Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Термінологічний тлумачний словник



1. Абстракція – одна з форм пізнання, що полягає в мисленому відволіканні від ряду властивостей предметів і відношень між ними й виокремленні деякої властивості або відношення.
2. Автоматизована система управління (керування) (АСУ) – автоматизована система, заснована на комплексному використанні економіко-математичних методів і технічних засобів обробки інформації для розв’язування задач керування виробничо-господарською діяльністю різних ланок народного господарства
3. Адекватність моделі – правильне відтворення моделлю властивостей, зв’язків і відношень оригінала.
4. Адреса даних – адреса поля пам’яті, в якому розміщені дані.
5. Алгоритм – набір інструкцій для виконавця, що дає можливість розв’язати конкретну задачу або клас задач.
6. Аналогія – подібність в деяких якостях і відношеннях між різними за природою об’єктами. Важливою сферою застосування аналогії є розвинута в моделюванні теорія подібності.
7. Аналогове моделювання – математичне моделювання, засноване на аналогії (схожості за деякими ознаками) процесів та явищ, що мають різну фізичну природу, але описуються однаковими за виглядом рівняннями, логічними схемами тощо.
8. Атрибут – властивість (ознака), що містить одну з характеристик даної величини.
9. Буфер обміну – спеціальна область оперативної пам’яті, яка резервується операційною системою для збереження даних.
10. Величина – одиниця даних, що представлена своїм ім’ям і своїм значенням.
11. Випадкова (статистична) вибірка – набір значень деякої характеристики певного процесу, отриманий із множини можливих значень досліджуваної характеристики.
12. Випадкова змінна – змінна, що набуває довільного значення з певної області значень.
13. Випадкове число – число, частота повторення якого у вибраній послідовності визначається технікою використання випадкової вибірки з множини допустимих значень.
14. Вихідні дані – результат виконання програми.
15. Вхідні дані – дані, які вводяться до програми для обробки або зберігання.
16. Групування (статистичне) – розчленування елементів статистичної сукупності на окремі групи за певною ознакою.Завдяки групуванню матеріал спостережень набуває впорядкованого (систематизованого) вигляду.
17. Дані – інформація, подана у вигляді, придатному для обробки (опрацювання) автоматичними засобами за можливої участі людини.
18. Детермінована модель – модель, що відповідає причинно обумовленому об’єкту (явищу, процесу).
19. Динамічна модель – модель, в якій досліджується зміна в часі деякої величини.
20. Динамічні характеристики – характеристики об’єкту, що залежать від часу.
21. Дискретизація – 1) вимірювання значень неперервної величини через певні (дискретні) проміжки часу; 2) дискретне представлення неперервної величини; 3) квантування.
22. Дискретна модель – модель, у якій досліджуваний процес подають у вигляді дискретної послідовності подій.
23. Діаграма – рисунок, що зображує співвідношення між певними величинами; умовне зображення числових величин або їх співвідношень, виконане геометричними побудовами.
24. Дослідження операцій – комплексна математична дисципліна, що досліджує методами математичного моделювання пошук оптимальної стратегії.
25. Екологія – наука про відношення рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою та з навколишнім оточенням. Сучасна екологія, крім того, займається розробкою теоретичних і практичних методів контролю (моніторингу) стану навколишнього середовища.
26. Електронна таблиця – інтерактивна система обробки даних, яка являє собою прямокутну таблицю, комірки якої можуть містити числові й рядкові типи даних або формули (якими задають залежність значення в даній комірці від вмісту інших комірок).
27. Закон розподілу – див. Розподіл.
28. Зворотний зв’язок – вплив вихідної величини деякої системи на вихід цієї самої системи. Може бути позитивним (віддаляє систему від стану рівноваги) і негативним (повертає систему до рівноваги).
29. Змінна – програмний об’єкт, що має ім’я і значення, яке програма може отримати і змінити.
