Р о з д і л VIII 2 страница

Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.

Працівники служби охорони праці не можуть бути притягнуті до виконання функцій, не передбачених Законом „Про охорону праці” та Типовим положенням.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об’єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік.

В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.

За своїм посадовим становищем та умови оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства.

Такий принцип зберігається при визначенні посадового становища та окладів і інших працівників служби охорони праці.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

· опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

· проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

· складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуті), а також розділ „Охорона праці” у колективному договорі, проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці, організовує:

· забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

· паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

· облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

· підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;

· розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

· роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

· допомогу комісії з питань охорони праці підприємства спрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

· підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Служба охорони праці бере участь у:

· розслідуванні нещасних випадків та аварій;

· формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів;

· роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

· роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

· розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах підприємства;

· роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

Служба охорони праці:

· сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки у тому числі ергономіки і прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, захисту населення і навколишнього середовища;

· розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

· надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробці заходів з питань охорони праці;

· готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

· розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров’я працівників або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.

Служба охорони праці контролює:

· дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

· виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

· відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів проти аварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях;

· своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

· забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму, надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

· використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством;

· проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

· виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування;

· здійснює зв’язок з медичними закладами, з науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організовує впровадження їх рекомендацій.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

· представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

· безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;

· одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці;

· перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об’єкту, цеху, виробництва обов’язків для виконання припис;

· вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушають нормативні акти про охорону праці;

· надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

· порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні та поліпшенні умов праці.

Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:

· невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;

· невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;

· недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;

· низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

Структура служби охорони праці. На підприємствах, в установах, організаціях служби охорони праці повинні комплектуватися, як правило, спеціалістами такого профілю:

· інженерами відповідної спеціальності;

· фахівцями з питань гігієни праці;

· юристами, котрі спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці.

При службі охорони праці може створюватись лабораторія, яка здійснює контроль за наявністю шкідливих виробничих факторів на робочих місцях.

На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 чоловік (невиробничої сфери – до 100 чоловік) функції цієї служби можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Якщо на підприємстві немає спеціалістів відповідної кваліфікації, то використовуються послуги асоціації спеціалістів з охорони праці.

Підприємство, яке не має можливості утримувати в службі охорони праці спеціалістів з гігієни праці та не має своєї лабораторії, використовує послуги місцевих санітарно-епідеміологічних станцій на договірних засадах.

При відсутності на підприємстві юридичної служби використовуються спеціалісти юридичної служби іншого підприємства чи послуги юридичних консультацій (за договором).

Чисельність служби охорони праці. На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об’єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 чоловік включно (невиробнича сфера – від 101 до 500) таку службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою.

На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, в такій службі повинно бути два спеціаліста.

При наявності на підприємстві інституту заступників керівника підприємства керівник служби охорони праці, незалежно від чисельності працюючих, повинен призначатися на посаду заступника керівника підприємства (заступника генерального директора, директора тощо – в залежності від структури підприємства).

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпечності і шкідливості виробництва на підприємствах з числом працюючих більше 500 чоловік здійснюється за формулою:

М1 = 2 + Рср х Кв ÷ Ф

де М1 – чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;

Рср – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1200 годин, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Кв – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва.

Кв = 1 + Рв + Ра ÷ Рср

де Рв – чисельність працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра – чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації з охорони праці.

Кв максимально може дорівнювати трьом в разі, коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто Рв + Ра = 2Рср.

18. Про службу охорони праці системи Міністерства охорони здоров'я України

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 03.08.93 № 73, НАКАЗУЮ:

Затвердити Положення про службу охорони праці системи Міністерства охорони здоров'я України, що додається.

Пропоную:

1. Міністру охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних (міських) виконавчих комітетів, керівникам закладів охорони здоров'я безпосереднього підпорядкування:

1.1. Створити до 1 листопада 1994 р. служби охорони праці згідно із затвердженим Положенням.

