Та державні нормативні акти безпеки праці

Про стандартизацію, як вид діяльності було відомо ще у Стародавньому Єгипті та Японії. Термін «стандар­тизація» з'явився в українському технічному словнику в пожовтневий час. У 1962 р. Міжнародна організація із стандартизації (ИСО) прийняла перше визначення тер­міна «стандартизація», яке з розвитком стандартизації на національних і міжнародному рівнях періодично уточ­нюється. Нині стандартизацію визначають як діяльність, спрямовану на досягнення оптимального ступеня впо­рядкування у певній галузі шляхом встановлення по­ложень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих або можливих завдань.

Стандартизація є одним з найважливіших факторів, що визначає стан загальної культури людства. Останнім часом в Україні масштаби стандартизації в усіх галузях народного господарства значно поширились, а вимоги до точності стандартів підвищились. Держстандарт України керує всією роботою в цьому напрямі.

Нині система стандартизації охоплює майже всі сфе­ри й галузі народного господарства України, в тому числі захист природи, безпеку праці. На території нашої дер­жави діють також міждержавні стандарти, зокрема єдина система конструкторської документації (ЄСКД), єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), система стандартів безпеки праці (ССБП), система про­ектної документації для будівництва (СПДБ).

Робота із стандартизації проводиться в міжнародному масштабі, у межах СНД, країни, галузі народного госпо­дарства, об'єднання, підприємства чи структурного під­розділу.

Система стандартів безпеки праці (ССБП) є комплек­сом взаємопов'язаних стандартів, направлених на за­безпечення безпеки праці працюючих.

Завданням ССБП є установлення: загальних вимог і норм за видами небезпечних та шкідливих виробни­чих факторів; загальних вимог безпеки до виробничого обладнання, виробничих процесів вимог до засобів

— 17 —

професійної захищеності працюючих; методів оцінки безпеки праці.

Клас системи стандартів по безпеці праці умовно прийнятий під шифром 12. Умовні позначення стандарту мають такий вигляд, наприклад: ГОСТ 12.1.005-88.

ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладали україн­ською мовою вживається російська абревіатура);

12 - стандарти безпеки праці;

1 - шифр підсистеми;

005 - порядковий номер стандарту;

88 - рік затвердження або перегляду стандарту.

Основні державні стандарти, що містять в собі ви­моги по безпеці праці в будівництві, приведені в БНІП ІІІ-ІV-80* «Техніка безпеки у будівництві».

Нині діють такі види стандартів.

Міжнародна стандартизація - це робота із стандар­тизації, участь у якій є відкритою для відповідних орга­нів усіх країн. Результатом її є міжнародні стандарти, що використовуються країнами-партнерами у розв'язанні питань національної стандартизації, для полегшення науково-технічних і торговельних зв'язків.

Міждержавна стандартизація - це загальна систе­ма стандартизації, застосовувана незалежними держа­вами, що провадять узгоджену політику в цій галузі.

Регіональна стандартизація - передбачає участь відповідних органів країн тільки одного географічного чи економічного регіону світу.

Національна стандартизація провадиться у меж­ах однієї країни. В Україні розрізняють стандартизацію державну, здійснювану урядовими органами, і галузе­ву, здійснювану відповідними компетентними органами певної галузі народного господарства.

Нормативно-технічний документ (НТД) містить правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів; він доступний широкому колу споживачів (користувачів).

Нормативні документи із стандартизації розподіля­ють за такими категоріями:

— 18 —

- державні стандарти України - ДСТУ;

- галузеві стандарти України - ГСТУ;

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і

спілок України - СТТУ;

- технічні умови України - ТУУ;

- стандарти підприємств - СТП.

Стандарт - нормативний документ, розроблений, як правило, на засадах відсутності протиріч з істотних пи­тань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового використання правила, вимоги, за­гальні принципи чи характеристики, що стосуються різ­них видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.

Стандарти містять вимоги щодо забезпечення без­пеки, життя і здоров'я людей, охорони навколишнього природного середовища, технічної єдності виробництва і продукції (послуг, процесів), а також вимоги до основ­них споживчих властивостей, що сприяють впроваджен­ню досягнень науки і техніки, підвищенню конкурентної спроможності вітчизняної продукції і визнанню її за кор­доном.

До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми та правила, а також державні класифі­катори техніко-економічної та соціальної інформації.

Галузеві стандарти розробляють на продукцію, пос­луги в разі відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Стандарти науково-технічних та інженерних това­риств і спілок розробляють у разі необхідності поширен­ня та впровадження систематизованих та узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень, отриманих у певних галузях знань чи сферах професій­них інтересів.

Технічні умови - нормативний документ, який розро­бляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) і спожи­вачем (замовником) продукції, для якої немає державних чи галузевих стандартів (або в разі необхідності конкре­тизації вимог зазначених документів).

— 19 —

Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують (здій­снюють, надають) лише на конкретному підприємстві. Стандарти підприємства не повинні суперечити обов'язко­вим вимогам державних та галузевих стандартів.

Становлення України як суверенної правової держави та послідовна інтеграція її у світове економічне співтова­риство потребують проведення цілеспрямованої політики щодо створення державних нормативних актів з охорони праці - ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці.

ДНАОП можуть бути міжгалузевими і галузеви­ми і розробляються фахівцями Держгірпромнагляду, Держатомнагляду, органів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та органів Державного пожежного нагляду. Затверджені ДНАОП включаються до Державного ре­єстру, який ведеться Держгірпромнаглядом. Державні нормативні акти з охорони праці кодуються.