Формули для розрахунку задач

1. Продуктивність праці П_ПР. як виробництво чистої продукції П на одного середнєоблікового працівника Р:

.

2. Трудомісткість продукції:

.

3. Капіталовіддача (фондовіддача) як відношення виробництва чистої продукції П до одиниці витрат основного капіталу (основних виробничих фондів) у вартісному обчисленні К_ОСН. (Ф):

.

4. Капіталомісткість (фондомісткість) як відношення обсягу основного капіталу до забезпеченого їм приросту обсягу виробленої продукції:

.

5. Матеріаловіддача:

.

6. Матеріаломісткість:

.

7. Відповідно до трудової теорії вартості вартість товару визначається суспільно необхідним робочим часом:

,

де t – суспільно необхідний робочий час;

Q_i – кількість виробів кожної групи товаровиробників;

t_i – індивідуальний робочий час для виробництва одного виробу в кожній групі товаровиробників;

n – число груп товаровиробників.

8. За формулою кількість грошей, необхідних для обігу, прямо пропорційна середнім цінам, помноженим на кількість товарів і зворотно пропорційна швидкості обігу однієї грошової одиниці:

М=РQ/Y,

де М – кількість грошей (грошова маса);

Y – швидкість обігу грошей на рік (кількість оборотів грошової одиниці);

Р – середня ціна;

Q – сукупний обсяг товарів і послуг.

Звідси одержуємо рівняння (формула І. Фішера):

MY=PQ.

Це загальний закон кількості грошей в обігу.

9. Розгорнута формула кількості грошей для обігу (пропонована К. Марксом) – з урахуванням функції платежу, необхідно врахувати кредитні операції, і виключити ту суму товарів, що продані в кредит, і додати суму платежів за борговими зобов'язаннями (П). Необхідно також виключити безготівковий оборот (Б):

,

де К – кількість цін товарів, проданих у кредит цього року;

П – сума цьогорічних платежів за борговими зобов'язаннями;

Б – сума взаємопогашених (безготівкових) платежів;

О – швидкість обігу грошової одиниці.

10. Індивідуальні індекси на окремі товари чи послуги:

і = P₁/P₀,

де і – індекс цін;

P₁ – ціни поточного періоду;

P₀ – ціни базисного періоду.

11. Рівень інфляції чи інфляційного приросту цін обчислюється за формулою:

Рівень інфляції = (I_t – I₀) / I₀,

де I_t – індекс споживчих цін поточного періоду;

I₀ – індекс споживчих цін базисного періоду.

12. Формула вартості товару:

W = c + V + m,

де W – вартість товару;

c – вартість спожитих засобів виробництва (постійний капітал);

V – вартість робочої сили (еквівалент заробітної плати чи змінний капітал);

m – додаткова вартість (вартість додаткового продукту).

13. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною визначається як відношення зміни (приросту) обсягу попиту (у %) до зміни (зниження) ціни (у %):

або ,

де E^P_d – коефіцієнт еластичності попиту за ціною;

∆Q – зміна обсягу попиту;

∆Р – зміна ціни.

14. Формула органічної будови капіталу:

c: V,

де c – вартість спожитих засобів виробництва (постійний капітал);

V – вартість робочої сили (змінний капітал);

15. Формула обороту капіталу – швидкість оборотувиміряється числом оборотів ресурсів, здійснених протягом року:

,

де п – число оборотів капіталу на рік;

О – прийнята одиниця часу (1 рік);

t – час обороту даного капіталу.

Оборот здійснює виробничий капітал (у К. Маркса – промисловий).

16. Для комерційної діяльності дуже важливо знати, як швидко обертається авансований капітал, тобто яка швидкість обороту капіталу. Остання може вимірятися часом обороту капіталу, що розраховується за формулою:

,

де t – час обороту всього авансованого капіталу;

А – амортизаційні відрахування на основний капітал протягом одного року (12 міс.);

К_АВ – авансований капітал;

К_ОБ – відшкодований оборотний капітал за один рік (12 міс.).

17. Класичний розрахунок розмірів амортизаційних відрахувань, чи списань, здійснюється за формулою:

,

де А – розмір щорічних амортизаційних відрахувань, грош. од.;

К_П – первісна вартість основного капіталу на момент його передбаченого вибуття з експлуатації, грош. од.;

К_ЗАЛ.. – залишкова вартість основного капіталу на момент його передбаченого вибуття з експлуатації;

Т – термін служби речовинних носіїв основного капіталу в роках.

