![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Рівень демографічної старості населення | d60+, % |
Надзвичайно молоде | До 6 |
Молоде | 6 - 8 |
Початок старості | 9 – 10 |
Середня старість | 11 – 15 |
Старе | 16 – 20 |
Надзвичайно старе | 20 і більше |
Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти навантаження демографічного і соціально-економічного, які розраховують у ‰:
- загальний коефіцієнт демографічного навантаження
; (4.5)
- коефіцієнти навантаження дітьми та прабатьками
;
(4.6)
- коефіцієнти навантаження особами допрацездатного віку і старшими за працездатний вік
,
. (4.7)
Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний та регресивний (модель шведського демографа Г. Зундберга).
Прогресивний тип – діти 40%, батьки – 50%, прабатьки - 10% - швидка зміна поколінь через високу народжуваність та смертність, інтенсивне зростання чисельності населення.
Стаціонарний тип – діти - 27%, батьки - 50%, прабатьки - 23% - врівноважується чисельність дітей і прабатьків через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя.
Регресивний тип – діти – 20%, батьки – 50%, прабатьки -30% - умови скорочення та навіть часткового виродження населення
На підставі вікового розподілу населення визначають його середній, модальний і медіанний вік.
Значну увагу слід приділити розгляду методів визначення показників відтворення населення.
Абсолютний розмір природного приросту населення може набувати додатних і від’ємних значень або дорівнювати нулю та визначається за формулою:
∆e = N - M, (4.8)
де N – чисельність народжених за період; М – чисельність померлих за той самий період.
Абсолютну чисельність померлих, народжених, а також одружених і розлучених подають у розрізі статі, віку, за видами поселень та регіонами. На підставі їх розраховують відносні показники природного руху (коефіцієнти інтенсивності та порівняння протилежних явищ).
Коефіцієнт життєвості (Покровського):
(4.9)
Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей.
Аналогічно обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:
(4.10)
де D – число розлучених; С – число одружених пар за рік.
Інтенсивність природного руху та відтворення населення оцінюють відносними величинами - коефіцієнтами інтенсивності ( ‰ ): загальними (відносно всього населення регіону або виду поселення); спеціальними (відносно сукупності населення, яка продукує процес – чоловіки та жінки); частковими (відносно окремої вікової групи чи вікового контингенту); сумарними (використовуються при досліджені плідності, шлюбності та розлученості). При цьому обчислюються коефіцієнти інтенсивності - смертності, народжуваності, шлюбності, розлученості та природного приросту. Більш детально методика визначення цих показників представлена у [7, 8, 9, 16, 17, 18, 19].
Коефіцієнт смертності немовлят має особливості розрахунку через те, що частина немовлят, померлих у поточному році, народилась у попередньому календарному році. Тому формула коефіцієнта смертності немовлят набуває вигляду:
, (4.11)
де М0 – чисельність померлих дітей до 1 року в році спостереження ;
N, N-1 – число народжених відповідно в поточному та попередньому календарному році;
α‚ β – частка померлих дітей серед народжених дітей відповідно в кожному році.
Оскільки ймовірність померти в році народження більша, то α > β і, залежно від співвідношення померлих немовлят в ранньому та пізньому періодах, набуває значень: α= 2/3, або α= 3/4, чи 4/5 (β, відповідно дорівнює 1/3, 1/4, 1/5). Коефіцієнт смертності немовлят розраховується в цілому та у межах статі.
Далі у табл. 4.2. – 4.4. наведені нормативні значення коефіцієнтів інтенсивності та показника середньої очікуваної тривалості життя, які використовують у порівняльному аналізі рівня народжуваності, плідності, смертності, як для окремих регіонів, так і для країни в цілому.
Таблиця 4.2
Дата публикования: 2015-01-09; Прочитано: 530 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!