 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Державний лад
|
|
3. Суспільний лад.
4. Право на початку XIX ст.
Ключові терміни і поняття: Малоросія, дворянство, буржуазія, державні селяни, губернія, цехові люди.
У першій половині XIX ст. майже всі українські землі об'єдналися під владою Росії. Україна у складі Росії офіційно називалася "Малоросія". Поділялася на 9 губерній, які об’єднувалися в 3 генерал-губернаторства.
Господарство України в досліджуваний період стало невід'ємною частиною економіки Росії.
Перша половина XIX ст. і для Росії і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичного устрою.
Внаслідок цього проходять певні зміни в суспільному устрої держави. Були такі верстви населення:
- дворянство;
- духовенство;
- купці;
- міщани;
- цехові люди;
- наймані робітники;
- державні селяни;
- кріпосні селяни.
Кріпацтво стає гальмом на шляху розвитку капіталізму.
Проходять певні зміни і в державному устрої. Державне управління основувалося на адміністративно-територіальному устрої, а в системі центральних органів держаної влади підпорядковувалося імператорові та міністерствам. Провідна роль належала Міністерству внутрішніх справ.
В першій половині XIX ст. на території України діяли кодифікаційні комісії, завданням яких було створення таких правових документів, які б максимально наблизили правову систему України до законодавства Росії. В результаті діяльності цих комісій вийшли такі документи як "Собрание малороссийских прав", "Свод местных законов губерний и областей, присоединенных от Польши".
З 1835р. на території України починає діяти "Звід законів Російської імперії".
В цивільному праві право власності на землю належало поміщикам. В 1848 р. було здійснено інвентарну реформу.
Сімейно шлюбні відносини регламентувалися законом: для чоловіків починаючи з 18 років, для жінок – із 16 років. Законним шлюбом вважався лише церковний.
Спадкування майна відбувалося лише за законом і заповітом. Заповіт укладався лише в письмовій формі.
В кримінальному законодавстві також відбулися зміни. Злочинні дії поділялися на:
- тяжкі злочини;
- злочини;
- проступки.
Уложення розрізняло співучасть у злочині. Співучасники поділялися на:
- призвідників;
- спільників;
- підмовників;
- підбурювачів;
- пособників;
- потурачів;
- приховувачів.
Судочинство було таємним. На основі письмових протоколів за суворо формальними правилами оцінки доказів суд вирішував долю звинувачуваного.
Тема 8. Суспільно-політичний лад і право України в період утвердження капіталізму (друга половина ХІХ ст. – поч.XXст.).
Лекція 8.1 Реформи 60-70-х років XIX ст.
1. Революційна ситуація в Росії в середині XIX ст.
2. Причини реформ 60 - 70 х. років XIX ст.
3. Реформи 60-70-х років XIX ст. та їх значення.
Ключові терміни і поняття: генерал-губернатор, тимчасовозобов’язальний стан, курія, гільдія, поліція, жандармерія.
Друга половина XIX ст. в Росії ознаменувалася зміною феодально-економічної формації буржуазною.
В 1861 році було проведено селянську реформу. Цими законами передбачалося особисте звільнення селян, надання їм земельних ділянок і викуп останніх, визначалися селянські повинності й організація селянського самоврядування.
Скасування кріпосного права внесло найбільш серйозні зміни в правове становище селян.
Після звільнення селян дворянство, як стан феодального суспільства вступило в період кризи і розкладу. Клас дворян розколовся на дві верстви.
Після реформи зростає клас робітників.
Однією з важливіших змін у соціальній структурі суспільства в період, що вивчається, було формування класу буржуазії.
Органи самоврядування на рівні губернії-повіту й міста було запроваджено в результаті здійснення земської (1864) та міської реформ (1870).
Після проведення реформ 60-70-х років ввели в державний устрій Російської імперії деякі елементи буржуазної державності. На еволюцію правової системи царської Росії, до складу якої входила Україна, період що вивчається, впливав як соціально-економічний розвиток країни по капіталістичному шляху, так і загострення класової боротьби в нових обставинах. Це зумовило суперечливість права. У своїй основі воно залишалося феодальним.
Лекція 8.2.
1. Зміни в державному ладі в другі половині XІX ст.
2. Зміни в суспільному ладі в другі половині XІX ст.
3. Пожвавлення національно-політичного життя в Україні на поч. XX ст.
Ключові терміни і поняття: поліція, Сенат, земські справники, волость, земський суд, Державна Дума
Органами центральної були:
- імператор;
- Державна Рада;
- Імператорська канцелярія;
- Сенат;
- Комітет міністрів.
Після проведення селянської реформи 1861 року у структурі органів влади відбулися певні зміни. Комітет міністрів було реорганізовано на Раду міністрів.
Серед органів місцевого самоврядування вирізнялися:
- генерал-губернатори та губернатори;
- земські справники і земський суд;
- волосний голова;
- волосний сход;
- волосний старшина;
Для суспільних відносин було характерним вирізнення чотирьох основних верств:
- дворянство;
- буржуазія;
- робітничий клас;
- селянство.
На початку ХХ ст. суспільно-політичний лад на українських землях еволюціонував разом із державно-правовим розвитком Росії. Істотно вплинули на політичний лад революція 1905-1907 рр. і перша світова війна. Дещо змінилася форма правління Російської імперії, царизм змушений був проголосити демократичні права і свободи. Разом з тим у цей період зникло національне українське право. Українські джерела права були відсутні.
Однак ідеї української державності жили у свідомості народу, знаходили розробку у працях діячів національного руху України. Але саме відродження розпочалося лише після Лютневої революції 1917 року.
Лекція 8.3
Дата публикования: 2015-01-04; Прочитано: 583 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
