Техніка безпеки 3 страница

Організація руху транспортних засобів і пішоходів на території і у виробничих приміщеннях. На території підприємств необхідно передбачити дві функціональні зони - експлуатаційну і виробничу. Експлуатаційна зона призначена для організації приймання, випуску і міжзмінного зберігання рухомого складу, виконання роботи щоденного технічного обслуговування, інших відповідних робіт. Виробнича зона призначена для розміщення будов і споруд для виконання технічного ремонту рухомого складу.

Організація руху транспортних засобів і пішоходів на терито­рії і у виробничих приміщеннях підприємства повинна проводи­тися відповідно до діючих Правил дорожнього руху, за допомо­гою дорожньої розмітки, дорожніх знаків і покажчиків, світлофо­рів і сигнальних обладнань.

Для цього на підприємстві:

• складається генеральний план із позначенням на ньому місць розміщення всіх споруд і їх призначення, зон стоя­нок транспортних засобів, у тому числі і такі, що потребують технічного обслуговування і технічного ремонту, ліній, постів ТО і ТР у виробничих приміщеннях, проїздів і проходів;

• розробляється схема руху транспортних засобів і пішохо­дів, виробничих приміщеннях, яка погоджується із засту­пником керівника підприємства з безпеки руху і нано­ситься на генеральний план підприємства з встановленням пріоритету для виду транспортних засобів або пішоходів.

У схемі руху транспортних засобів і пішоходів повинні перед­бачатися:

• дозволені напрямки руху автотранспорту від в'їзду на те­риторію, по території і на виїзді з неї повинні бути право- сторонніми і, як правило, круговими;

• кількість проїздів із зустрічним рухом і потоків транспо­ртних засобів, які перетинаються, має бути якомога мен­ше. На підприємствах з кількістю 100 і більше автомобі­лів перехрещення потоків на території не допускається;

• мінімальне перехрещення пішохідних доріжок з автотра­нспортним потоками;

• дозволені напрями руху транспортних засобів познача­ються переривчастою лінією;

• межі проїздів і зон стоянок транспортних засобів позна­чаються суцільною лінією;

23. пішохідні доріжки, елементи дорожньої розмітки, дорожні знаки, знаки безпеки, світлофори і сигнальні обладнання;

24. огородження всіх технологічних споруд, установок, діля­нок руху, до яких прилягають пішохідні доріжки тощо.

Щити зі схемою руху на території мають кріпитися на видно­му місці при в'їзді на територію підприємства, схема руху у виро­бничих приміщеннях - перед в'їздом до них. Планшети зі схе­мою руху можуть бути вивішені в кабінеті керівника підприємс­тва, його заступників, у диспетчерській і обов'язково в класах (кабінетах) з безпеки дорожнього руху і охорони праці.

Відповідно до затвердженої схеми руху наноситься дорожня розмітка на території, встановлюються дорожні знаки, знаки без­пеки руху і сигнальне обладнання.

З усім персоналом підприємства (окремо за категоріями пра­цівників) проводяться заняття з вивчення Правил організації безпеки руху транспортних засобів і пішоходів на території і у виробничих приміщеннях. Будь-які зміни в схемі руху негайно доводяться до всіх працюючих.

Персонал підприємства (щойно прийняті на роботу) і в пер­шу чергу склад водіїв повинні бути проінструктовані під розпис­ку і виконувати такі вимоги:

25. під час руху транспортних засобів по території (навіть з малою швидкістю) забороняється перевозити людей, які стоять у кузові вантажного автомобіля, на підніжках ка­біни, сидять на крилах або бортах, на вантажі, який зна­ходиться на рівні або вище бортів тощо;

26. керування транспортними засобами на території і у виро­бничих приміщеннях підприємства повинні здійснювати водії, за якими закріплені ці транспортні засоби, або водії-перегонщики, які мають посвідчення водія на право керу­вання транспортним засобом даної категорії. Це стосу­ється також випадків перевірки транспортних засобів піс­ля проведеного ремонту або регулювання; '

27. здійснюючи рух заднім ходом, водій повинен скористати­ся допомогою інших осіб;

28. ставити автомобіль на пост технічного обслуговування і технічного ремонту повинен водій, за яким закріплений цей транспортний засіб, або водій-перегонщик під контро­лем керівника робіт;

29. при в'їзді на територію і виїзді із неї, на постах і поточних лініях у виробничих приміщеннях (при закритій видимо­сті) потрібно встановлювати сигнальне обладнання.

