Вплив шуму на організм людини

Звук з рівнем звукового тиску менше деякої величини, яку на­зивають порогом чутності, не сприймається людиною. Поріг чут­ності у кожної людини різний і залежить від віку, стану слуху, стомлення, індивідуальних особливостей організму, а також від частоти звуку (на низьких і дуже високих частотах він підвищу- < ться). На низьких частотах чутливість слуху нижче ніж на високих.

Як загальнобіологічний подразник шум діє на організм в цілому і, в першу чергу, на центральну нервову систему. Шум сповільнює реакцію людини на подразнення, знижує увагу, чим сприяє підви- ] і і,епню травматизму під час роботи в умовах інтенсивного шуму. Спос­терігається почастішання пульсу, дихання, підвищення кров'яного п іску. Під впливом шуму настає безсоння, знижується працездатність.

Найбільш вираженим є специфічний вплив шуму на органи слуху, при цьому можуть спостерігатися різні ступені ураження:

Рис. 2.4. Вплив шуму на людину від незначного зниження слуху до повної глухоти. Зниження слуху розвивається поступово і залежить від інтенсивності шуму, стажу роботи та індивідуальної чутливості (схильності) організму до шуму.

Розрізняють п'ять ступенів дії шуму на людину в залежності від рівня звукового тиску. Якщо рівень звукового тиску нижче порогу чутності, що відповідає повній тиші (перший ступінь дії шуму), то людина відчуває психологічний дискомфорт. Вона мимоволі при­слухається до шуму свого дихання, процесу травлення тощо. У при­роді такі умови практично не зустрічаються. Звичайно людину ото­чує нормальний, звичайний для неї шумовий фон (другий ступінь дії шуму) з рівнями звукового тиску на середніх частотах 15-35 дБ. Такий шум необхідний для нормальної життєдіяльності людини.

При підвищенні рівня звукового тиску до 40-70 дБ починається третя, психологічна, область дії шуму. Цей шум, особливо якщо він не контролюється і несе певну інформацію, має подразнюючу дію, не змінюючи функцій слуху і не заважаючи сприйняттю ко­рисних сигналів. Він може знизити продуктивність розумової праці, погіршити самопочуття. Прикладом такого шуму є музика чи розмова, що заважає, шум санітарно-технічного або інженерно­го обладнання будівель тощо.

Рівні звукового тиску 75-120 дБ (четвертий ступінь дії шуму), які характерні для виробничих і транспортних шумів, викликають несприятливу фізіологічну дію. В цьому випадку значно раніше, ніж уражається орган слуху, страждають центральна нервова і сер­цево-судинна системи. Працівники, які зазнають дію такого шуму, часто скаржуться на уразливість, головний біль, зниження уваги і пам'яті, порушення сну, підвищену стомленість. Тривала дія та­ких шумів призводить до часткової або повної втрати слуху.

Шум з рівнями звукового тиску більше 120 дБ викликає больові відчуття, а понад 140 дБ — акустичну травму з механічним по­шкодженням органів слуху (п'ятий ступінь дії шуму). Шум по­над 170 дБ може призвести до контузії і смерті людини.