Регіональніорганізації зі стандартизації

4.1 Межскандінавская організація по стандартизації (Інст)

Межскандінавская організація по стандартизації створена в 1952 р. Її члени - Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, що входять своїми національними організаціями по стандартизації, а також десять інших організацій, що займаються питаннями стандартизації в цих країнах.

Головна особливість діяльності Інст, що відрізняє її від інших подібних організацій, полягає в тому, що вона не розробляє регіональних общескандінавскіх стандартів. Багато в чому це пов'язано зі значною часткою зовнішньої торгівлі в економіці країн, що зумовило перехід на досить широке застосування міжнародних стандартів. Наприклад, Данія ще на початку 70-х років повністю відмовилася від розробки національних стандартів і перейшла на міжнародні та регіональні нормативні документи. Свої основні завдання Інст бачить у сприянні створенню узгоджених національних стандартів скандинавських держав, уніфікації технічних вимог національних нормативних документів; організації обміну інформацією про роботи із стандартизації для уникнення дублювання; поширення досвіду зі створення стандартів і у визначенні узгодженої позиції країн-членів в ІСО, МЕК, СЕН та інших організаціях.

При погодженні стандартів фахівці Інст спираються на правило «4F»: Forbruker (споживач), Fabrikant (виробник), Forskrifter (безпека), Forsksning (результати досліджень).

За основу розроблюваних нормативних документів приймаються міжнародні стандарти ISO, IEC, європейські стандарти СЕН і СЕНЕЛЕК, інших організацій. Розроблені нормативні документи приймаються країнами-членами в якості національних після того, як їх проекти схвалюються усіма країнами - членами Інст.

Важливим напрямком своєї діяльності організація вважає досягнення взаєморозуміння між скандинавськими країнами. Для цього проводяться регулярні щорічні зустрічі, на яких обговорюються всі спірні питання. У цьому напрямку використовується і превентивна міра: за взаємною домовленістю в роботі національних органів зі стандартизації беруть участь представники Інст.

Так само, як будь-яка регіональна організація, Інст спрямовує свої зусилля на усунення технічних бар'єрів в торгівлі як в скандинавському регіоні, так і з країнами ЄС. Основні шляхи для вирішення даної проблеми - гармонізація стандартів, взаємне визнання результатів випробувань, створення єдиної системи сертифікації відповідності продукції. Значну роль у цій роботі відіграють Данія, Норвегія та Швеція як члени ЄАВТ. Розроблена спеціальна програма щодо усунення бар'єрів у регіональній торгівлі, згідно з якою встановлюється автоматичне взаємне визнання результатів випробувань та контролю товарів, якщо вони здійснювалися на відповідність гармонізованих стандартів. Для інформованості відповідних національних органів у країнах-членах Інст видаються каталоги гармонізованих стандартів. Інст майже не має друкованих видань. Про її роботу повідомляється в національних журналах по стандартизації та бюлетені КОПАНТ.

Пріоритетними напрямками в гармонізації національних стандартів визнані: машино-та верстатобудування, безпека робочих місць, експлуатаційна надійність і безпеку протипожежних засобів.

4.2 Міжнародна асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН)

Міжнародна Асоціація держав Південно-Східної Азії в 1994 р. створила Консультативний Комітет по стандартизації і якості. До складу цієї регіональної організації входять національні організації з стандартизації і сертифікації країн - членів АСЕАН: Малайзії, Таїланду, Індонезії, Сінгапуру, Філіппін, Бруней Даруссаламу, В'єтнаму. Членами Комітету є також торгово-промислові палати цих держав. У більшості названих країн національна стандартизація та застосування міжнародних стандартів перебувають на досить високому рівні.

У Малайзії національна організація по стандартизації - Малайзійський інститут стандартів і промислових досліджень (СІРІМ) - існує з 1975 р. За своїм статусом СІРІМ - асоціація на правах акціонерного товариства, але основним власником акцій є Малайзійське уряд. Під керівництвом СІРІМ в Малайзії створена національна система стандартизації і сертифікації. Основними завданнями СІРІМ вважає: подальший розвиток і вдосконалення стандартизації для сприяння торгівлі та промисловості, забезпечення безпеки продукції для життя і здоров'я людей; консультування промислових підприємств по впровадженню стандартів, проведення наукових досліджень в галузі новітніх технологій, забезпечення промислових кіл інформацією про міжнародні стандарти ISO та ІЕС та сприяння їх прийняттю в якості національних.

СІРІМ являє Малайзію в міжнародних організаціях зі стандартизації, під його керівництвом в країні впроваджені основоположні стандарти МЕК з безпеки електронних і електропобутових приладів. Всі діючі національні стандарти на товари цих галузей гармонізовані зі стандартами МЕК, що сприяє інтенсивному розвитку виробництва зазначених товарів.

За оцінками ГАТТ / СОТ, в 1990-і роки Малайзія стала одним із 25 лідерів світової торгівлі. Неабиякою мірою цьому сприяло створення систем акредитації випробувальних лабораторій, сертифікації товарів, що експортуються, сертифікації систем забезпечення якості на відповідність стандартам ISO серії 9000.