Вимоги безпеки до руху транспортних засобів. Швидкість руху транспортних засобів на під'їзних і на території підприємс­тва не повинна перевищувати 10 км/год, а у виробничих примі­щеннях - 5 км/год. В'їзд автомобіля на місце стоянки повинен здійснюватися переднім ходом. Допускається застосування при повороті в проїзді одного маневру заднього ходу, причому від­стань від автомобіля, який рухається до границь проїзду, пови­нна бути не менше 1 м.

В'їзд автопоїзда на місце стоянки і виїзд із неї повинні про­водитися тільки переднім ходом без застосування заднього ходу при повороті в проїзді.

Буксирування несправного рухомого складу на території і у виробничих приміщеннях здійснюється тільки автомобілями-тягачами або іншими обладнаними транспортними засобами із за­стосуванням жорсткого зчеплення, з обов'язковим наглядом від­повідальної (крім водіїв буксированого і буксируючого автомобі­лів) особи від початку до кінця буксирування.

Буксирування рухомого складу з метою пуску двигуна забо­роняється.

Забороняється постановка автомобілів, причепів і напівпри­чепів на пости технічного обслуговування і ремонту без установ­лення упорних колодок під колеса, з увімкненим стоянковим гальмом і нижньою передачею, а також без таблиць на рульово­му колесі з написом: «Двигун не запускати, працюють люди».

Виконання робіт технічного обслуговування і технічного ре­монту рухомого складу автотранспорту на естакадах, розміще­них на території підприємств, забороняється.

Використовувати їх необхідно тільки для здійснення контро­льно-оглядових робіт із обов'язковим виконанням правил тех­ніки безпеки.

Зупинка транспортних засобів і стоянка забороняється:

15. на залізничних переїздах;

16. у місцях, де може бути утруднений зустрічний роз'їзд;

17. у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить немож­ливим рух інших транспортних засобів.

Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху.

Вимоги безпеки до руху пішоходів. Пішоходи повинні рухати­ся територією підприємства по пішохідних доріжках, тримаючись

правої сторони. У разі відсутності доріжок - по краю проїзної частини дороги, назустріч руху транспортних засобів. Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, везуть візок тощо, якщо їх рух по пішохідних доріжках створює перешкоди для інших пі­шоходів, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд. У темну пору доби та умовах недостатньої видимості пішо­ходи повинні вживати заходів для того, щоб чітко виділити себе на проїзній частині. Пішоходи повинні переходити проїзну час­тину по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності - на пере­хрестях по лініях доріжок. У місцях, де рух регулюється світло­фором, пішоходи повинні керуватися його сигналами.

Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких перешкод пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

4.1.3. Вимоги безпеки при навантаженні, розвантаженні та перевезенні вантажів

Загальні вимоги. При навантаженні, розвантаженні та переве­зенні вантажів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

17. наїзди під час руху автомобілів, навантажувачів;

18. наїзди при самовільному русі транспортних засобів;

19. падіння працюючих з висоти і на поверхні;

20. падіння вантажу;

21. ураження електричним струмом;

22. перекидання автомобілів-самоскидів з відкосів, в яри;

23. термічні фактори (пожежі при наливанні або зливанні па­ливі з цистерни автомобіля);

24. наявність у повітрі шкідливих речовин (пилу). Виконан­ня вантажно-розвантажувальних робіт, а також переве­зення вантажів має здійснюватися згідно з вимогами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, Правил будови і безпечної експлуатації вантажо­підіймальних кранів.

Власник підприємства повинен здійснювати контроль за ви­конанням вимог безпеки при роботі автомобілів на об'єктах і вживати спільно з власниками підприємств та організацій, що обслуговуються, заходів для забезпечення безпеки вантажно-роз­вантажувальних робіт та щодо усунення виявлених порушень.