30. Знакове моделювання – використання в якості моделі знакових перетворень будь-якого виду: схем, графіків, креслень, формул, наборів символів та інших умовних позначень.
31. Значення – зміст, що присвоюється даному.
32. Зображувальна точка – будь-яка точка на площині змінних х, v / ω, яка зображує стан системи, зокрема коливної.
33. Інтерпретація 1) заг. – представлення, тлумачення; 2) інформат. – трансляція і виконання кожної команди початкової мови машинної програми.
34. Інтерфейс – сукупність правил, що встановлюють єдині принципи взаємодії пристроїв ЕОМ.
35. Інтерфейс користувача – програмні й апаратні засоби взаємодії оператора або користувача з програмою або комп’ютером.
36. Інформатика – наука, що вивчає закони, методи і засоби нагромадження, обробки, збереження, передачі й представлення інформації.
37. Інформаційна модель – 1) подання у відповідному вигляді процесу циркуляції інформації, що має бути автоматично оброблена в системі керування; 2) подання даних і відношень між ними математичними та програмними засобами; 3) формалізований опис інформаційних структур і операцій над ними.
38. Інформація – відображення предметного світу з допомогою сигналів (знаків, символів, жестів, звуків тощо), міра (характеристика, ознака) розмаїтості довкілля (об’єктів у ньому).
39. Кібернетика – наука про керування, а також про одержання, передавання і перетворення інформації в кібернетичних системах.
40. Кібернетична система – сукупність зв’язаних одне з одним об’єктів (елементів системи), спроможних сприймати, зберігати, переробляти інформацію, а також обмінюватися інформацією.
41. Коефіцієнти моделі – параметри математичної моделі, що є коефіцієнтами біля змінних
42. Комп’ютерна модель – це інформаційна модель, реалізована засобами тієї чи іншої комп’ютерної технології.
43. Комп’ютерне моделювання – моделювання об’єкта (процесу, явища) за допомогою програми, що реалізується обчислювальною системою.
44. Комплекс – сукупність компонентів, що утворюють у певному розумінні єдине ціле.
45. Константа – величина, що не змінює своє значення в процесі виконання алгоритму (програми).
46. Концептуальна модель – змістова структура об’єкту з деякої предметної галузі.
47. Концепція – набір основних ідей чи теоретичних положень, сукупність взаємопов’язаних уявлень, поглядів стосовно деякої проблеми.
48. Кореляція (в матем. статистиці) – імовірнісна чи статистична залежність. На відміну від функціональної залежності кореляція виникає тоді, коли залежність однієї ознаки від іншої ускладнюється через наявність ряду випадкових факторів.
49. Космологія – вчення про всесвіт у цілому.
50. Критерій подібності – (основне поняття теорії подібності) безрозмірна комбінація фізичних величин – характеристик деякого явища, складена за певними правилами.
51. Лінійчата діаграма – діаграма, що складається із сукупності горизонтальних смуг і використовується для демонстрування значень окремих груп даних.
52. Логічна змінна – змінна, яка набуває одного з двох логічних значень – «істина» або «хиба».
53. Логічна операція – 1) машинна операція, що реалізує функції алгебри логіки; 2) дія над логічними величинами з одержанням логічного значення.
54. Математична екологія – сучасна наука, що поєднує математичні моделі й методи вирішення проблем екології.
55. Математична модель – система математичних співвідношень, яка описує об’єкт, процес або явище.
56. Математичне моделювання – процес побудови і дослідження математичних моделей різних явищ.
57. Меню – відображуваний на екрані список команд, повідомлень, питань або варіантів відповідей, з яких користувач обирає потрібне, вводячи його номер, букву або вказуючи на нього курсором.
58. Метод випадкової вибірки (метод Монте-Карло) – загальна назва обчислювальних методів, у яких використовується імовірнісна інтерпретація обчислюваних величин з допомогою випадкових чисел.
