Розрахунок амортизаційних відрахувань

за виробничим методом

Рік	Первісна вартість	Пробіг, км	Розрахунок	Річна су­ма амор­тизації	Накопичена амортизація	Балансова (залишкова) вартість
	45 000	25 000	0,4×25 000	10 000	10 000	35 000
	45 000	35 000	0,4×35 000	14 000	24 000	21 000
	45 000	20 000	0,4×20 000	8 000	32 000	13 000
	45 000	8 000	0,4×8 000	3 200	35 200	9 800
	45 000	12 000	0,4×12 000	4 800	40 000	5 000

Позитивним при застосуванні цього методу є те, що вартість активу списується пропорційно використанню (пробігу). Залишкова вартість щороку зменшується прямо пропорційно показнику одиниць роботи до досягнення ліквідаційної вартості автомобіля.

Недоліком цього методу є неможливість точно визначити виробіток (продуктивність) об’єкта основних засобів. Виробничий метод можна застосувати в тому випадку, коли віддача об’єкта протягом строку його корисної експлуатації може бути визначена з достатньою точністю.

Податковий метод нарахування амортизаційних відрахувань. Підприємство може застосовувати методи та норми нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Податковим законодавством передбачено розрахунок амортизаційних відрахувань шляхом застосування встановлених норм амортизації до балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.

Отже для того, щоб розрахувати суму амортизації за податковим методом, необхідно знати: 1) до якої групи належить об’єкт основних засобів, 2) яку норму амортизації слід застосувати, 3) що таке балансова вартість груп основних засобів.

З метою нарахування амортизації основні засоби підлягають розподілу за такими групами:

група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 – автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 – будь-­які інші основні фонди, не включені до груп 1,2,4.

група 4 – електронно-­обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Норми амортизації встановлені для кожної групи окремо в розрахунку на податковий квартал і залежать від періоду придбання основних засобів:

Об’єкти основних засобів, придбані	Квартальні норми амортизації, %
група 1	група 2	група 3	група 4[4]
до 01.01.2004р.	1,25	6,25	3,75	-
після 01.01.2004р.

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації основних засобів, що не перевищують зазначені норми.

З січня 2009 року Закон про податок на прибуток надає право промисловим підприємствам застосовувати щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації основних засобів групи 3.

Балансова вартість груп основних засобів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а)=Б(а-1)+П(а-1)- В(а-1)- А(а-1)

де Б(а) – балансова вартість на початок звітного періоду;

Б(а-1) – балансова вартість на початок періоду, що передував звітному;

П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Облік балансової вартості основних засобів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожному об’єкту окремо. Їх амортизація проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на даний час 1 700 грн.). Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля. Облік балансової вартості основних засобів, які підпадають під визначення груп 2,3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних засобів. Амортизація цих активів проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Згідно з П(С)БО при нарахуванні амортизації об’єктів основних засобів, що відносяться до інших необоротних матеріальних активів, слід застосовувати метод прямолінійного списання або виробничий метод.

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись двома способами: у розмірі 50% вартості, яка амортизується, у першому місяці використання, та решти 50% вартості – у місяці їх вибуття, або 100% вартості активу відноситься на витрати у першому місяці використання.

Для нарахування амортизації нематеріальних активів може застосовуватись як прямолінійний метод, так і будь-­який інший, передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, що краще відображає форму, в якій вигода від використання нематеріального активу надходить на підприємство. У більшості випадків ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля. У разі, якщо підприємство передбачає у кінці строку експлуата­ції реалізувати нематеріальний актив, то ліквідаційна вартість визначається на рівні очікуваного доходу від реалізації, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем.

Амортизація нараховується щомісячно. Розмір місячних амортизаційних відрахувань, розрахованих за методами прямолінійного списання, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивним методом, визначається діленням річної суми на 12 місяців.

Починати нараховувати амортизацію слід з наступного після місяця, в якому актив став придатний до використання. Нарахування амортизації об’єкта основних засобів припиняється, починаючи з наступного за місяцем його вибуття.

Слід зазначити, що строки експлуатації окремих компонентів об’єкта основних засобів і всього об’єкта можуть бути різні, тому доцільно амортизувати їх окремо, причому дозволяється це здійснювати із використанням різних методів амортизації.

Для відображення в обліку нарахованих сум амортизаційних відрахувань Планом рахунків передбачено рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” із субрахунками:

131 “Знос основних засобів”

132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”

133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”

134 “Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів”

135 “Знос інвестиційної нерухомості”.

За кредитом рахунка 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” відображаються нарахування амортизації активів, за дебетом – зменшення суми зносу.

Нарахування амортизації на рахунках бухгалтерського обліку може здійснюватись:

1. Без застосування рахунків класу 8 “Витрати за елементами”

- основних засобів виробничого призначення

Дт 23 “Виробництво” або

Дт 91 “Загальновиробничі витрати” - 12000

- основних засобів загальногосподарського призначення

Дт 92 “Адміністративні витрати” - 5000

- основних засобів, які забезпечують збут продукції

Дт 93 “Витрати на збут” - 3500

- основних засобів соціально-­культурного призначення

Дт 94 “Інші витрати операційної діяльності” - 1500

Кт 131 “Знос основ­них засобів” - 22000

2. Із застосуванням рахунків класу 8 “Витрати за елементами”

а) нарахована амортизація основних засобів

Дт 831 “Амортизація основних засобів” - 22000

Кт 131 “Знос основних засобів” - 22000

б) віднесено на витрати амортизацію основних засобів:

- виробничого призначення

Дт 23 “Виробництво” або

Дт 91 “Загально виробничі витрати” - 12000

- загальногосподарського призначення

Дт 92 “Адміністративні витрати” - 5000

- що забезпечують збут продукції

Дт 93 “Витрати на збут” - 3500

- соціально-культурного призначення

Дт 94 “Інші витрати операційної діяльності” - 1500

Кт 831 “Амортизація основних засобів” - 22000

Строк експлуатації і методи амортизації необоротних матеріальних активів повинні періодично переглядатися і у випадку невідповідності їх формам надходження економічних вигід від використання активу повинні бути змінені. При цьому слід відкоригувати суми амортизаційних відрахувань за поточний і майбутній періоди.

Приклад 2.16. Після третього року експлуатації вантажного автомобіля з вихідної умови, амортизація якого розраховувалася методом прямолінійного списання (приклад 2.11), було переглянуто термін його корисного використання з 5 до 6 років і змінено ліквідаційну вартість до 3000 грн.

Нова сума щорічних амортизаційних відрахувань буде розраховуватися:

Балансова вартість активу на кінець року, після якого переглянуто амортизаційну політику

–

Нова ліквідаційна вартість

:

Кількість років, що залишились до кінця корисного строку експлуатації

У нашому випадку нова сума щорічних амортизаційних відрахувань становитиме:

(грн.)

нова сума, що амортизується: 21000– 3000=18000 (грн.)

нова норма амортизації: або 33%.

Таблиця 2.6