Термінологічний словник. Абіотичний кругообігіснує в межах геологічних оболонок Землі і здійснюється за рахунок безпосереднього впливу сонячної енергії та енергії Землі на речовини

Абіотичний кругообіг існує в межах геологічних оболонок Землі і здійснюється за рахунок безпосереднього впливу сонячної енергії та енергії Землі на речовини.

Антропогенез – поява людини і перетворення її на соціаль­ну істоту, формування суспільної організації людських співтова­риств у процесі виробничої трудової діяльності.

Архей – це час примітивних одноклітинних бактерій.

Атмосферне забруднення – це несприятливі зміни стану атмосферного повітря, повністю або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери й умови існування живих організмів.

Бактеріальне забруднення – проявляється у появі у воді па­тогенних бактерій, вірусів, найпростіших, грибків тощо.

Біогенез – перетворення відсталої речовини геосфери Землі в живу речовину біосфери (утворення високомолекулярних орга­нічних сполук з простих сполук під дією геофізичних чинників).

Біологічним різноманіттям називаються всі види рослин та тварин, які населяють певну екосистему.

Біосфера – сукупність усіх живих організмів (близько 3 млн видів)і неживих компонентів нашої планети, які займають певний простір.

Біосферний заповідник – це територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення навколишнього природного середовища.

Біотичний кругообіг – це явище безперервного, циклічного, але нерівномірного в часі та просторі закономірного перерозпо­ділу речовини, енергії та інформації в межах екологічних систем різного рівня організації — від біогеоценозу до біосфери.

Ботанічні сади служать для охорони та вивчення в спеціально створених умовах деревно-чагарникової рослинності з метою використання їхньої композиції для науковогоспоарського та естетичного використання.

Вібрації – це механічні коливання, що виникають під час роботи різних технічних пристроїв, вузлів, агрегатів.

ГДВ – гранично допустимі викиди шкідливих речовин.

ГДЕН – гранично допустимі екологічні навантажен­ня.

ГДК – гранично допустимі концент­рації шкідливих речовин.

ГДС – гранично допустимі скид шкідливих речовин.

Дампінг – скидання відходів у море з метою їх захоронення.

Демогра­фічного вибуху – швидке зростання населення Землі.

Денітрифікація – процеси відновлення нітратів та нітритів до аміаку та вільного азоту.

Евтрофікація водойм – це підвищення рівня продукції пер­винних водойм завдяки збільшенню в них концентрації біогенних елементів, переважно нітрогену та фосфору.

Екологічне право – це система правових норм і принципів, якими регулюються суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Екологічне право людини і громадянина України – це юридично закріплений вид і міра можливої, дозволеної поведінки людини і громадянина в екологічній сфері.

Екологічний обов'язок людини і громадянина в Україні – це юридично закріплений вид і міра необхідної поведінки людини і громадянина в екологічній сфері.

Екологічні норми – це одиничні, формально-визначені, загальнообов'язкові правила поведінки, за допомогою яких регулюються суспільні відносини з приводу охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Екологічні правовідносини – це складна галузь суспільних відносин, які охоплюють відносини щодо використання, відтворення і охорони різних об'єктів природи.

Ерозія ґрунтів – руйнування і перенесення верхніх найродючіших горизонтів і підстилаючих порід вітром (вітрова ерозія) або потоками води (водна ерозія).

Ерозія ґрунтів – руйнування і перенесення верхніх найродючіших горизонтів і підстилаючих порід вітром (вітрова ерозія) або потоками води (водна ерозія).

Жива речовина – вся сукупність організмів планети Земля.

Заболочування ґрунтів – процес, пов'язаний зі зміною вод­ного режиму ґрунтів внаслідок застосування поверхневих вод або підняття ґрунтових.

Заболочування ґрунтів – процес, пов'язаний зі зміною вод­ного режиму ґрунтів внаслідок застосування поверхневих вод або підняття ґрунтових.

Забруднення біологічні – поява в природі в результаті діяль­ності людей нових різновидів живих організмів (наприклад, віру­су СНІДу), підвищення патогенності паразитів та збудників хво­роб, а також спровоковане людиною катастрофічне розмноження окремих видів.

Забруднення ґрунтів – накопичення в ґрунті речовин і організмів унаслідок антропогенного впливу в таких кількостях, які знижують технологічну, харчову і санітар­но-гігієнічну цінність рослин і якість інших об'єктів.

Забруднення ґрунтів – накопичення в ґрунті речовин і організмів унаслідок антропогенного впливу в таких кількостях, які знижують технологічну, харчову і санітар­но-гігієнічну цінність рослин і якість інших об'єктів.

Забруднення навмисні – це зумисні (заборонені) протизаконні викиди й скиди шкідливих відходів виробництва у водні об'єкти, повітря й на земельні ділянки, цілеспрямоване знищення лісів, пасовиськ, перевилов риби, браконьєрство, утворення кар'єрів, неправильне використання земель, природних вод і т. д.