59. Моделювання – особлива форма дослідження, що полягає у вивченні об’єкта не безпосередньо, а на його моделі.
60. Модель – фізична система (або математичний опис), що відображає істотні властивості або характеристики об’єкта (процесу, явища).
61. Мозковий штурм – оперативний метод колективного вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності, при якому учасникам обговорення пропонують висловлювати якомога більшу кількість варіантів розв’язання, в тому числі найфантастичніших. Далі із загальної кількості висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці; є одним з методів експертного оцінювання.
62. Надання (присвоювання) – призначення змінній деякого значення.
63. Налагодження програми – виявлення, локалізація й усунення помилок у програмі.
64. Натурний експеримент – експеримент з природним об’єктом.
65. Обчислювальна математика – 1) розділ математики, що включає коло питань, пов’язаних з виконанням обчислень за допомогою ЕОМ; 2) теорія чисельних методів розв’язування типових математичних задач.
66. Обчислювальна математика – розділ математики, що вивчає методи чисельного розв’язування математичних задач на ЕОМ.
67. Обчислювальна система – сукупність апаратних засобів обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення, яка функціонує як одне ціле і призначена для розв’язування певного класу задач.
68. Обчислювальний експеримент – технологія теоретичних досліджень, заснована на вивченні поведінки і властивостей моделі за допомогою обчислювальної системи.
69. Операнд – 1) величина у виразі, над якою виконується операція; 2) аргумент операції; частина машинної команди, що визначає об’єкт, над яким виконується операція.
70. Оптимізація – 1) процес приведення системи в найкращий за даних умов (оптимальний) стан; 2) у досліджені операцій – знаходження екстремуму (максимуму або мінімуму) функції при заданих обмеженнях.
71. Опція – параметр програми, що задає режим її роботи.
72. Парадигма – система поглядів, закладена в конкретну технологію.
73. Параметр – значення, надане змінній або на початку операції, або перед обчисленням виразу програмою.
74. Подібність фізична – два фізичних процеси подібні, якщо вони якісно однакові, а їхні критерії подібності попарно рівні. Тоді, знаючи значення величин, які характеризують один об’єкт (модель), можна знайти значення відповідних величин, що характеризують інший (оригінал).
75. Полігон частот (у математичній статистиці) – один із способів графічного представлення щільності ймовірності випадкової величини. Є ламаною, яка сполучає точки, що відповідають серединним значенням інтервалів групування і частотам цих інтервалів.
76. Поняття – цілісна сукупність суджень, в яких що-небудь стверджується про відмітні ознаки досліджуваного об’єкта.
77. Популяція – це група особин одного виду, що існує на певному ареалі і характеризується багатьма спільними ознаками (народжуваність, смертність, тип росту, характер розподілення тощо).
78. Постановка задачі – початковий етап процесу побудови моделі; на змістовому рівні передбачає виявлення всіх суттєвих факторів і зв’язків між ними і шуканим результатом.
79. Похибка вимірювання – відхилення результатів вимірювання від дійсного значення вимірюваної величини.
80. Похибка обчислень – методична помилка, що виникає при обчисленнях на ЕОМ.
81. Предметна область – частина реального світу, що є середовищем визначення і реалізації конкретного процесу або групи процесів, що автоматизуються.
82. Прикладна задача – задача, що має частковий, прикладний характер.
83. Прикладна математика – математика в аспекті її додатків до розв’язання задач, постановка яких найчастіше не пов’язуєть­ся з потребами самої математики.
84. Принцип відповідності – твердження, згідно з яким нова теорія, що претендує на охоплення більш широкої області застосування, ніж попередня, має включати останню як граничний випадок.
85. Програма – алгоритм, записаний мовою програмування, зрозумілою для ЕОМ.
86. Псевдовипадкове число – число, частота повторення якого у вибраній послідовності визначається технікою використання випадкової вибірки з множини допустимих значень.
87. Рекурентна формула – формула, що виражає наступні члени послідовності через попередні.