При централізованих перевезеннях, перед тим як направити автомобілі, вантажно-розвантажувальні механізми та робітників на місце навантаження (розвантаження) вантажів, власник підпри­ємства зобов'язаний перевірити відповідність умов праці вимогам безпеки праці у вантажовідправників та вантажоодержувачів.

Якщо умови роботи не забезпечують безпеку вантажно-розван­тажувальних робіт, забороняється направляти на місце наванта­ження і розвантаження автомобілі і людей до усунення недоліків.

Робота автомобілів на будівельних майданчиках, території промислових підприємств, у кар'єрах тощо допускається тільки з дозволу відповідальних осіб зазначених об'єктів та після про­ведення з водіями цільового інструктажу відповідно до чинних нормативних актів з охорони праці.

Навантаження і розвантаження вантажів, кріплення їх і тен­тів на транспортних засобах, а також відкривання та закриван­ня бортів автомобілів, напівпричепів та причепів здійснюється силами і засобами вантажовідправників, вантажоодержувачів або спеціалізованих організацій.

Навантаження і розвантаження вантажів на автомобілях, об­ладнаних підіймально-транспортними механізмами, здійснюєть­ся водієм. Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладан­ня, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а в разі виявлення пору­шень вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні ро­боти, їх ліквідації.

Способи укладання вантажів повинні забезпечувати їх стій­кість, а також можливість механізованого навантаження і розва­нтаження. Вантаж повинен бути розміщений, а за необхідності закріплений на транспортному засобі так, щоб він:

21. не створював небезпеки водію та оточенню;

22. не обмежував водію оглядовості;

23. не порушував стійкість транспортного засобу;

24. не закривав світлові та сигнальні прилади, а також номерні знаки.

Маневрування транспортних засобів з вантажами після зняття з них кріплення не допускається. Вантажно-розвантажувальні роботи із застосуванням вантажопідіймальних механізмів для вантажів, на яких не показані схеми строповки або зі зміщеним центром ваги, повинні виконуватися під керівництвом особи, при­значеної наказом власника організації, що виконує ці роботи.

Вантажно-розвантажувальні роботи вантажопідіймальними механізмами необхідно проводити тільки за відсутності людей (у т.ч. водія) в кабіні (за винятком автомобілів-самоскидів, кабіна яких перекрита спеціальними захисними козирками) або в кузо­ві транспортного засобу; вони повинні знаходитися поза зоною дії стріли або маневрування навантажувального механізму.

Водіям автомобілів дозволяється за їх згодою виконувати роботи з навантаження і розвантаження вантажів масою (одне місце) не більше 20 кг для чоловіків і 7 кг для жінок.

При цьому відповідальність за організацію і безпечне прове­дення водіями цих робіт покладається на вантажовідправника і вантажоодержувача, що повинно обумовлюватися договором.

Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються, як прави­ло, механізованим способом за допомогою кранів, навантажува­чів або інших вантажопідіймальних засобів, а при незначних обсягах засобами малої механізації. У місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт і в зоні обслуговування вантажо­підіймальних механізмів забороняється знаходитися особам, які не мають прямого відношення до цих робіт. Забороняється ви­конання будь-яких робіт з обслуговування та ремонту транспор­тних засобів на відстані ближче 5 м від зони дії вантажно-розвантажувальних машин. Якщо при навантаженні і розванта­женні виникає небезпека для осіб, які виконують цю роботу, її треба припинити і вжити заходів щодо усунення цієї небезпеки. Вантажі дозволяється брати тільки з верху штабеля або купи.

Навантаження, перевезення та розвантаження вантажів. Вантажі, що перевозяться транспортними засобами, за масою поділяються на три категорії, а за ступенем небезпеки при нава­нтаженні, розвантаженні та транспортуванні - на чотири групи.

Вагові категорії вантажів:

13. категорія - масою (одного місця) менше 30 кг, а також сипучі, дрібноштучні, що перевозяться навалом, тощо;

14. категорія - масою від 30 до 500 кг;

15. категорія - масою більше 500 кг.