18. Річна сума амортизаційних відрахувань з урахуванням витрат на капітальний ремонт і демонтаж устаткування розраховується за формулою:

Річна сума амортизаційних відрахувань з урахуванням витрат на капітальний ремонт і демонтаж устаткування =

первісна витрати на витрати залишкова

вартість + капітальний + з –

основного ремонт демонтажу вартість

капіталу

________________________________________________________

нормативний термін служби засобів праці (основного капіталу)

19. Норма амортизації – це відношення річної суми амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості основного виробничого капіталу, виражене у відсотках:

,

де N_АМ – норма щорічних амортизаційних відрахувань;

Т – число років, за які нараховується сума амортизації.

20. Норма додаткової вартості:

,

де m' – норма додаткової вартості;

m – додаткова вартість;

V – змінний капітал.

21. Норма прибутку на авансований капітал:

або ,

де Р^' – норма прибутку на авансований капітал;

Р – річна маса прибутку, отриманого фірмою;

К – авансований капітал (c + V);

m – додаткова вартість.

22. Середня норма прибутку є відношенням загального прибутку (сукупної додаткової вартості) до сукупного суспільного капіталу і розраховується за формулою:

чи ,

де Р^'_СЕРЕД. – середня норма прибутку;

Р_СУКУП. – сукупний прибуток (маса прибутку);

К_СУКУП. – сукупний суспільний капітал.

23. Формула ціни виробництва:

Ц_ВИРОБ. = К + Р_СЕРЕД.,

де Ц_ВИРОБ. – ціна виробництва;

К – капіталістичні витрати виробництва;

Р_СЕРЕД – середній прибуток.

24. Формула капіталістичних витрат виробництва:

К = c + V,

де К – капіталістичні витрати виробництва;

c – вартість спожитих засобів виробництва (постійний капітал);

V – змінний капітал.

25. Формули розрахунку витрат виробництва, доходу та прибутку (за неокласичною теорією):

,

де TC – валові витрати;

FC – постійні витрати;

VC – змінні витрати.

,

де АFC – середні постійні витрати;

Q – обсяг виробництва.

,

де АVC – середні змінні витрати.

,

де АTC – середні валові витрати.

або ,

де МС – граничні витрати.

TR = P × Q,

де TR – валовий дохід;

P – ціна;

Q – обсяг виробництва.

де МR – граничний дохід.

Валовий прибуток = TR – TC,

бухгалтерський прибуток = TR – бухгалтерські витрати,

економічний прибуток = TR – економічні витрати,

де TR – валовий дохід;

TC – валові витрати.

26. Формула норми торговельного прибутку П_Т'

,

де П_Т' – норма торговельного прибутку;

П_Т – маса торговельного прибутку;

Г – торговельний капітал.

27. Торговельна націнка Т_Н покриває торговельні витрати і включає торговельний прибуток:

Т_Н = В_Т + П_Т,

де Т_Н – торговельна націнка;

В_Т – торговельні витрати;

П_Т – торговельний прибуток.

28. Формула середньої норми прибутку за результатами міжгалузевої конкуренції промислових і торговельних підприємців:

,

де m – маса додаткової вартості (маса прибутку);

К_{торгов.} – авансований торговельний капітал;

К_{промис.} – авансований промисловий капітал.

29. Зв'язок між номінальною і реальною ставкою відсотка можна виразити наступною формулою:

i = r + π^е

де i – номінальна ставка відсотка;

r – реальна ставка відсотка;

π^е – очікуваний темп (рівень) інфляції (у відсотках).

30. Норма (ставка) позичкового відсотка розраховується за формулою:

,

де i – норма (ставка) позичкового відсотка.

31. Норма банківського прибутку розраховується за формулою:

,

де Н_БП – норма банківського прибутку;

В_ПБ – валовий прибуток банку;

В – витрати зі ведення банківської справи;

Вл_КБ – власний капітал банку.

32. Курс акцій залежить від співвідношення попиту та пропозиції на акції даної корпорації, але коливається навколо розрахункового курсу акції, що визначається за формулою:

.

