Модуль 3. Основи виробничої безпеки

1. Ширина під’їзних шляхів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт при двосторонньому русі повинна бути не менше:

а) 6 м;

б) 6,5 м;

в) 6,2м;

г) 5,5 м;

д) 6,4 м;

е) 8 м;

2. Ширина під’їзних шляхів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт при односторонньому русі повинна бути не менше:

а) 4 м;

б) 4,5 м;

в) 3,2м;

г) 3,5 м;

д) 4,4 м;

е) 5 м;

3. Платформи та склади потрібно обладнувати рампами з боку залізничної колії завширшки не менше:

а) 1,5 м;

б) 2 м;

в) 2,5м;

г) 3,5 м;

д) 3 м;

е) 4 м;

4. Платформи та склади потрібно обладнувати рампами з боку під’їзду автотранспорту завширшки не менше:

а) 1,5 м;

б) 2 м;

в) 2,5м;

г) 3,5 м;

д) 3 м;

е) 4 м;

5. Вантажопіднімальні машини, які знаходяться в експлуатації піддаються періодичним технічним оглядам:

а) частковим (без статичних та динамічних випробувань) – щомісячно;

б) повним (зі статичним та динамічним випробуванням) – щомісячно;

в) частковим (без статичних та динамічних випробувань) – раз на два роки;

г) повним (зі статичним та динамічним випробуванням) – раз на два роки

д) частковим (без статичних та динамічних випробувань) – не рідше одного разу на 12 місяців;

е) повним (зі статичним та динамічним випробуванням) – не рідше одного разу на 12 місяців;

6. Вантажопіднімальні машини, які знаходяться в експлуатації піддаються періодичним технічним оглядам:

а) частковим (без статичних та динамічних випробувань) – щомісячно;

б) повним (зі статичним та динамічним випробуванням) – щомісячно;

в) частковим (без статичних та динамічних випробувань) – не рідше одного разу на три роки;

г) повним (зі статичним та динамічним випробуванням) – не рідше одного разу на три роки;

д) частковим (без статичних та динамічних випробувань) – не рідше одного разу на 12 місяців;

е) повним (зі статичним та динамічним випробуванням) – не рідше одного разу на 12 місяців;

7. Протікання струму через тіло людини супроводжується:

а) термічним, електролітичним, бактеріологічними ефектами;

б) термічним, хімічними, бактеріологічними ефектами;

в) технологічними, хімічними, бактеріологічними ефектами;

г) технічними, електричними, біологічними ефектами;

д) термічним, електричними, біологічними ефектами;

е) термічним, електролітичним, біологічними ефектами;

8. Дія струму,що проявляється в розкладі органічної речовини, в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико – хімічних і біологічних властивостей:

а) фізико-хімічною;

б) електрохімічною;

в) електродинамічною;

г) електростатичною;

д) електролітичною;

е) електромеханічною;

9. Дія струму, що полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи тощо, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розрив називається:

а) обвуглювальною;

б) термометричною;

в) термічною;

г) термальною;

д) електротермометричною;

е) термоізоляційною;

10. Дія струму, що проявляться у подразнені і збуджені живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні називається:

а) подразнювальною;

б) біохімічною;

в) бактеріологічною;

г) біологічною;

д) клітинковою;

е) органічною;

11. Запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового випромінювання електричної дуги це:

а) катаракта;

б) електорофорез;

в) електроліз;

г) електризація;

д) електроофтальмія;

е) електроглаукома;

12 Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини струмом є;

а) температура повітря зовнішнього середовища, швидкість руху повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок;

б) температура повітря зовнішнього середовища, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок;

в) температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок;

г) температура повітря в приміщенні, швидкість руху повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок;

д) температура повітря в приміщенні, швидкість руху повітря, загазованість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок;

е) температура повітря в приміщенні, швидкість руху повітря, загазованість повітря, наявність в повітрі радіоактивних речовин;

13. За характером дії на організм людини виділяють струм:

а) відчутний, гальванічний, фібриляційний;