Групи вантажів:

1) малонебезпечні (будівельні матеріали, харчові продукти тощо);

2) небезпечні за своїми розмірами (негабаритні);

17. пильні або гарячі (цемент, мінеральні добрива, асфальт, бітум тощо);

18. небезпечні вантажі.

При постановці транспортних засобів під вантажно-розван­тажувальні роботи необхідно вжити заходів, що попереджують їх самовільний рух. Переміщення вантажів 1-ї категорії від складу до місця навантаження або від місця розвантаження до складу може бути організоване вручну, якщо відстань по горизонталі не перевищує 25 м. При більшій відстані такі вантажі повинні транс­портуватися механізмами і пристроями.

У виняткових випадках на місцях непостійного вантаження і розвантаження допускається проводити вантаження і розван­таження вантажів масою до 55 кг (одного місця) вручну двома вантажниками. Транспортування, навантаження та розвантаження вантажів 2-ї та 3-ї категорій на всіх постійних і тимчасових вантажно-розвантажувальних майданчиках (пунктах) має бути механізоване. При завантаженні кузова автомобіля навалочним вантажем він не повинен підійматися над бортами кузова (стан­дартними або нарощеними) і повинен розміщуватися рівномірно по усій площині кузова. Штучні вантажі, що підіймаються над бортами кузова, необхідно ув'язувати міцним справним такела­жем (канатами, мотузками). Забороняється користуватися мета­левими канатами та дротом.

Ящиковий, катно-бочковий та інший штучний вантаж пови­нен бути укладений так, щоб під час руху (зрушенні з місця і крутих поворотах, різкому гальмуванні) він не міг переміщувати­ся по підлозі кузова. За наявності зазорів між окремими місцями вантажу слід вставляти між ними міцні дерев'яні прокладки і розпірки. Бочки з рідким вантажем установлюють пробкою до­гори. Скляна тара з рідинами приймається до перевезення тіль­ки в спеціальній упаковці, її необхідно установлювати вертика­льно (пробкою догори). Забороняється установлювати вантаж у скляній тарі один на один (у два ряди) без відповідних прокла­док (дощок), що захищають нижній шар від розбивання під час- руху. Пильні вантажі дозволяється перевозити на автомобілях (відкритих кузовах), які обладнані пологами і ущільнювачами, при цьому необхідно вжити заходів, що виключають їх розпи­лювання під час руху.

Водії та робітники, зайняті на перевезенні, навантаженні та розвантаженні пильних вантажів або отруйних речовин, повинні

бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захис­ту. При установленні вантажів неправильної форми та складної конфігурації на транспортні засоби, крім вантажів, які не допус­кається кантувати, їх слід розташовувати таким чином, щоб центр ваги знаходився найнижче. Вантажі, що перевищують габарити транспортного засобу по довжині на 2 м і більше (довгомірні вантажі), перевозять на автомобілях з причепами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися. При одночасному пе­ревезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі повинні розміщуватися зверху.

Забороняється:

• перевозити вантажі, що виступають за бокові габарити автомобіля;

• загороджувати вантажем двері кабіни водія;

• навантажувати довгомірні вантажі вище стояків причепа.

При навантаженні довгомірних вантажів (труб, рейок, дереви­ни тощо) на автомобіль з причепом-розпуском необхідно зали­шати зазор між щитом, який установлений за кабіною автомобі­ля, і торцями вантажу для того, щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіпляв за щит. Для запобігання переміщенню ванта­жу при гальмуванні та під час руху під уклон вантаж повинен бути надійно закріплений. Навантаження і розвантаження напівпричепів-панелевозів повинно проводитися шляхом плавного опускання (підіймання) панелей без ривків і поштовхів. Напів­причепи повинні завантажуватися, починаючи з передньої части­ни (щоб уникнути перекидання), а розвантажуватися - із зад­ньої частини.

Вантажно-розвантажувальні роботи в охоронних зонах пові­тряних ліній електропередач дозволяється виконувати тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряду-допуску, що видається організацією, відповідальною за виконання робіт.

