Ст.18. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі здійснення трудової діяльності повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж та навчання з питань охорони праці

Посадові особи під час прийняття на роботу та періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань визначається типовим положенням, що затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Не допускаються до роботи працівники, утому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Статтею 19 передбачено, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, а витрати на загальнодержавні, галузеві та регіональні програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища реалізується за рахунок державних та місцевих бюджетів. Так, для підприємств незалежно від форм власності або фізичних осіб, витрати на охорону праці становлять неменше 0,5% суми реалізованої продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевому бюджеті й становлять не менше 0,2% фонду оплати праці.

Ст.20 висвітлює питання щодо регулювання питань охорони праці у колективному дговорі (угоді), за яким сторони зобовязані забезпечити соціальні гарантії.

Ст.22 розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій передбачає, що роботодавці мають організувати розслідування та облік таких відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнським обєднанням профспілок, та за підсумками розслідування повинні скласти акт згідно зі встановленою формою.

У разі відмови роботодавця скласти акт або незгоди потерпілого з його змістом питання вирішується посадовою особою органу Державного комітету України з нагляду за охороною праці, рішення якої обовязковим для роботодавця.

Рішення посадової особи вище названого органу може бути оскаржене у судовому порядку.

Ст.23 про обовязковість звітності про стан охорони праці. Роботодавець зобовязаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань, а також про заходи, яких вжито для їх усунення.

З метою обєднання зусиль для поліпшення умов праці у ст.24 передбачено створення добровільних обєднань громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють профспілки (ст. 41 і 42).

Профспілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, ін. засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників вони мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях на період, необхідний для усунення такої загрози.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.

У разі відсутності профспілки на підприємстві громадський контроль про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

У розділі VIII "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці" визначено низку адміністративних та ін. заходів до юридичних або фізичних осіб, винних у порушенні нормативно-правових актів про охорону та безпеку праці: штрафні санкції, дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальності.