 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Маркетингове середовище функціонування підприємства
|
|
Маркетингове середовище фірми – це сукупність активних суб’єктів ринку та зовнішніх чинників, що впливають на можливості компанії успішно співпрацювати з цільовими ринками. Маркетингове середовище складається з макро- та мікросередовища.
Мікросередовище – це сукупність тенденцій, що безпосередньо впливають на маркетингові можливості фірми. Є зовнішнє і внутрішнє мікро середовище фірми. Внутрішнє – це середовище самої фірми. Аналізуючи внутрішнє мікросередвоище, передовсім досліджують організаційні цілі компанії, її маркетингову стратегію, роботу керівництва, загальні показники діяльності та підприємницьку культуру.
Зовнішнє мікросередовище фірми складають постачальники, посередники, конкуренти і контактні аудиторії. Розглянемо кожен з елементів зовнішнього мікросередовища компанії зокрема.
Постачальники – це фірми чи окремі особи, що забезпечують компанію і її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкурентоспроможних товарів та послуг.
Виділяють такі види постачальників:
1) за ступенем наближення до фірми:
- ексклюзивні – працюють лише з конкретною фірмою;
- лояльні – обслуговують як фірму, так і її конкурентів;
- сторонні – обслуговують лише конкурентів;
2) за пропонованим асортиментом:
- вузькоспеціалізовані – постачають один або обмежену кількість товарів;
- широко спеціалізовані – постачають цілу товарну групу;
- комплексні – прагнуть забезпечити фірму якомога більшою кількістю необхідних їй товарів.
Посередники – фірми, що допомагають компанії у просуванні та збуті її товарів.
Виділяють такі види посередників:
- торгові – фірми, що допомагають компаніям шукати вигідних клієнтів з метою продажу товару;
- фірми-спеціалісти з організації товаропросування – допомагають компаніям просувати запаси готової продукції від місця виробництва до місця призначення;
- маркетингові – допомагають компаніям визначати цільові ринки та просувати на них товари;
- кредитно-фінансові – фірми, що надають компаніям кредитні та страхові послуги.
Клієнти – це фірми, організації та окремі особи, що купують вироблену продукцію компанії. Розрізняють п’ять клієнтурних ринків. Це:
Споживчий ринок – сукупність окремих осіб та домогосподарств, що купують товари і послуги для кінцевого споживання.
Ринок виробників – сукупність фірм та організацій, що купують товари для подальшого їх використання у процесі виробництва.
Ринок посередників – сукупність підприємств та організацій, що купують товари і послуги для перепродажу з метою отримання прибутку.
Ринок державних установ – державні установи, що купують товари і послуги або для подальшого їх використання, або передачі тим, хто їх найбільше потребує.
Міжнародний ринок – сукупність закордонних покупців, включаючи іноземних споживачів, виробників, посередників та державні установи.
Конкуренти – сукупність компаній, в яких фірма-виробник вбачає своїх конкурентів.
Розрізняють чотири рівні конкуренції:
1. Загальна конкуренція – конкуренція між усіма виробниками, що беруть участь в боротьбі за гроші споживачів.
2. Формальна конкуренція – виникає між фірмами, що виробляють продукцію, покликану надавати одні і ті ж послуги.
3. Галузева конкуренція – виникає між фірмами, що виробляють схожий продукт чи групу продуктів.
4. Конкуренція торгових марок – має місце між фірмами, що виробляють схожі продукти для одних і тих же цільових ринків за подібними цінами.
Контактні аудиторії – це будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до компанії чи впливає на досягнення нею поставленої мети.
Типи контактних аудиторій:
- фінансові кола, що впливають на здатність фірми забезпечувати себе капіталом.
- контактні аудиторії засобів масової інформації.
- контактні аудиторії державних установ.
- громадські організації.
- місцеві контактні аудиторії, до яких належать, як правило, місцеве населення та організовані ним організації.
- внутрішні контактні аудиторії – це працівники компанії, її керівники, члени ради директорів.
Найперше, компанія повинна враховувати шість основних чинників: демографічні, економічні, природні, технологічні, політико-законодавчі і соціально-культурні.
Досліджуючи демографічне середовище, маркетологи передовсім повинні враховувати чисельність і темпи приросту населення, його вікову структуру, етнічний склад, рівень освіти, структуру домогосподарства, регіональні відмінності тощо. Саме ці показники є вагомими при виробництві продукції компанії в тій чи іншій країні. Адже кожна вікова чи етнічна група має свої специфічні потреби і споживчі звички.
Однією із важливих характеристик ринку є економічне середовище – сукупність чинників, що впливають на купівельну спроможність споживачів та структуру споживання. Споживча платоспроможність залежить від поточних доходів населення, рівня цін, заощаджень, боргів і доступності кредиту.
Природне середовище складається з природних ресурсів, які забезпечують промисловість сировиною, і на які впливає людська діяльність. Маркетологи мають бути готовими до появи нових небезпек в рамках природного середовища, пов’язаних із скороченням запасів природних ресурсів, подорожчанням енергоносіїв, зростанням забруднення довкілля і орієнтацією держави на його захист.
Однак подеколи перед виробниками відкриваються і нові можливості. Скажімо тенденції, пов’язані із захистом довкілля, створюють не лише небезпеки, але й надають великі можливості для деяких видів промисловості. Зокрема, формується великий ринок екологічних рішень – очисних споруд, центрів переробки і утилізації відходів; розпочинається пошук альтернативних методів виробництва та створення упаковки, яка б не забруднювала довкілля тощо.
Одним із визначальних чинників людського буття є технологічне середовище – сукупність сил, що створюють нові технології, завдяки яким виникають нові товари і маркетингові можливості.
Значний вплив на маркетингові рішення має політико-правова сфера. Вона складається із законів, державних установ і впливових груп, які здебільшого обмежують діяльність організацій. Водночас подеколи виникають і нові можливості для бізнесу.
Соціально-культурне середовище – це суспільні інститути та інші сили, під впливом яких формуються основні цінності, погляди, переконання та норми моралі суспільства. Людина підсвідомо приймає усталені в суспільстві погляди на світ, які і визначають її відношення до себе самої, до людей, до природи, до продуктів тощо.
Дата публикования: 2015-01-13; Прочитано: 1346 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