При здійсненні механізованого розвантаження зерна, буряків тощо на приймальних пунктах (або в інших місцях) перекида­чами, буртоукладачами водій зобов'язаний установити автомо­біль (автопоїзд) на перекидач, буртоукладач, увімкнути ручне га­льмо, включити нижчу передачу, вийти з кабіни і знаходитися в безпечній зоні в межах видимості оператора. Забороняється во­дію зачищати кузов від залишків буряків, зерна тощо.

При навантажуванні транспортних засобів екскаваторами повинні виконуватися такі вимоги:

• транспортні засоби, що очікують навантаження, повинні знаходитися за межами радіуса дії екскаваторного ковша і ставати під навантаження тільки після дозвільного сиг­налу машиніста екскаватора;

• транспортні засоби, які -знаходяться під навантаженням, повинні бути загальмовані;,

• навантаження в кузов транспортних засобів повинно про­водитися тільки збоку чи ззаду; переніс екскаваторного ковша над кабіною автомобіля забороняється;

• навантажений транспортний засіб повинен слідувати до пункту розвантаження тільки після дозвільного сигналу машиніста екскаватора;

• транспортний засіб, який знаходиться під навантаженням, повинен бути в межах видимості машиніста.

Розвантаження транспортних засобів біля відкосів, силосних ям, ярів тощо дозволяється за наявності колесовідбійного бруса. 'За відсутності колесовідбійного бруса забороняється під'їжджа­ти до брівки розвантажувального майданчика ближче ніж на З м. На всіх вантажних місцях, що містять небезпечні речовини, повинні бути ярлики, що позначають: вид небезпечного вантажу, верх упаковки, наявність крихких посудин в упаковці.

Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні ро­боти з небезпечним вантажем при виявленні невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації, несправності тари, а також за відсутності маркування і попереджувальних написів на ній. Навантаження небезпечного вантажу на автомобіль та розвантаження його з автомобіля повинно проводитися при ви­ключеному двигуні, за винятком випадків наливання та зливан­ня (нафтопродуктів в автоцистерну), що робиться за допомогою насоса, який установлений на автомобілі і приводиться в дію двигуном автомобіля. Водій у такому разі знаходиться біля пуль­та керування насосом.

Забороняється:

• перевозити сумісно небезпечні речовини і харчові продук­ти або фураж;

• палити і використовувати відкритий вогонь при наванта­женні, розвантаженні та перевезенні вибухонебезпечних, пожежонебезпечних вантажів.

Кузов автомобіля перед подачею до місця навантаження кон­тейнерів повинен бути очищений від сторонніх предметів, а та­кож снігу, льоду, сміття тощо. Покрівля контейнерів також по­винна бути очищена вантажовідправником (вантажоприймачем) від снігу, сміття та інших предметів. Працівникам, які беруть участь у вантажно-розвантажувальних роботах, забороняється знаходитися на контейнері і всередині його під час підіймання, опускання та переміщення, а також на розташованих поруч кон­тейнерах. Водій зобов'язаний оглянути навантажені контейнери з метою визначення правильності вантаження, справності, а та­кож надійності кріплення контейнерів на спеціалізованих напів­причепах або універсальних автомобілях (автопоїздах). Проїзд людей у кузові автомобіля, де встановлені контейнери, і в самих контейнерах забороняється.

При транспортуванні контейнерів водій зобов'язаний додер­жуватися таких заходів перестороги:

• різко не гальмувати;

• знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги;

• звертати особливу увагу на висоту воріт, мостів, контакт­них мереж, дерев тощо.

На автопоїздах-борошновозах і цементовозах не дозволяється:

• перебувати на верхній "площадці напівпричепа, якщо цис­терна перебуває під тиском;

• підключати і відключати штепсельні роз'єднання під на­пругою;

• працювати при несправних запобіжних клапанах і мано­метрах, підвищувати тиск вище норми, встановленої в екс­плуатаційній документації;

• відкривати кришку завантажувального люка або затягу­вати гайку відкидного болта кришки за наявності тиску в цистерні. Застосовувати будь-які важелі для затягуван­ня гайки відкидного болта;

• наносити удари по цистернах, що перебувають під тиском;

• включати компресорну установку зі знятим огороджен­ням клинопасової передачі.

