Основна частина 5 страница

Теперь вы понимаете, почему я нахожу мало различий между предметом и мыслью.

Могут ли мысли влиять на предметы? Конечно, потому что энергия может. Могут ли мысли влиять на события? Конечно, потому что энергия может.

Является ли время энергией? По этому поводу у меня есть только самые общие соображения, так как время поворачивается к нам таким огромным количеством разнообразных граней. Посмотришь на время под одним углом зрения, и оно кажется предельно ясным, посмотришь под другим и оно окажется совершенно иным.

Когда мы завязываем шнурки ботинок или переходим улицу, то нам лучше думать, что время распространяется по прямой линии из прошлого через настоящее и уходит в будущее. Мы должны думать так для того, чтобы справиться с повседневной работой, называемой жизнью, точно, так же, как мы привычно думаем, что солнце встает и садится, как будто Коперник до сих пор не опроверг этого. Исходя из общепринятого взгляда на время, мы можем помнить прошлое, ощущать настоящее и, если вообще можем, неуверенно заглядывать в будущее.

Совсем иначе все видится с другой точки зрения. В состояниях альфа и тета мы можем заглядывать как в будущее, так и в прошлое. Предстоящие события действительно отбрасывают перед собой свои тени, и нас можно, научить видеть их. Эта способность известна под уважаемым ныне словом "прекогниция" (предвидение). Оно уважалось куда меньше в те времена, когда я выиграл в мексиканскую лотерею.

Если в состояниях альфа и тета можно ощущать будущее, значит, оно должно посылать перед собой какой-то вид энергии, на который мы в состоянии настроиться. А для того, чтобы посылать энергию в каком-то направлении, время само должно иметь энергетическую сущность.

Много лет назад, экспериментируя с гипнозом, я заметил за временем одну странную закономерность. Когда я запускал время вспять для своих двух детей, участвовавших в эксперименте, то есть переносил их в прошлое, и движение из настоящего в прошлое прекращалось слишком резко, то они отклонялись телом вправо. Это похоже на то, как если бы мы ехали в автобусе и при резкой остановке качнулись вперед.

А дети ощущали, что при перемещении во времени из настоящего в прошлое они перемещались вправо. Когда я возвращал их из прошлого в настоящее и останавливал, то происходило обратное они отклонялись телом влево. Многие из моих ранних экспериментов с различными предметами подтверждали этот феномен.

Позже, когда я оставил гипноз ради управляемой медитации, я захотел узнать, как субъективно ощущается перемещение вперед и назад во времени. И тогда я повернулся лицом на восток, так как многие восточные дисциплины указывают именно это направление, а для меня оно было ничем не хуже всех остальных. А затем я подумал, что смогу более свободно обращаться со временем, если, учтя подсказку моих экспериментов с гипнозом, расположу будущее слева от себя, а прошлое справа.

На этой планете солнце встает на востоке, неся с собой новый день, и, пройдя по небу, садится на западе. Если я обращусь лицом на юг во время медитации, то восток будет слева от меня, запад справа, и, таким образом, я буду ориентирован по планетарному течению времени.

Действительно ли я открыл направление течения времени на Земле, я не знаю. Но я твердо знаю, что как только стал обращаться лицом на юг, то почувствовал себя более ориентированным в направлении течения времени и стал оперировать им свободнее.

А теперь обратимся к более крупным вопросам. В предыдущих главах я несколько раз упомянул Высший разум. Является ли это выражение завуалированной ссылкой на Бога? Я не могу доказать то, что собираюсь сказать, поэтому говорю, исходя только из веры. Мой ответ таков: нет, под Высшим разумов я не имею в виду Бога. Я пишу слово Высший с большой буквы, потому что преисполнен уважением к Высшему разуму, но для меня это не Бог.

Вселенная, кажется, кроит то, что кроит, с высочайшей степенью эффективности без малейшего лоскутка отходов. Когда я ставлю одну ногу перед другой при ходьбе, то не верю, что в обязанности Господа входит следить, чтобы я не запутался в них, не занимается этим и Высший разум это моя собственная обязанность. Я был генетически запрограммирован на то, чтобы научиться ходить, вот это была работа Бога. Ну, а когда я уже научился, то все зависит уже только от меня.

Однако некоторые шаги в нашей жизни необычны, и мне может понадобиться информация, недоступная посредством пяти органов чувств, чтобы принять правильное решение. За этим я обращаюсь к Высшему разуму. Но иногда мне необходимо получить совет чрезвычайной важности. И за этим я обращаюсь к Богу. Я молюсь.