1.2. До 1 грудня 1994 р. укомплектувати служби охорони праці кваліфікованими спеціалістами та забезпечити в подальшому розробку заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням і аваріям у процесі роботи.

1.3. Про хід виконання наказу доповісти Міністерству до 20 грудня ц. р.

Контроль за виконанням цього наказу покладаю на першого заступника Міністра охорони здоров'я України.

Міністр

В.О.Бобров

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства

охорони здоров'я України

від 30.09.1994 № 268

ПОГОДЖЕНО

Заступник Голови Державного

комітету України по

нагляду за охороною праці

П.Т.Штефан

14 вересня 1994 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про службу охорони праці системи Міністерства охорони здоров'я України

I. Загальні положення

1.1. Служба охорони праці (далі - служба) в системі Міністерства охорони здоров'я України створена відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 03.08.93 № 73 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.93 за № 140, з метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням і аваріям в процесі роботи.

1.2. Служба центрального апарату Міністерства підпорядковується першому заступнику Міністра охорони здоров'я.

1.3. Служба комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту і стаж роботи не менше 3 років, в тому числі 2 роки на посаді інженера з охорони праці. Обмеження не стосується стажу осіб, які мають спеціальну освіту з охорони праці.

1.4. Перевірка знань з питань охорони праці працівників служби проводиться до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично, один раз у три роки.

1.5. Служба входить до структури апарату Міністерства охорони здоров'я як одна з основних інженерно-технічних служб.

Ліквідація служби допускається тільки в разі ліквідації Міністерства.

1.6. Працівники служби Міністерства у своїй діяльності керуються Законом України "Про охорону праці", міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці, Положенням про Міністерство охорони здоров'я, а також цим Положенням.

Працівники служби не можуть бути залучені до виконання функцій, не передбачених Законом "Про охорону праці" та цим Положенням.

1.7. Служба взаємодіє з вищестоящими державними і громадськими організаціями, управліннями і відділами Міністерства, а також іншими органами, діяльність яких пов'язана з питаннями охорони праці.

II. Служба охорони праці установи, організації, підприємства

2.1. Служба охорони праці установи, організації, підприємства (далі - установа) створюється при чисельності працюючих від 101 до 500 чоловік. Таку службу повинен представляти один спеціаліст (головний або провідний) з охорони праці з інженерно-технічною освітою.

В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

При наявності в установі заступників керівника установи, керівник служби, незалежно від чисельності працюючих, повинен призначатися на посаду заступника керівника установи (заступника генерального директора, директора, ректора тощо - в залежності від структури установи).

Чисельність працівників служби охорони праці в установах з числом працюючих більше 500 чоловік визначається за спеціальним розрахунком, наведеним у Типовому положенні про службу охорони праці.

2.2. Служба підпорядковується безпосередньо керівникові установи.

2.3. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби прирівнюється до керівників основних інженерно-технічних служб установи.

Такий принцип зберігається при визначенні посадового становища та окладів і для інших працівників служби.

2.4. Служба виконує такі основні функції:

2.4.1. Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу установи і кожної посадової особи.

2.4.2. Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.

2.4.3. Складає разом з структурними підрозділами установи комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнені), а також розділ "Охорона праці" у колективному договорі.

2.4.4. Проводить для прийнятих на роботу працівників увідний інструктаж з питань охорони праці.

2.4.5. Організовує:

а) забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

б) паспортизацію відділень, цехів, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

в) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

г) підготовку статистичних звітів установи з питань охорони праці;

д) розробку перспективних та поточних планів роботи установи щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

е) роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

є) допомогу комісії з питань охорони праці установи в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

ж) підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

2.4.6. Бере участь у:

а) розслідуванні нещасних випадків та аварій;

б) формуванні фонду охорони праці установи і розподілі його коштів;

в) роботі комісії з питань охорони праці установи;

г) роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого і соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

д) розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах установи;

е) роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці:

2.4.7. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих.

2.4.8. Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці.

2.4.9. Надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів установ у розробці заходів з питань охорони праці.

2.4.10. Готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всієї установи.

