Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів

Однією із якісних характеристик фінансових звітів є достовірність. Це означає, що інформація, яка надається у звітах, повинна відображати дійсний стан справ. Це стосується і оцінки активів. Балансова вартість об’єктів необоротних активів, що знаходяться у володінні підприємства, повинна максимально наближено відповідати реальності. Тому залишкову вартість активів підприємство може періодично порівнювати із справедливою, яка визначається ринковою вартістю при існуючому використанні.

Якщо балансова вартість активів на дату балансу істотно (більше, ніж на 10% згідно з листом Міністерства фінансів України від 29.07.2003р. №04230-04108 “Щодо суттєвості у бухгалтерському обліку і звітності”) відрізняється від справедливої, то її можна переоцінити.

Підприємство може проводити переоцінку нематеріальних активів, для яких існує активний ринок.

Активний ринок згідно з П(С)БО – ринок на якому предмети, що продаються та купуються є однорідними, у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців та інформація про ринкові ціни на якому є загальнодоступною.

Важливо зазначити, що, якщо переоцінюється один об’єкт необоротних активів, то необхідно переоцінити і всю групу, до якої він належить. Під групою розуміють сукупність активів, однакових за функціональним призначенням, тобто тих об’єктів, які обліковуються на одному і тому ж самому субрахунку.

Якщо справедлива вартість перевищує балансову (залишкову), має місце дооцінка активів. Дооцінка відображається за кредитом рахунку 423 “Дооцінка активів” у сумі збільшення первісної вартості об’єкта необоротних активів, що переоцінюється, і за дебетом цього ж рахунку у сумі дооцінки накопиченої амортизації.

Сума уцінки балансової вартості активу, тобто перевищення балансової (залишкової) вартості над справедливою, визначається як витрати звітного періоду і відображається за дебетом рахунку 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”.

Якщо проведенню дооцінки вартості необоротних активів передувала в минулому уцінка, то сума дооцінки первісної вартості зменшується на суму раніше здійсненої уцінки, яка в свою чергу визначається як дохід і відображається за кредитом рахунку 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”.

Якщо результатом попередньої переоцінки була дооцінка, то наступна уцінка зменшується на суму попередньої дооцінки цього ж активу і відображається за дебетом рахунку 423 “Дооцінка активів”.

Таким чином, балансова вартість об’єктів необоротних активів після переоцінки відповідатиме справедливій вартості. Для розрахунку переоціненої накопиченої амортизації і первісної вартості необхідно розрахувати індекс переоцінки:

Тоді переоцінена сума амортизації і первісна вартість активу становитимуть відповідно:

Сума амортизації _{після переоц} = І _переоц×Амортизація _{до переоц}

Первісна вартість _{після переоц} = І _переоц×Первісна вартість _{до переоц}

Облік переоцінки основних засобів і нематеріальних активів на рахунках бухгалтерського обліку схематично представлено на рисунку 2.3.

Рис. 2.3 – Облік переоцінки основних засобів і нематеріальних активів

Розглянемо на прикладі облік переоцінки активів.

Приклад 2.17. На дату проведення першої переоцінки первісна вартість споруди становила 25 000 грн., балансова вартість – 7 000 грн., а справедлива вартість за результатами експертної оцінки склала 7 840 грн. На дату проведення другої переоцінки сума зносу становила 21 000 грн., а справедлива вартість активу – 5 880 грн.

Розглянемо зміни вартості споруди і як вони відображатимуться на рахунках бухгалтерського обліку.

Таблиця 2.7