Проведення ветеринарних і лікувальних заходів

3.2.1. Для проведення масових ветеринарно-санітарних обробок тварин використовуйте загони з розколами. Під час проведення ветеринарних досліджень, обстежень, лікувальних заходів фіксуйте тварину у спеціальному станку або переносним фіксатором.

3.2.2. Спокійних тварин підводьте до ветеринарного лікаря для обстеження на недоуздку або мотузці, яка прив’язана за роги й ділянку носа. При фіксації великої рогатої худоби за роги станьте біля шиї тварини і захопіть роги за кінці. Ліктем ближньої до шиї руки надавіть на шию, а тілом навалюйтеся на плече і лопатку тварини. Якщо фіксації за роги недостатньо, захопіть рукою носогубне дзеркальце.

3.2.3. Якщо обстеження або лікувальна процедура тривалі, фіксуйте тварину спеціальними носовими щипцями або прив’яжіть головою до жердини, що укріплена поперек або вертикально до стовпа або дерева. Одночасно можна здавлювати носогубне дзеркальце.

3.2.4. Неспокійних тварин або тих, яким роблять операцію, а також лікування бугаїв і ветеринарно-санітарні обробки (ін’єкції, взяття зскрібків із слизової оболонки препуція, обрізка копитного рогу, видалення рогів, вставка носового кільця й інші болісні процедури) виконуйте у станках із надійною фіксацією (можна за носове кільце ланцюгом із карабіном до стійки) або зробіть повал.

3.2.5. Для повалу необхідно не менше трьох осіб (для повалу коней – не менше чотирьох): один тримає тварину за роги і нахиляє її голову вниз, інші тягнуть кінці мотузки назад, при цьому петлі на тулубі стискуються, унаслідок чого тварина підгинає ноги і лягає, у цей момент закидають голову і штовхають її в потрібний бік. Мотузку продовжують натягувати і після того, як тварина лягла. Протягом фіксації голову притискують до землі. Можна використовувати й інші способи повалу.

Підходьте до поваленої тварини для огляду, лікування або іншої роботи тільки з боку спини. По закінченні роботи спочатку звільніть від пут ноги, потім голову.

3.2.6. Під час виконання невеликих малоболісних операцій (щеплення, взяття крові тощо) фіксацію великої рогатої худоби виконуйте шляхом здавлювання носової перегородкипальцями або спеціальними щипцями. Для цього станьте попереду з боку правого плечового суглобу тварини, візьміть лівою рукою кінець рога, пальцями правої руки захватіть носову перегородку і стисніть її. Бугаїв удержуйте за носове кільце.

3.2.7. При груповій ветеринарній обробці свиней фіксацію виконуйте групами у загонах-розколах або у груповому станку, притискуючи тварин дерев’яними щитами до стінки. Свиноматок фіксуйте шляхом накладення мотузяної петлі на верхню щелепу і закріпленням її у прив’язі.

3.2.8. Кнурів під час спилювання або сколювання іклів фіксуйте міцною мотузкою, якою затягніть верхню щелепу і прив’яжіть до кільця або скоби, що закріплені в підлозі чи на стіні.

3.2.9. Роботи по розчищенню копит, підковуванню і тавруванню коней здійснюйте у станку для підковування. Якщо немає станка, коня необхідно загнуздати, а голову тримати піднятою.

3.2.10. Для фіксації молодих і норовистих коней використовуйте закрутки на верхню губу, фіксуйте тазові кінцівки мотузкою або застосовуйте повал тварини.

3.2.11. Для обмеження рухомості коней, великої рогатої худоби під час проведення ветеринарних заходів застосовуйте такі способи:

– накладіть на нижню частину голені закрутку з м’якої мотузки;

– обведіть хвіст навкруг однієї тазової кінцівки із внутрішнього боку на зовнішній і утримуйте його рукою;

– накладіть вище скакального суглобу петлю з м’якої мотузки і зашморгніть нею обидві кінцівки;

– однією рукою фіксуйте голову тварини за носову перегородку, іншою рукою – тулуб, утримуйте тварину за хвіст, підводьте під черево корови дві жердини, які складені навхрест, і спирайте їх нижні кінці у підлогу, фіксуйте тварину, стискуючи її тулуб.

3.2.12. Передню кінцівку коня, великої рогатої худоби фіксуйте за допомогою закрутки з м’якої мотузки, яку накладіть на передпліччя або підтягніть п’ясток до передпліччя ковзною петлею у вигляді вісімки, згинаючи зап’ястковий суглоб.

При огляді пальців, розчищенні копит або ратиць кінцівку трохи підніміть мотузкою (ременем), яка закріплена на нижньому кінці п’ястка та перекинута через холку.

3.2.13. Тазову кінцівку великої рогатої худоби під час огляду пальців, при обрізуванні ратиць та лікуванні фіксуйте за допомогою жердини і м’якої мотузки. Для цього вище скакального суглоба ковзною петлею закріпіть жердину, за кінці якої два помічники піднімають кінцівку та відводять її назад.

При фіксації у станку на дистальний кінець плесна накладіть путо з кільцем. Крізь кільце просмикніть мотузку, кінці якої затягніть крізь кільця стояківфіксаційногостанка. Натягуючи кінці мотузок, підніміть кінцівку.

3.2.14. При проведенні складних і болісних операцій застосовуйте фіксаційні станки, операційні столи.

Коли немає фіксаційних станків, операційних столів для фіксації тварини лежачи, застосовуйте фізичний або медикаментозний повал тварин.

3.2.15. Особливо збудливим тваринам для заспокоєння за 15–20 хв. до початку фіксації введіть нейроплегики.

3.2.16. Ректальне дослідження тварин проводьте у станках. Не проводьте обстеження через перегородки у станках, денниках, на прив’язі без додаткової фіксації.

3.2.17. При проведенні туберкулінізації застосовуйте безголкові ін’єктори.

3.2.18. Під час проведення внутрішньом’язових, внутрішньошкірних, підшкірних ін’єкцій лікарськими препаратами на­дійно закріпіть голку на канюці шприца. Не допускайте введення голки з наступним приєднанням шприца.

3.2.19. Під час проведення хірургічних операцій з використанням ножа, скальпеля розтини робіть у напрямку від себе.

3.2.20. Під час набирання гарячої води, агресивних рідин уникайте їх розбризкування.

3.2.21. У процесі роботи не захаращуйте проходи й виходи сировиною, тарою, відходами та іншими матеріалами. Утримуйте робоче місце у чистоті.