Для усунення несправностей необхідно автопоїзд відключи­ти від джерела електроенергії, а тиск у цистернах знизити до нуля. При виконанні робіт на верхній площадці напівпричепа- борошновоза необхідно обов'язково встановити у вертикальне положення відкидне огородження. Вантаження автомобілів на залізничні платформи і їх розвантаження повинні робити відпо­відні служби залізниць. Як виняток, допускається участь водіїв у вантаженні або розвантаженні в тих випадках, коли вони здій­снюються без застосування вантажопідіймальних механізмів («своїм ходом»).

Перед завантаженням автомобілів на залізничні платформи за допомогою вантажопідіймальних механізмів водій зобов'язаний:

• від'єднати клему від акумуляторної батареї;

• у разі завантаження автомобілів ущільнюючим способом типу «ялинка» довести рівень Палива у паливному баці до половини або менше половини його ємності;

• перевірити справність пробки паливного бака і надійність • його закриття.

Після завантаження автомобіля на залізничну платформу необхідно переконатися в надійності його кріплення, відсутнос­ті на ньому та платформі замащених обтиральних матеріалів і додаткових ємностей з горючими та мастильними рідинами.

Усі працівники автопідприємств, які направляються у відря­дження, повинні перевозитися тільки у пасажирських вагонах. Забороняється перебування людей на платформах (напіввагонах) і в кабінах автомобілів під час руху потяга. Перевірка стану крі­плення автомобілів, що перевозяться на платформах, під час слі­дування повинна робитися тільки на зупинках особами, які зазда­легідь призначені начальником автоколони (зведеної колони).

На зупинках забороняється відкривати двері для проник­нення в кабіну і робити інші дії, які можуть привести до дотику лінійних проводів високої напруги контактної мережі, навіть у тому випадку, якщо у даний момент контактна мережа над ва­гоном відсутня.

Вимоги до вантажно-розвантажувальних площадок. Вантажно- розвантажувальні площадки та під'їзні шляхи до них повинні мати тверде покриття і утримуватись у справному стані; взимку під'їзні шляхи, місця роботи вантажопідіймальних механізмів, стропальників, такелажників та вантажників, трапи (помости), платформи, шляхи проходу повинні очищатися від льоду (снігу) і в необхідних випадках посипатися піском або шлаком.

Для проходження (підйому) працівників на робоче місце повинні бути передбачені тротуари, сходи, містки, трапи, які

відповідають вимогам безпеки. Місця перетинання під'їзних шля­хів із канавами, траншеями і залізничними коліями повинні бути обладнані настилами або мостами для переїзду. Вантажно-розвантажувальні площадки повинні мати розміри, що Забезпечу­ють необхідний фронт робіт для встановленої кількості автомо­білів і працюючих.

Розвантажувальні площадки біля відкосів, ярів, силосних ям тощо повинні мати надійний колесовідбійний брус висотою не менше 0,7 м для обмеження руху автомобілів заднім ходом.

На площадках для укладання вантажів повинні бути позна­чені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допуска­ється розташування вантажів у проходах та проїздах. Ширина проїздів повинна забезпечувати безпеку руху транспортних засо­бів і підйомно-транспортних механізмів. Відповідальність за стан під'їзних шляхів і вантажно-розвантажувальних площадок несуть власники підприємств, у віданні яких вони перебувають. При розміщенні автомобілів на вантажно-розвантажувальних площадках відстань між автомобілями,'що стоять один за одним (у глиби­ну), повинна бути не менше від їх довжини, а між автомобілями, що стоять поряд (по фронту), не менше 1,5 м. Якщо автомобілі встановлюють для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, то необхідно передбачати колесовідбійний брус, який би забезпечував відстань між будівлею і задньою частиною автомо­біля не менше 0,8 м. Відстань між автомобілем і штабелем вантаж^ повинна бути не менше 1 м.