88. Розподіл ймовірностей – одне з основних понять теорії ймовірностей і математичної статистики. Це функція, яка зіставляє з множиною можливих значень випадкової величини ймовірності цих значень.
89. Середовище – оточення, в якому функціонує об’єкт.
90. Середовище для моделювання – сукупність інструментальних засобів, що охоплює весь цикл розробки й функціонування моделі.
91. Система – сукупність об’єктів і відношень між ними, яка утворює єдине ціле.
92. Системний підхід – комплексний послідовний розгляд усіх факторів, шляхів і методів розв’язання задачі в їхньому взаємному зв’язку.
93. Стійкість моделі – здатність обчислювального алгоритму не руйнуватися за певних значень вхідних даних.
94. Стовпчаста діаграма – діаграма, що складається з вертикальних стовпців і використовується для подання значень величині їх зміни через певні проміжки часу.
95. Стохастика – синонім до «теорія ймовірностей».
96. Стохастична модель – математична модель, що містить випадкові (стохастичні) величини.
97. Структурна схема – умовне зображення процесів, способів організації, аналізу чи схеми розв’язування задачі, за яким використовуються спеціальні графічні позначення для операцій, потоків даних, пристроїв.
98. Таблиця – спосіб формалізованого подання даних у вигляді двовимірного масиву.
99. Теорія – система основних ідей у тій або іншій галузі знань.
100. Теорія подібності – вчення про умови подібності фізичних явищ; спирається на вчення про розмірності фізичних величин і слугує основою фізичного моделювання. Предметом теорії є встановлення критеріїв подібності для різноманітних фізичних явищ.
101. Тестування моделі – етап створення моделі, полягає в тому, що обчислювальний експеримент спрямовують на підтвердження очевидних і заздалегідь відомих властивостей об’єкту.
102. Технології 1) промислові – послідовність етапів перероблення природної сировини (руди, нафти тощо) або одержаних з неї напівфабрикатів (металів, комплектуючих до виробів); 2) соці­альні – зміни, спрямовані на людину, на перетворення або набуття деяких її властивостей; ці технології за організацією і здійсненням значно складніші за промислові. Кінцевим результатом обох видів технологій є продукт із заданими властивостями.
103. Точність – 1) міра можливості розрізняти майже рівні значення; 2) характеристика розрядності машинного подання чисел з рухомою крапкою; 3) атрибут даних, що визначає їх повну довжину і довжину дробової часини; 4) властивість програми видавати числові дані в межах припустимих відхилень.
104. Траєкторія – лінія, яку описує тіло під час свого руху. Траєкторію, обмежену в просторі, називають фінітною (колова, еліптична на відміну від параболічної, гіперболічної).
105. Тривіальний – позбавлений новизни, не оригінальний.
106. Умова – правило для вибору однієї з альтернативних гілок алгоритму.
107. Фазова площина – декартова система координат, в якій на вісі абсцис відкладають зміщення х, а на вісі ординат – його похідну, тобто швидкість руху v (краще величину v / ω).
108. Фазова траєкторія – лінія, що її описує на фазовій площині (у фазовому просторі) зображувальна точка.
109. Формалізація – процес подання інформації про об’єкт (процес, явище) у певній формі для формального виконавця.
110. Функція – 1) змінна величина, значення якої залежить від значень іншої величини (величин); 2) одне з призначень пристрою, програми, системи; 3) у мовах програмування – процедура, внаслідок виконання якої формується деяке значення і виклик якої може бути використаний як операнд у виразі.
111. Чисельні методи (матем.) – методи наближеного розв’язання математичних задач, що дозволяють звести розв’язання до скінченої кількості арифметичних дій над числами.
112. Швидкодія – покажчик швидкості роботи ЕОМ та її продуктивності в одиницю часу.



Дата публикования: 2015-01-13; Прочитано: 346 | Нарушение авторского права страницы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.007 с)...