Регламентація операцій з власним капіталом

Як було показано вище, найбільш характерною особливістю організації обліку власного капіталу є її залежність від організаційно-правової форми підприємства. Разом з тим в процесі організації можна виділити ряд об’єктів, які будуть повністю співпадати з поданими на рис. 2.10. Основою цього процесу буде формування відповідних облікових номенклатур, які також можна розподілити відповідно до розглянутих на рис. 5.3 етапів облікового процесу. Обрані облікові номенклатури повинні бути зв’язані з структурою власного капіталу. Основні етапи регламентації обліку власного капіталу у вигляді нотації IDEF3, представлені на рис. 12.3.

Рис. 12.3. Етапи регламентації обліку власного капіталу

Після формування облікових номенклатур розробляють графіки документообігу. Приклад такого графіку подано на рис. 12.4. В ньому використовуються наступні умовні позначки: Z – появлення (формування) документу; P – перевірка; O – обробка; R – підпис; W – використання; ZB – збереження.

Рис. 12.4. Приклад графіку документообігу

В основу організації синтетичного обліку доцільно покласти передбачену планом рахунків класифікацію. Організація аналітичного обліку власного капіталу відбувається за видами капіталу по кожному засновнику, акціонеру й т.ін. в залежності від особливостей формування й розміру капіталу кожного конкретного підприємства. Наприклад, в господарських товариствах, де кількість учасників невелика, аналітичний облік власного капіталу може вестися в розрізі учасників. В акціонерних товариствах з великою кількістю акціонерів аналітичний облік може організовуватися за категоріями акцій (прості або привілейовані).