б) невідчутний, відпускний, фібриляційний;

в) невідчутний, невідпускний, фібриляційний;

г) відчутний, невідпускний, фібриляційний;

д) невідчутний, невідпускний, дефібриляційний;

е) відчутний, відпускний, дефібриляційний;

14. Викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення:

а) відчутний струм;

б) відпускний струм;

в) фібриляційний струм;

г) невідпускний струм;

д) дефібриляційний струм;

е) змінний;

15. Викликає при проходженні через організм людини непереборні судомні скорочення м’язів руки, в якій стиснуто провідник:

а) відчутний струм;

б) відпускний струм;

в) фібриляційний струм;

г) невідпускний струм;

д) дефібриляційний струм;

е) змінний;

16. Викликає при проходженні через організм людини фібриляцію серця:

а) відчутний струм;

б) відпускний струм;

в) фібриляційний струм;

г) невідпускний струм;

д) дефібриляційний струм;

е) змінний;

17. Тяжка нервово – рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом називається:

а) електричний удар;

б) електричний шок;

в) електричні знаки;

г) електрометалізація шкіри;

д) електроофтальмія;

е) місцева електоротравма;

18. Тяжкість термічної дії струму залежить від:

а) величини напруги, характеру струму та часу проходження;

б) величини струму, характеру струму та часу проходження;

в) величини напруги, опору проходження струму та часу проходження;

г) величини струму, опору проходження струму та часу проходження;

д) величини струму, величини напруги та часу проходження;

е) величини струму, опору проходження струму та шляху проходження;

19. В приміщеннях з підвищеною небезпекою електротравм, особливо небезпечних і поза приміщеннями для живлення ручного електрофікованого інструменту, ручних переносних ламп застосовується напруга:

а) до 42 В постійного і до 110 В змінного струму;

б) до 6 В змінного і до 220 В постійного струму;

в) до 42 В змінного і до 110 В постійного струму;

г) до 220 В змінного і до 12 В постійного струму;

д) до 110 В змінного і до 42 В постійного струму;

е) до 380 В змінного і до 220 В постійного струму;

20. Для живлення від мережі переносних світильників в особливо небезпечних умовах щодо електротравм використовується напруга:

а) до 42 В постійного струму;

б) до 42 В змінного струму;

в) до 12 В постійного струму;

г) до 12 В змінного струму;

д) до 110 В змінного струму;

е) до 110 В змінного струму;

21. Чинні нормативні документи виділяють діапазони малих напруг змінного струму:

а) 12 В і 220 В;

б) 110 В і 220 В;

в) 42 В і 110 В;

г) 12 В і 110 В;

д) 42 В і 110 В;

е) 12 В і 42 В;

22. До малих відноситься наруга:

а) 220 В частотою 50 Гц;

б) 42 В частотою 400 Гц;

в) 24 В частотою 50 Гц;

г) 24 В частотою 400 Гц;

д) 110 В частотою 50Гц;

е) 42 В частотою 50 Гц;

23. До малих відноситься наруга:

а) до 220 В змінного струму;

б) до 110 В постійного струму;

в) до 127 В змінного струму;

г) до 110 В змінного струму;

д) до 220 В постійного струму;

е) до 380 В постійного струму;

24. Пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для перемінного струму частотою 50 Гц коливається в межах:

а) 0,6 – 1,5 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

г) 0,6 – 1,5 мА;

д) 0,1 – 0,2 мА;

е) 5 – 10 А;

25. Пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для постійного струму коливається в межах:

а) 0,6 – 1,5 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

г) 0,6 – 1,5 мА;

д) 0,1 – 0,2 мА;

е) 5 – 7 мА;

26. Пороговий невідпускаючий струм (найменше значення невідпускаючого струму) для перемінного струму коливається в межах:

а) 0,6 – 1,5 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

г) 0,6 – 1,5 мА;

д) 10 – 15 мА;

е) 5 – 7 мА;

27. Пороговий невідпускаючий струм (найменше значення невідпускаючого струму) для постійного струму коливається в межах:

а) 50 – 80 А;