Забруднення радіоактивне – виникає внаслідок проведення ядерних випробувань, аварій на атомних підприємств та накопи­чення радіоактивних відходів.

Забруднення супутні – це поступові зміни стану атмосфери, гідросфери, літосфери й біосфери в окремих районах, регіонах і планети в цілому в результаті діяльності людини (спустелювання, висихання боліт, зникнення малих річок, поява кислотних дощів, парникового ефекту, руйнування озонового шару).

Забруднення фізичні – це зміни теплових, електричних, елек­тромагнітних, гравітаційних, світлових, радіаційних полів у при­родному середовищі, шуми, вібрації, які створює людина.

Забруднювачі механічні – це різні тверді частинки або предме­ти на поверхні Землі, в ґрунтах, воді, в Космосі (пил, уламки машин та апаратів).

Забруднювачі хімічні – тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи та сполуки штучного походження, які надходять у біосферу й порушують природні процеси кругообігу речовин та енергії.

Заказник – це природна територія або акваторія, що виділена для збереження окремого природного комплексу.

Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (парламентом), або безпосередньо народом.

Заповідні урочища – це ділянки лісу, болота, луків, степу та іншої рослинності, які мають наукове або естетичне значення та охороняються для збереження їхнього природного стану.

Засолення ґрунтів – процес накопичення у верхніх горизонтах ґрунту надлишку шкідливих для рослин солей.

Засолення ґрунтів – процес накопичення у верхніх горизонтах ґрунту надлишку шкідливих для рослин солей.

Зона рекреації – зона заповідника, вдкрита для регулярного відвідування.

Зоологічний парк – це місце, де утримуються рідкісні, іноземні та місцеві види фауни з метою охорони їхнього екофонду та для організації науковї та просвітницької діяльності.

КЕС – кризова екологічна ситуація.

Кругообіг речовин – закономірний про­цес багаторазової участі хімічних елементів та речовин в явищах, що відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері.

МДРЗ – максимально допустимий рівень забруднення.

Механічне забруднення – характеризується потраплянням у воду різних механічних домішок (пісок, шлаки, сміття, мул тощо).

Нафта – це в'язка масляниста рідина, що має темно-коричневий колір і слабку флюоресценцію.

Національний парк – це завжди велика територія, на якій охороняються ландшафтні компоненти.

Національні природні парки – створюються природоохоронною, рекреаційною, культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою метою для охорони та вивчення природних комплексів, особливого значення в місцях, які мають природно-оздоровчу культуру або естетичну цінність.

Нітрифікація – перетворення бактеріямиаміаку та амонійних солей в нітрити та нітрати, які легко засвоюються рослинами.

Ноогенез – процес перетворення біосфери в стан розумово керованої соціально-природної системи (ноосфери).

Ноосфе­ра – це новий стан біосфери, при якому розумова діяльність людини стає тим фактором, який визначає її розвиток.

Ноосфера – це якісно нова форма організації біосфери, яка формується внаслідок її взаємодії з людським суспіль­ством.

Опустелювання – це процес погіршення властивостей ґрунту з подальшою неможливістю їхнього віднов­лення без участі людини, а в екстремальних умовах це може при­звести до перетворення території на пустелю.

Опустелювання – це процес погіршення властивостей ґрунту з подальшою неможливістю їхнього віднов­лення без участі людини, а в екстремальних умовах це може при­звести до перетворення території на пустелю.

Очистка води біологічна – проводиться спеціально культивованими угрупованнями мікроорганізмів, їжею для яких є органічні речо­вини, що містяться у стічних водах.

Очистка води механічна – забезпечує видалення зі стічних вод ве­ликих включень, завислих і плаваючих домішок.

Пам‘ятки садово-паркового мистецтва являють собою ділянки, що мають природну, естетичну або історичну цінність.

Пам‘ятник природи – це окремі унікальні природні ділянки, які мають особливе наукове, естетичне або пізнавальне значення.

Пестициди – це група штучно створених речовин, що вико­ристовуються для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин.

Право природокористування – це процес раціонального використання людиною природних ресурсів для задоволення різних потреб та інтересів.

Природний заповідник – це територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони, природних комплексів з усіма її компонентами.

Протерозой – час різно­манітних бактерій і водоростей.

Регіональні ландшафтні парки створюються з природоохоронною та рекреаційною системою в місцях з унікальним або типовим ландшафтом.

СЕВЛ – ступінь екологічної витривалості ландшафту.

СЗЗ – санітарно-захисні зони.

Теплове забруднення пов'язане з підвищенням температури води в результаті її змішування з теплими технологічними водами підприємств.

Техногенез – перетворення природних комплексів біосфе­ри в процесі виробничої діяльності людини і формування техно­генних і природно-технічних комплексів, тобто техносфери, як складової біосфери.

Техносфера – частина біосфери, охоплена впливом діяльності людини, її технічних засобів, об'єктів, які працю­ють або споруджуються.

Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення природного середовища.