2.4.11. Розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників, які їх оточують, у разі відмовлення з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.

2.4.12. Контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці; використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях;

г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

д) забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

е) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством;

є) проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

ж) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

2.4.13. Здійснює зв'язок з науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організує впровадження їх рекомендацій.

2.5. Спеціалісти служби охорони праці мають право:

2.5.1. Представляти установу в державних та громадських організаціях при розгляді питань охорони праці.

2.5.2. Безперешкодно в будь-який час відвідувати установи та заклади охорони здоров'я, їх відділення, структурні підрозділи, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.

2.5.3. Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в установах і закладах охорони здоров'я, видавати їх керівникам обов'язковий для виконання припис за формою, наведеною в Типовому положенні про службу охорони праці.

2.5.4. Вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

2.5.5. Надавати керівникові установи подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

III. Служба охорони праці Міністерства охорони здоров'я Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласного (міського) виконавчого комітету

3.1. Служба охорони праці (далі - служба) в Міністерстві охорони здоров'я Республіки Крим (далі - Міністерство), управлінні охорони здоров'я (далі - управління) обласного (міського) виконавчого комітету створюється відповідно до розрахунку, наведеного у Типовому положенні про службу охорони праці.

3.2. В Положенні про Міністерство, управління повинні бути визначені функції служби, її повноваження і права.

3.3. Служба безпосередньо підпорядковується першому заступнику Міністра, начальника управління.

3.4. Служба виконує функції, передбачені пунктами 2.4.1 і 2.4.2, підпунктами "в", "г", "д" пункту 2.4.5, підпунктами "а", "д" пункту 2.4.6, пунктами 2.4.7 - 2.4.10, підпунктами "а", "б", "в", "г", "е", "ж" пункту 2.4.12, пунктом 2.4.13 цього Положення, а також:

3.4.1. Розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення рівня безпеки, гігієни праці та поліпшення стану виробничого середовища в установах.

3.4.2. Забезпечує установи інформацією з питань охорони праці, в тому числі про причини аварій і нещасних випадків, підготовку пропозицій щодо їх запобігання.

3.4.3. Формує розділ "Охорона праці" в колективному договорі у разі його укладання Міністерством, управлінням.

3.4.4. Надає допомогу підвідомчим установам у вирішенні питань, передбачених підпунктами "а" і "б" пункту 2.4.5, а також:

а) використанні вітчизняного та зарубіжного досвіду охорони праці;

б) пропаганді безпечних і нешкідливих умов праці;

в) координації роботи лабораторій, що проводять оцінку санітарно-гігієнічних умов праці;

г) придбанні державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці;

д) залученні науково-дослідних, навчальних та інших організацій до розробок з охорони праці.

3.4.5. Організовує навчання працівників служб охорони праці установ, проведення з ними семінарів.

3.4.6. Координує роботу служб охорони праці установ та методичне керівництво цими службами.

3.5. Спеціалісти служби Міністерства, управління мають права, передбачені пунктами 2.5.1 - 2.5.5 цього Положення, крім цього, вони мають право:

3.5.1. Перевіряти роботу служб охорони праці в підвідомчих установах.

3.5.2. Залучати спеціалістів установ (з дозволу їх керівників) до перевірок додержання законодавства про охорону праці.

IV. Служба охорони праці центрального апарату Міністерства охорони здоров'я України

4.1. Служба охорони праці центрального апарату Міністерства виконує функції, передбачені пунктами 2.4.1, 2.4.2, підпунктами "а", "в", "г" пункту 2.4.5, підпунктами "а", "б", "д" пункту 2.4.6, пунктами 2.4.7 - 2.4.10, підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "є", "ж" пункту 2.4.12, пунктом 2.4.13, пунктами 3.4.1 - 3.4.4 цього Положення, а також:

4.1.1. Здійснює методичне керівництво діяльністю служб охорони праці Міністерства охорони здоров'я Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних (міських) виконавчих комітетів, закладів охорони здоров'я безпосереднього підпорядкування з питань охорони праці; готує матеріали для щорічного підведення підсумків роботи по створенню безпечних і нешкідливих умов праці, розгляду найважливіших питань охорони праці на засіданнях колегії, нарадах, семінарах тощо.