Національний орган зі стандартизації та сертифікації Таїланду - Таїландський інститут промислових стандартів (Тиси) - відрізняється особливою організацією своєї діяльності. Він веде всю роботу по стандартизації (від планування до прийняття). Тиси є структурним підрозділом міністерства промисловості, яке і затверджує стандарти. Проект стандарту приймається тільки після повної згоди зацікавлених сторін як за текстом, так і за технічними вимогами. Всю роботу з узгодження проводить Тиси. Уряд Таїланду надає підтримку національної стандартизації, здійснюючи закупівлі продукції різних галузей тільки при її повній відповідності вимогам національних стандартів. Тиси керує також і сертифікацією відповідності продукції, причому випробування проводять як безпосередньо інститут, так і промислові та університетські лабораторії з його дорученнями. У країні діють десять систем сертифікації.

В Індонезії національна організація по стандартизації - Національна Рада з стандартизації Індонезії (ІДС) - створений в 1984 р. Декретом президента. Завдання Ради включають координацію діяльності різних організацій по стандартизації та сертифікації, а також програм по стандартизації, розробку національної політики в галузі стандартизації та метрології і подання відповідних пропозицій президенту; прийняття національних стандартів після досягнення консенсусу всіх сторін, що брали участь в розробці; повірку національних еталонів в метрологічних центрах світу і планування національних процедур перевірки. ІДС також представляє Індонезію в міжнародних організаціях зі стандартизації, але питання акредитації випробувальних лабораторій і сертифікатів в її компетенцію не входять.

Майже всі національні організації - члени Консультативного комітету з стандартизації і якості є державними і їхня робота фінансується державою (за винятком сінгапурської організації по стандартизації СІСІР, що знаходиться на самофінансуванні).

Практично всі національні стандарти країн АСЕАН носять добровільний характер (в Малайзії - 100%, Індонезії, Таїланді - 97, Філіппінах - 95, Сінгапурі - 91%). Стандарти набувають статусу обов'язкових за умови дії прямого технічного закону.

Всі країни АСЕАН прийняли стандарти ISO серії 9000 «методом обкладинки». Сінгапур впроваджує стандарти ISO серії 14000 з управління якістю послуг.

Діяльність Комітету охоплює загальні питання по стандартизації та якості; більш конкретні питання стандартизації в державному та приватних секторах промисловості; інформаційне забезпечення робіт у цих областях.

Практична частина діяльності Комітету здійснюється трьома робочими групами:

- група «Стандартизація та інформація» займається створенням системи обміну інформацією між національними організаціями по стандартизації та гармонізацією стандартів;

- групі «Підтвердження відповідності» доручені гармонізація національних систем сертифікації та оцінки відповідності продукції, питання взаємного визнання результатів сертифікації систем якості та реєстрація аудиторів;

- в завдання групи «Випробування та повірки» входять питання метрології: розробка принципів взаємного визнання результатів випробувань та повірки вимірювальних приладів.

4.3 Панамериканський комітет стандартів (КОПАНТ)

Панамериканський комітет стандартів існує з 1961 р. і об'єднує національні організації Аргентини, Болівії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Коста-Ріки, Еквадору, Домініканської Республіки, Мексики, Панами, Парагваю, Перу, Тринідаду, Уругваю, Венесуели, а також регіональні організації п'яти країн: Коста-Ріки, Сальвадору, Гватемали, Гондурасу і Нікарагуа.

Головна мета організації - усунення технічних бар'єрів у регіональній торгівлі. Шлях до досягнення цієї мети КОПАНТ бачить у розвитку співпраці між країнами-членами з розробки та широкому застосуванню регіональних стандартів, пропаганді стандартизації як засобу реалізації досягнень науково-технічного прогресу; сприяння вибору проблематики в напрямках національної стандартизації; активізації участі латиноамериканських країн у роботах ISO та IEC та сприянні максимально можливої гармонізації регіональних нормативних документів з вимогами міжнародних організацій. У цьому напрямку КОПАНТ вважає за необхідне застосовувати регіональну стандартизацію в тих областях, які не охоплені міжнародними стандартами або пов'язані зі специфікою, яка вимагає встановлення особливих регіональних норм і правил.

Організаційна структура КОПАНТ традиційна. На чолі - Генеральна асамблея - вищий орган, в якому представлені всі країни-члени. На три роки обирається Виконавча Рада, виконавчий секретар та Технічний координаційний секретаріат. Робочими органами є технічні комітети, діяльність яких координується спеціальними комісіями: з розвитку, за законами і регламентами; з сертифікації та знаків відповідності, з фінансів, з метрології.

Діяльність КОПАНТ направлена також і на вдосконалення роботи національних організацій країн-членів, зокрема, навчання та підвищення кваліфікації фахівців, що працюють у національних органах зі стандартизації. Найбільш вагома заслуга КОПАНТ - організація прийняття державами регіону метричної системи вимірів та сприяння переходу на неї.

