люються кількома чинниками, зокрема: співвідношенням за­гального нормативного змісту інкримінованого суб’єкту квалі­фікованого (особливо кваліфікованого) ЮСЗ із загальним нор­мативним змістом відповідного основного ЮСЗ; особливостями законодавчого формулювання «специфічної частини» відпові-165

дного основного ЮСЗ та відповідних кваліфікуючих (особли­во кваліфікуючих) ознак; кількістю кваліфікуючих та (або) особ­ливо кваліфікуючих ознак, які мають бути інкриміновані суб’єк­ту. З урахуванням зазначених чинників у межах даного різно­виду ЮФО можна виділити:

а) ЮФО, в якому використовується типовий (найбільш по­
ширений) спосіб викладу кваліфікованого (особливо кваліфі­
кованого) ЮСЗ; такий спосіб передбачає відтворення в ЮФО
всіх необхідних ознак основного ЮСЗ (за правилами, викладе­
ними у п. 4 і відповідної кваліфікуючої (особливо кваліфікую­
чої) ознаки (у відповідних випадках – кількох таких ознак).

Приклади: 1) виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, вчинені у великому розмірі (ч. 2 ст. 199 КК); 2) грубе порушення громадського порядку з мотивів явної не­поваги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухва­лістю, — хуліганство, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).

б) ЮФО, в якому використовується нетиповий (менш поши­
рений) спосіб викладу кваліфікованого (особливо кваліфікова­
ного) ЮСЗ; такий спосіб зумовлений законодавчими особливо­
стями утворення кваліфікованих (особливо кваліфікованих)
ЮСЗ щодо окремих видів злочинів і передбачає відтворення в
ЮФО більшості (але не всіх) необхідних ознак основного ЮСЗ
і відповідної кваліфікуючої (особливо кваліфікуючої) ознаки (у
відповідних випадках — кількох таких ознак).

Приклади: 1) порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 286 КК); 2) умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, — перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством і спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365 КК).

в) ЮФО, в якому використовується винятковий (такий, що
зустрічається рідко) спосіб викладу кваліфікованого (особли­
во кваліфікованого) ЮСЗ; такий спосіб також зумовлений за­
конодавчими особливостями утворення кваліфікованих (особ­
ливо кваліфікованих) ЮСЗ щодо окремих видів злочинів і пе­
редбачає відтворення в ЮФО відповідних формулювань, що
«представляють» лише ознаки цих ЮСЗ.

Приклади: 1) підроблення документів референдуму, вчине­не членом комісії з проведення референдуму (ч. 3 ст. 160 КК); б) розбій з метою викрадення вогнепальної зброї та бойових припасів (ч. 3 ст. 262 КК).

6. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридичного складу незакінченого злочину, зумовлені особ­ливостями поєднання в одному формулюванні відповідних за­конодавчих термінів, передбачених статтями 14, 15 КК, і відповідних характеристик, що «представляють» юридичний склад того закінченого злочину, який мала намір вчинити осо­ба. В окремих випадках на зміст цього різновиду ЮФО вплива­ють також особливі юридичні конструкції, що використовують­ся законодавцем при формулюванні так званої «специфічної час­тини» юридичних складів злочинів певних видів чи окремих їх різновидів (такі конструкції пов’язані переважно з ознаками ЮСЗ типу «значна шкода...», «істотна шкода...», «тяжкі на­слідки»).

З урахуванням зазначеного в межах даного різновиду ЮФО можна виділити:

а) ЮФО, в якому застосовується типовий спосіб відтворен­ня необхідних ознак юридичного складу незакінченого злочи­ну; він передбачає використання термінів «готування», «закін­чений замах», «незакінчений замах», текстуально узгоджених з відповідними характеристиками, що «представляють» загаль­ний нормативний зміст необхідних для даного ЮФО ознак так званої «специфічної частини» юридичного складу того закінче­ного злочину, який мала намір вчинити особа. При цьому ті ха­рактеристики, що стосуються елементів об’єктивної сторони юридичного складу відповідного закінченого злочину, відтво­рюються за загальними правилами, хоча фактичний склад не-закінченого злочину цим характеристикам може і не відповіда­ти (відповідати не повністю).

Таким чином, ЮФО, в якому застосовується типовий спосіб викладу необхідних ознак юридичного складу незакінченого злочину, в багатьох випадках є своєрідною правозастосовною фікцією, умовність якої має техніко-юридичний характер і, во­чевидь, може бути виправдана тим, що, як правило, не заважає в межах цієї форми кваліфікації злочину сприймати дійсний зміст відповідної кримінально-правової оцінки.

Приклади: 1) готування до розбою з метою викрадення вог­непальної зброї та бойових припасів (ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 262 КК);

2) закінчений замах на таємне викрадення чужого майна — кра­діжку, поєднану з проникненням у житло, вчинену у великих розмірах (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); 3) незакінчений замах на незаконне переміщення через митний кордон України історич­них та культурних цінностей — контрабанду (ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК).

б) ЮФО, в якому застосовується нетиповий спосіб відтво­рення необхідних ознак юридичного складу незакінченого зло­чину; він передбачає використання таких формулювань, які б дозволили позбутися умовностей, характерних для згаданої вище правозастосовної фікції, і відтворити дійсний зміст відпо­відної кримінально-правової оцінки точніше і коректніше.

Приклади: 1) готування до придбання права на чуже майно шляхом обману — шахрайства, що мало бути вчинене за попе­редньою змовою групою осіб і могло завдати значної шкоди по­терпілому (ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 190 КК); 2) закінчений замах на таємне викрадення чужого майна — крадіжку з проникненням у сховище, що мала бути вчинена у великих розмірах (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); в) незакінчений замах на умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового станови­ща всупереч інтересам служби — зловживання службовим ста­новищем, що могло спричинити тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 364 КК).

7. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки ЮСЗ, вчиненого організатором, підбурювачем або пособ­ником, зумовлені особливостями поєднання в одному форму­люванні відповідних термінів, які передають зміст власного діян­ня одного з цих співучасників, і, за загальним правилом, відпо­відних характеристик, що «представляють» юридичний склад того злочину, який — відповідно до умислу даного співучасни­ка — вчинив (мав вчинити) його виконавець (співвиконавці). На форму і зміст цього різновиду ЮФО впливає також стадія злочину.

З урахуванням зазначеного в межах даного різновиду ЮФО можна виділити:

а) ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридич­ного складу закінченого злочину, вчиненого організатором, підбурювачем або пособником. Воно передбачає використан­ня термінів «організація», «підбурювання», «пособництво», текстуально узгоджених з відповідними характеристиками, що «представляють» загальний нормативний зміст необхідних для

даного ЮФО ознак так званої «специфічної частини» юридич­ного складу того закінченого злочину, який має бути інкри­мінований даному співучаснику за правилами, передбачени­ми ст. 29 КК.

Приклади: 1) організація умисного протиправного заподіян­ня смерті іншій людині — умисного вбивства з корисливих мо­тивів, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК); 2) підбурювання до нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з по­грозою застосування насильства, небезпечного для життя осо­би, яка зазнала нападу, — розбою, поєднаного із проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном в особливо ве­ликих розмірах (ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК); 3) пособництво у одержанні хабара у великому розмірі, поєднаного з вимаганням хабара (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК).

б) ЮФО, в якому відтворюються необхідні ознаки юридич­ного складу незакінченого злочину, вчиненого організатором, підбурювачем або пособником. Крім складових, зазначених у п/п 1 п. 7, таке ЮФО передбачає використання термінів «готу­вання», «закінчений замах», «незакінчений замах». Вони завж­ди вказуються після термінів «організація», «підбурювання», «пособництво».

Приклади: 1) організація готування до умисного знищення і пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу (ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 194 КК); б) підбурювання до закінчено­го замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій лю­дині — умисне вбивство заручника з метою приховання іншо­го злочину (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 3, 9 ч. 2 ст. 115 КК); 3) по-собництво у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна — крадіжку, поєднану з проникненням у схови­ще, вчинену в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК).

У межах даного різновиду ЮФО може мати місце особли­вий випадок, коли в поведінці однієї особи наявні ознаки, що характеризують кілька видів зазначених вище співучасників (наприклад, підбурювача і пособника). У цьому разі в ЮФО мають бути відображені ознаки того виду співучасників, який був визначальним для кваліфікації діянь особи на рівні ФК.

Приклад: підбурювання до статевих зносин з погрозою зас­тосування фізичного насильства — зґвалтування, вчиненого

щодо неповнолітньої (ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 152 КК; при цьому в поведінці особи наявні і ознаки пособництва у такому згвалту-ванні).

8. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються ознаки кількох
різних ЮСЗ, обумовлюються особливостями кваліфікації сукуп­
ності злочинів, передбаченими ч. 2 ст. 33 КК. У цьому разі необ­
хідно керуватися такими правилами: а) кожний ЮСЗ має бути
представлений в ЮФО окремим формулюванням; б) окремі
характеристики одного ЮСЗ не повинні заміняти відповідні
характеристики іншого ЮСЗ — в тому числі й тоді, коли ці ха­
рактеристики стосуються одних і тих же елементів кількох
різних ЮСЗ.

Приклади: 1) напад з метою заволодіння чужим майном, по­єднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я осо­би, яка зазнала нападу, — розбій, поєднаний із заподіянням тяж­ких тілесних ушкоджень; умисне тілесне ушкодження, небез­печне для життя в момент заподіяння, — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 4 ст. 187; ч. 2 ст. 121 КК); 2) таємне викрадення чужого майна — крадіж­ка, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих роз­мірах; незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна — крадіжку, вчинену повторно, поєднану з проникненням у жит­ло, вчинену у великих розмірах (ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК); 3) підбурювання до незакінченого замаху на умис­не протиправне заподіяння смерті іншій людині — умисне вбив­ство з корисливих мотивів, вчинене на замовлення; підбурюван­ня до умисного протиправного заподіяння смерті інший лю­дині — умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 27, п.п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК).

9. Форма і зміст ЮФО, в якому відтворюються необхідні
ознаки одного ЮСЗ за наявності в поведінці особи повторності
злочинів, обумовлюються особливостями загального норматив­
ного змісту юридичного складу кожного зі злочинів, що утво­
рюють повторність. З урахуванням цих особливостей в межах
даного різновиду ЮФО можна виділити:

а) ЮФО, в якому всі вчинені особою злочини відображені одними й тими ж ознаками відповідного ЮСЗ, оскільки загаль­ний нормативний зміст юридичного складу кожного з вчине­них особою злочинів утворюють одні і ті ж ознаки.

Приклад: особа вчинила три злочини, кожний з яких являв собою хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалі­стю; ЮФО: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особли­вою зухвалістю, — хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК).

б) ЮФО, в якому всі вчинені особою злочини відображені різними ознаками відповідного ЮСЗ, оскільки загальний нор­мативний зміст юридичного складу окремих злочинів, що утво­рюють повторність, представлений принаймні двома різними його ознаками.

Приклад: перший злочин — зґвалтування неповнолітньої; другий злочин — зґвалтування, вчинене повторно, групою осіб; ЮФО: статеві зносини із застосуванням фізичного насильства — зґвалтування, вчинене повторно, групою осіб, щодо неповноліт­ньої (ч. 3 ст. 152 КК) (про певну некоректність такого ЮФО — див. п. 7 додатку 3).