ІІІ. 5 заходи безпеки при забиванні паль

Нині в будівництві широко застосовують палеві фунда­менти, що скорочують земляні роботи, а при без підвальних спорудах їх зовсім не виконують. Використовують в основному залізобетонні забивні палі квадратного зрізу завдовжки 3...12 м. Перед початком робіт перевіряють надійність копрів, правильність підвішування молота, на­дійність канатів та розтяжок, а також надійність шлангів, по яких проходить пара чи стиснене повітря. При цьому шланги повинні витримувати тиск, удвічі більший, ніж ро­бочий. На кожній коперній установці повинні зазначатися гранична маса палі й молота і запобіжна висота підніман­ня вантажозахватного пристрою, а також влаштована зву­кова сигналізація. Обслуговуючий персонал має працюва­ти в захисних касках.

Під час забивання паль і після закінчення роботи копер закріплюють протиугінними пристроями, а при пересуван­ні їх перевіряють стан рейок. Під час перерв молот копра опускають і закріплюють, а установку розкріплюють роз­тяжками, щоб не перекинулась. Працювати з копрами при швидкості вітру 15 м/с і більше та під час грози не можна. Забороняється також піднімати молот і палі одночасно.

Заглиблюючи палі за допомогою віброзанурювача, потрібно забезпечити щільне і надійне його з'єднання з пальовим наголовником, а також вільний стан

— 141 —

підтримувальних канатів. Під час перерв механізм вимикають. Палі встановлюють безперервно, до повного їх закріплення на місці. Залишати палю висячою забороняється. Якщо палі зрізують, то треба передбачити захист від раптового па­діння їх.