4.1.2. Координує науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи з питань охорони праці, розробляє разом з підвідомчими установами і структурними підрозділами апарату Міністерства комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Співробітничає з державними і громадськими міжнародними організаціями з питань охорони праці.

4.1.3. Опрацьовує з ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України проект угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці.

4.1.4. Організовує:

а) галузеві конкурси, спрямовані на розробку ефективних інженерно-технічних рішень щодо поліпшення безпеки праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням;

б) виконання рішень органів державного нагляду за охороною праці та профспілок, які відносяться до компетенції Міністерства;

в) розробку проектів нових, перегляд або скасування чинних нормативних актів про охорону праці; підготовку пропозицій щодо фінансування зазначених робіт.

4.1.5. Бере участь у:

а) розгляді питань про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільги і компенсації згідно з чинним законодавством;

б) спеціальному розслідуванні нещасних випадків згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 623.

4.1.6. Здійснює відомчий контроль в Міністерстві охорони здоров'я Республіки Крим, управліннях, установах, організаціях і на підприємствах за:

а) функціонуванням систем управління охороною праці;

б) станом охорони праці, реалізацією комплексних заходів галузевих угод, науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища.

4.2. Служба охорони праці Міністерства має права, передбачені пунктами 2.5.1 - 2.5.5, 3.5.1 та 3.5.2 цього Положення.

V. Відповідальність працівників служби охорони праці

5.1. Працівники служби охорони праці несуть персональну відповідальність за:

а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;

б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених цим Положенням та посадовими інструкціями;

в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;

г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

20. Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.
Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:
2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці 43
а) здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів,
устаткування, будівель і споруд;
б) забезпечувати працюючих засобами індивідуального та ко
лективного захисту;
в) забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфі
кації працівників із питань охорони праці, вести пропаганду без
печних методів праці;
г) забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку пра
цюючих;
д) вимагати професійного добору виконавців для визначених
видів робіт.
Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. Працівники служби охорони праці повинні мати вищу спеціальну освіту з охорони праці, а також практичний досвід роботи у відповідній галузі виробництва. По важливості діяльності та оплати праці вони прирівнюються до працівників провідних відділів та служб підприємства або установи. Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо власнику.
Система управління охороною праці підприємства (СУОП) включає службу охорони праці та керівництво підприємства і керується у своїй діяльності законодавством України про охорону праці і про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.
Основними функціями управління охороною праці, що розробляє і втілює служба охорони праці, є:
1. Створення ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.
2. Здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці.
3. Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення (якщо вони досягнуті), а також підготовка розділу "Охорона праці" колективного договору
4. Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці.
5. Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами.
6. Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.
7. Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.
8. Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них.
9. Участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.
10. Розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.
11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці.
12. Пропаганда та агітація безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, конкурсів, бесід, лекцій, наочної агітації та методичної роботи кабінету охорони праці.
13. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.
14. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій.
15. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.
16. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних із важкими і шкідливими умовами праці.
17. Контроль за дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов'язкових та інших, передбачених відповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства.
18. Контроль за дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань.
19. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуального захисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях.
Для виконання перелічених вище функцій служба охорони праці повинна мати відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників. Крім того, служба охорони праці повинна мати засоби впливу на виробничу діяльність підприємства, що передбачається Положенням про службу охорони праці. Так, працівники служби охорони праці мають право видавати роботодавцям, керівним органам підприємств, установ, організацій та їх підрозділам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків (припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці); вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, або не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці; надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з охорони праці.
Окрім адміністративних заходів, рекомендується принцип матеріального заохочення працівників, які сумлінно ставляться до
виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.
Положення про матеріальне заохочення розробляється службою охорони праці, погоджується з профспілкою (колективом найманих працівників) і затверджується власником.
Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом "Про охорону праці" і Типовим положенням про службу охорони праці.