Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату

Санітарно-гігієнічне нормування умов мікроклімату здійснюється за ДСН 3.3.6.042-99, які встановлюють оптимальні і допустимі пара­метри мікроклімату залежно від загальних енерговитрат організму при виконанні робіт і періоду року.

При санітарно- гігієнічному нормуванні умов виділяють два періоди – теплий (середньодобова температура +10 С) і холодний (середньодобова температура не перевищує 10 С).

Оптимальні мікрокліматичні умови – умови поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та системному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту - та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та горизонталі на протязі робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт.

Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюєть­ся за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: буді­вельно-планувальні, організаційно-технологічні та інші заходи колек­тивного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту, меди- ко-біологічні тощо.

Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягненні, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткуван­ня з тепло-, холоду- та волого виділеннями. Для зменшення термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.