4.4 Стандартизація в Співдружності Незалежних Держав (СНД)

Стандартизація, сертифікація та метрологія в рамках СНД здійснюються відповідно до «Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації», яке є міжурядовим і діє з 1992 р. Створено Міждержавна рада країн - учасниць СНД (МГС), в якому представлені всі національні організації зі стандартизації цих держав. МГС приймає міждержавні стандарти (крім стандартів у галузі будівництва, що входить в компетенцію Міждержавної науково-технічної комісії з стандартизації і технічного нормування в будівництві).

На сьогоднішній день ІСО, МЕК і СЕН визнали МГС регіональною організацією зі стандартизації в країнах СНД.

Діє автоматизована інформаційна пошукова система «СНД-Стандарт», яка включає бази даних по міжнародним, між дер тиментом і національним стандартам країн - учасниць «Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації». Створена автоматизована система «Розробка плану», що дозволяє використовувати електронний варіант програм з міждержавної стандартизаціі. Цим полегшується і процедура контролю за реалізацією планів і програм. В Інтернеті є власний сайт МГС: www.easc.org.by., де представлена інформація а структурі МГС, робочих органах, нормативної та правової бази, а також нова інформація про діяльність Ради.

Робота по стандартизації ведеться відповідно до програм, які МГС складає на основі узагальнення пропозицій надходять від національних органів зі стандартизації.

У сфері сертифікації прийнятий Перелік міждержавних нормативних документів, що встановлюють єдині порядки сертифікації пріоритетних груп продукції та послуг, який містить 21 документ з сертифікації: харчових продуктів, продовольчої сировини, іграшок, столових приладів, тютюну, чаю, засобів зв'язку та ін У перелік включені і документи по послугах, таким, як туризм, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, готельний сервіс і пр. Розробка половини документів доручена Росії.

В рамках СНД діє «Угода про взаємне визнання результатів сертифікації». Але в цій області існує проблема із-за розбіжності в правилах досить численних відомчих систем сертифікації.

У 1988 р. був підписаний Протокол про багатостороннє співробітництво в галузі акредитації.

Найбільш складною проблемою в роботі МГС вважається розробка регіональної системи підтвердження відповідності. На сьогоднішній день кожна країна діє за правилами національних систем сертифікації зі своїми знаками відповідності. Перехід на єдині правила і єдиний знак відповідності виявився хворобливим і, як очікується, буде тривалим, хоча всі повноважні представники країн заявили про необхідність цього.

У МГС розглянуто питання про умови прямого застосування європейських стандартів як міждержавних для країн СНД. При цьому повинні дотримуватися такі правила:

- на форзаці має бути вказівка ​​про те, якому європейському стандарту відповідає стандарт СНД;

- у вихідних даних необхідно вказати, що відтворення документа будь-якими засобами можливо тільки за згодою СЕН;

- всі національні стандарти країн СНД, що суперечать євронормам, повинні бути вилучені з обігу;

- всі копії стандартів, що є прямим застосуванням євронорм, необхідно в обов'язковому порядку направляти в СЕН.

У рамках угоди МДР з СЕН євронорми для прямого застосування надаються Міждержавному раді безоплатно. Помітним просуванням в практиці співробітництва та конкретизації його напрямів можна вважати створення чотирьох науково-технічних комісій - по стандартизації, сертифікації, метрології та акредитації.

В області метрологам реалізуються програми спільних робіт у кількох напрямках: передача розмірів одиниць фізичних величин; розробка і перегляд основних міждержавних нормативних документів з метрології; створення і застосування стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, методи неруйнівного контролю.

Серед першочергових перспективних завдань МГС можна відзначити: розвиток співробітництва з ISO, IEC, СЕН та іншими міжнародними і регіональними організаціями зі стандартизації, сертифікації та метрології; застосування міжнародних та європейських стандартів як міждержавних; прийняття міждержавних технічних регламентів; створення в рамках МДР Євро-Азіатської регіональної організації з акредитації випробувальних лабораторій; вирішення проблем уніфікації навчальних дисциплін, які викладаються майбутнім фахівцям з стандартизації, метрології, сертифікації з урахуванням їх діяльності в «єдиному просторі» по цих видах робіт.

Актуальною областю міждержавної стандартизації визнані сільгосптехніка та її безпеку.

Актуальною проблемою міждержавної стандартизації є гармонізація міждержавних стандартів з міжнародними.

Відповідно до міжнародних правил міждержавний стандарт може бути ідентичним міжнародному і модифікованим. Ідентичний стандарт не відрізняється від міжнародного ні змістом, ні оформленням. Для ідентичного міждержавного стандарту припустимо вносити зміну в титульний лист, передмова, бібліографію. При цьому шифр міждержавного стандарту повинен включати позначення міжнародного стандарту.

Модифікація міждержавного стандарту може йти за наступними напрямками:

- виключення приміток, виносок, додатків, бібліографії;

- виключення- посилань на інші міжнародні стандарти;

- зміну окремих- характеристик, показників тощо;

- зміна- структури стандарту.

ЛЕКЦІЯ № 29, 30