33. Орендна плата за землю складається з: 1) ренти, тобто плати за користування землею, 2) позичкового відсотка, що сплачується за тимчасове користування вкладеним у цю землю капіталом (відсоток на вкладений капітал), а також 3) амортизаційних відрахувань на основний капітал:

ОП = R + r + А_{ОСН. КАП .},

де ОП – орендна плата;

R – рента;

r – відсоток;

А _{ОСН. КАП.} – амортизація основного капіталу.

34. Формула ціни землі:

.

35. Індекс цін, що характеризує зміни цін не тільки споживчих, але також інвестиційних і деяких інших товарів, називається дефлятором ВНП. Він використовується для кореляції грошового (номінального) ВНП з метою виміру реального ВНП:

.

36. Індекс цін – неявний дефлятор ВНП, або як його коротко називають дефлятор ВНП (ВВП), розраховується за типом індексу Пааше, тобто індексу, де як ваги використовується набір благ поточного періоду:

,

де Р_i ⁰ і P_i^t – ціни i-го блага, відповідно, у базисному (0) та поточному (t) періоді;

Q_i ^t – кількість i-го блага в поточному періоді.

37. ІСЦ (індекс споживчих цін) розраховується за типом індексу Ласпейреса, або індексу цін з базисними вагами (набір благ, фіксований за базисним роком):

,

де Р_i ⁰ і P_i^t – ціни i-го блага, відповідно, у базисному (0) і поточному (t) періоді;

Q_i ⁰ – кількість i-го блага в базисному періоді.

38. Економічне зростання виміряється річними темпами зростання у відсотках:

,

де ВНП ₁ – національний продукт звітного року;

ВНП ₀ – національний продукт базового року.

39. Розрізняють темп зростання ВНП і темп приросту ВНП. Темп приросту ВНП розраховується як темп зростання мінус 100 % або за формулою:

.

Крім зазначених показників застосовується коефіцієнт зростання – відношення показника досліджуваного періоду до показника базового періоду.

40. Мультиплікатор – це числовий коефіцієнт, що показує розміри зростання ВНП при збільшенні обсягу інвестицій:

.

Таким чином, мультиплікатор, помножений на збільшення інвестицій, показує збільшення ВНП.

41. Акселератор – це коефіцієнт, що вказує на кількісне відношення приросту інвестицій поточного року до приросту національного доходу минулого року.

.

42. Норма нагромадження розраховується як відношення фонду нагромадження до загальної величини національного доходу, виражене у відсотках:

.

43. Формула рівня безробіття:

.

44. Формула, що відображає дію закону Оукена:

,

де Y_П – потенційний ВВП;

Y_Ф – фактичний ВВП;

и_ФАКТ – фактичний рівень безробіття;

и_{ПРИРОДН..} – природний рівень безробіття;

β – коефіцієнт Оукена, який дорівнює в середньому 2,5%.

45. Розрахунок ВВП як суми доходів:

1. Заробітна плата +

2. Рентні платежі +

3. Прибуток корпорацій +

4. Відсоток за кредит +

5. Доходи від власності +

6. Амортизація +

7. Непрямі податки +

8. Субсидії державним підприємствам –

Підказка: Прибуток корпорацій = Податок на прибуток корпорацій + Дивіденди + + Нерозподілений прибуток корпорацій

46. Розрахунок ВВП за витратами:

1. Споживчі витрати +

2. Валові приватні інвестиції +

3. Державні закупівлі товарів і послуг +

4. Чистий експорт товарів і послуг (експорт – імпорт) +

47. Взаємозв'язок макроекономічних показників:

Валовий національний продукт (ВНП)

– амортизація

Чистий національний продукт (ЧНП)

– непрямі податки та приватні трансферти, виплачувані підприємцями

+ субсидії державним підприємствам

Національний дохід (НД)

– внески на соціальне страхування

– податки на доходи корпорацій

– нерозподілені прибутки корпорацій

+ трансфертні платежі

Особистий дохід

– податки на особистий дохід

Наявний дохід

7. Порядок та критерії оцінювання знань студентів

7.1. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів в умовах блочно-модульного контролю

Система контролю знань студентів з дисципліни «Економічна теорія» («Основи економічної теорії») містить в собі поточний і підсумковий контроль знань студентів. Зазначені форми контролю тісно пов'язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об'єктивне оцінювання їх знань.

Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою з урахуванням результатів поточного і підсумкового контролю. При цьому загальна 100-бальна шкала оцінювання знань розподіляється так:

– оцінювання поточної успішності: 0-40 балів;

– оцінювання результатів іспиту: 0-60 балів.