При навантаженні (розвантаженні) вантажів з естакади, пла­тформи, рампи, висота яких дорівнює висоті підлоги кузова, авто­мобіль може під'їхати щільно до них. У разі різної висоти підло­ги кузова автомобіля і платформи, рампи, естакади необхідно використовувати трапи, перекладки тощо. Естакади, платформи, рампи Для проведення вантажно-розвантажувальних робіт із за­їздом на них автомобілів повинні обладнуватися огородженням, покажчиками допустимої вантажопідйомності і колесовідбійними пристроями. За їх відсутності в'їзд на естакади, платформи, рампи забороняється.

Рух автомобілів і вантажопідіймальних машин на вантажно- розвантажувальних площадках і під'їзних шляхах повинен ре­гулюватися загальноприйнятими дорожніми знаками і покажчи­ками. Рух повинен бути потоковим. Якщо через виробничі умо­ви потоковий рух організувати неможливо, автомобілі повинні подаватися під навантаження і розвантаження заднім ходом, але так, щоб виїзд їх із території площадки здійснювався вільно, без маневрування. Для переходу працюючих по сипучому вантажу, який має велику текучість і здатність засмоктування, слід уста­новлювати трапи чи настили з поручнями вздовж усього шляху пересування. Освітлення приміщень і площадок, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, має бути не менше 20 лк.

Підйомно-транспортні роботи. Технічний стан і організація експлуатації вантажопідіймальних машин, що застосовуються для проведення підіймально-транспортних робіт, повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, інструкцій заводів-виробників.

Вантажопідіймальними машинами дозволяється підіймати вантаж, маса якого разом з тарою не перевищує допустиму їх вантажопідіймальність. Підйом дрібних штучних і сипучих ван­тажів повинен проводитися у виробничій тарі, випробуваній на міцність навантаженням, яке на 25% перевищує її номінальну - вантажопідіймальність протягом 10 хв. Вантаж у тарі без кри­шок повинен знаходитися нижче рівня її бортів на 0,1 м.

При переміщенні вантажу вантажопідіймальними машинами знаходження працюючих на них (крім машиніста), на вантажі та в зоні можливого його падіння не допускається. Після закін­чення і у перерві між роботою вантаж, вантажозахоплювальні пристрої, механізми (ківш, грейфер, електромагніт тощо) не пови­нні залишатися в піднятому положенні. Переміщення вантажу над приміщенням і транспортними засобами, де знаходяться люди, не допускається.

До керування автокраном допускаються тільки водії автомо­білів, які пройшли навчання за програмою кранівників і мають при собі посвідчення на право виконання цієї роботи. Під час проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів автокраном особа, що проводить роботи, зобов'язана додержуватися таких вимог:

• перед початком роботи перевірити стан автокрана і дію всіх його механізмів;

• знати характер майбутньої роботи;

• перед початком підіймання вантажу обов'язково опусти­ти і закріпити усі. упори, що забезпечують стійке поло­ження крана;

• перед початком переміщення вантажів подати сигнал;

• не починати вантажних операцій, не переконавшись у без­пеці оточуючих осіб;

• під час підготовки вантажу до підіймання слідкувати за кріпленням і не допускати підіймання погано застропленого вантажу;

• підняти вантаж на висоту 0,2-0,3 м і переконатися, чи тримають гальма, чи добре підвішений вантаж, чи стійке положення крана, а потім продовжити підіймання;

• приймати сигнали до роботи тільки від одного стропальника-сигнальника; аварійний сигнал. «Стій!» приймаєть­ся від будь-якої особи, яка подає його; незрозумілий сиг­нал вважати за сигнал «Стій!»;

• при підійманні вантажу, маса якого наближається до гра­ничного значення для даного вильоту стріли, необхідно попередньо підняти цей вантаж на 0,1 м, перевірити стій­кість крана і тільки після цього продовжити підіймання;

• укладати вантаж на стелажі і на транспортні засоби рів­номірно, не перевантажуючи одну зі сторін;

• після закінчення роботи опустити і закріпити стрілу в транспортному положенні.

Під час роботи автокрана не допускається:

• підіймати вантаж, маса якого перевищує вантажопідйом­ність автокрана при даному вильоті стріли, а також мак­симальну його вантажопідйомність;

• підіймати вантаж неустановленої маси, засипаний землею або завалений будь-якими предметами, що примерзли до землі або іншого предмета;