б) 0,6 – 1,5 В;

в) 0,6 – 1,5 Вт;

г) 50 – 80 мА;

д) 10 – 15 мА;

е) 5 – 7 мА;

28. Пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) для постійного струму знаходиться в межах:

а) 300А;

б) 300 В;

в) 300 Вт;

г) 300 мА;

д) 50 мА;

е) 60 мА;

29. Пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) для змінного струму знаходиться в межах:

а) 100 А;

б) 100 В;

в) 300 Вт;

г) 300 мА;

д) 100 мА;

е) 60 мА;

30. Гранично допустимий струм який проходить через людину при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для перемінного струму не повинен перевищувати:

а) 0,3 А;

б) 0,35 кВт;

в) 30 Вт;

г) 0,3 мА;

д) 5 мА;

е) 6 мА;

31. Гранично допустимий струм який проходить через людину при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для постійного струму не повинен перевищувати:

а) 1 А;

б) 1 кВт;

в) 30 Вт;

г) 0,3 мА;

д) 1 мА;

е) 6 мА;

32. Гранично допустима напруга для людини при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для постійного струму не повинен перевищувати:

а) 0,8 Вт;

б) 80 Вт;

в) 0,8 В;

г) 8 В;

д) 80 В;

е) 8 кВт;

33. Гранично допустима напруга для людини при нормальному (в неаварійному) режимі роботи електроустановок для перемінного струму не повинен перевищувати:

а) 220 В;

б) 2 – 3 Вт;

в) 2 – 3 В;

г) 380 В;

д) 220 - 380 В;

е) 42 В;

34.Приміщення за небезпекою електротравм поділяються на категорії:

а) без підвищеної небезпеки, з підвищеної небезпекою, особливо шкідливі;

б) без підвищеної небезпеки, з підвищеної небезпекою, особливо безпечні;

в) без підвищеної безпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні;

г) без підвищеної небезпеки, з підвищеною безпекою, особливо небезпечні;

д) без підвищеної небезпеки, з підвищеної небезпекою, особливо небезпечні;

е) небезпечні, з підвищеної небезпекою, особливо небезпечні;

35. Якщо температура в приміщені продовж доби перевищує 35⁰С, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

36. Якщо відносна вологість в приміщені близька до накопичення (до 100%), то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

37. Якщо відносна вологість в приміщені більше 75%, але менше насичення, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

38. Якщо в приміщені струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна тощо, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

39. Якщо в приміщені є струмопровідний пил, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

40. Якщо в приміщені є агресивне середовище, що порушує ізоляцію, то це приміщення за категорією небезпек електротравм відноситься до:

а) без підвищеної безпеки;

б) з підвищеною небезпекою;

в) особливо небезпечне;

г) з підвищеною безпекою;

д) з особливою безпекою;

е) особливо безпечне;

41. До технічних причин електротравматизму відноситься:

а) недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

б) неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатація;

в) недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовлені, монтажу і ремонті електроустановок;

г) помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність;

д) відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних знаків;

е) недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами – допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

42. До організаційно - технічних причин електротравматизму відноситься:

а) недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

б) неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатація;

в) недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовлені, монтажу і ремонті електроустановок;

г) помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність;

д) несправність електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;

е) недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами – допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

43. До основних організаційних причин електротравматизму відноситься:

а) несправність електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;

б) відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних знаків;

в) недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовлені, монтажу і ремонті електроустановок;

г) помилки в накладанні і знятті переносних заземлень або їх відсутність;

д) несправність електроустановок і захисних засобів, що виникають в процесі експлуатації установок;

е) недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами – допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

44. До основних систем засобів і заходів забезпечення електробезпеки відносяться:

а) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – методичних засобів і заходів;

б) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – технічних засобів і заходів;

в) система попереджувальних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – технічних засобів і заходів;

г); система попереджувальних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система соціально – технічних засобів і заходів

д) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система соціально – економічних засобів і заходів;

е) система технічних засобів і заходів, система електрозахисних засобів, система організаційно – технічних засобів і заходів;