Я представляю себе различные уровни разума как некий континуум, начинающийся из неодушевленной материи, проходящий растительный мир, животный мир, затем человека, а от него Высший разум и приходящий, наконец, к Богу. И я верю, что нашел научно обоснованные пути связи с каждым уровнем от неодушевленной материи до Высшего разума. Я проводил эксперименты при строго определенных условиях и проверял их многократным повторением, поэтому все, кто последует рекомендациям данной книги или пройдет курс управления разумом, смогут воспроизвести их. Именно это я понимаю под выражением "научно обоснованные". Много остального является предположениями, соображениями и верой, а не наукой.

И еще одно мое соображение: в перспективе длительной человеческой истории мы, человечество, только что завершили очередной этап эволюции. Им был этап развития человеческого мозга. Теперь этот этап завершен? мы уже имеем все клетки мозга, которые должны были приобрести. Следующий этап уже начался это развитие способностей нашего мозга. Скоро то, что считается особыми психическими способностями, будет для всех нас самым обычным, как обычны они среди выпускников курсов по управлению разумом и тех читателей, последует рекомендациям, которые я изложил в этой книге.

Теперь вы видите, что у меня сложились определенные взгляды на мир и на то, что представляет собой истина и реальность. С вашей стороны будет справедливо задать вопрос: "Выходят ли в жизнь выпускники курсов по управлению разумом с мировоззрением, подобным этому?" Далеко не всегда это так. И я приведу пример.

Среди тех, кто стал страстным приверженцем метода управления разумом, удивительно многие стали вегетарианцами. Гарри Макнайт, мой ближайший коллега, тоже стал им недавно. А я люблю хороший бифштекс.

ГЛАВА ШЕСТНАДЦАТАЯ

СПРАВОЧНЫЙ СПИСОК

Когда вы освоите все техники, описанные мной, то, как большинство выпускников курсов по управлению разумом, сможете продолжать пользоваться только теми, которые наиболее удаются вам, отставив остальные. Вы сможете с легкостью восстановить в них навыки и снова получить хорошие результаты посредством быстрого повторения тех приемов, которые забросили.

Чтобы сэкономить ваше время, я привожу список всех техник, описанных в главах с 3 по 14 включительно:

1. Как научиться медитировать по утрам гл.3
2. Как выходить из медитативного состояния гл.3
3. Как медитировать в любое время дня гл.3
4. Первый этап визуализации: ваш мысленный экран гл.3
5. Первый этап динамической медитации гл.4
6. Как решать проблемы с помощью медитации гл.4
7. Как использовать технику трех пальцев для быстрого вспоминания гл.5
8. Этапы ускоренного обучения гл.6
9. Как запоминать свои сны гл.7
10. Как во сне находить решения своих проблем гл.7
11. Как проводить "умственную чистку" своего организма гл.8
12. Как избавить себя от вредных привычек: переедания гл.9, курения гл.9
13. Как исцелить самого себя гл.10
14. Как улучшить супружество гл.11
15. Как работать на психическом уровне гл.12
16. Как осуществлять психическое целительство гл.14

Основна частина

Дипломна/магістерська робота повинна бути надрукована державною мовою (науковим стилем без орфографічних та синтаксичних помилок) за допомогою комп’ютера з однієї сторони білого аркуша паперу формату А4 (210×297) шрифтом Times New Roman, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом до тридцяти рядків на сторінці.

Обсяг дипломної роботи − 90-110 сторінок друкарського тексту.

Обсяг магістерської роботи – 100-120 сторінок друкарського тексту.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: з лівого боку − не менше 30 мм; з правого − не менше 15 мм; зверху − не менше 20 мм; знизу − не менше 20 мм.

Дипломна/магістерська робота повинна бути зброшурована у твердій палітурці. Роботу краще друкувати не менш, ніж в двох екземплярах (один − на кафедру (архів), другий − залишається у автора). Якщо друкується тільки один варіант, а інші ксерокопіюються, то переплітається та здається на кафедру оригінал (ксерокопії до захисту не допускаються).

На момент подання роботи на кафедру до внутрішньої сторінки обкладинки студент приклеює конверт для розміщення супроводжувальних документів (лист-замовлення, лист про впровадження результатів роботи, зовнішня рецензія).

Студент несе повну відповідальність за якість змісту та оформлення тексту роботи, а також за точність емпіричних даних та правильність їх статистичної обробки та аналізу. На останній сторінці практичних рекомендацій студент повинен поставити свій особистий підпис.

Матеріал випускної роботи слід подати у такій послідовності:

- титульна сторінка;

- бланк завдання;

- бланк відгуку наукового керівника;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- практичні рекомендації;

- список використаної літератури;

- додатки.

Бланк зовнішньої рецензії вкладається у окремий конверт, приклеєний у кінці роботи з внутрішнього боку твердої обкладинки.

Увага! Для впорядкування надання документів, підтверджуючих майбутнє працевлаштування, випускникам-бюджетнікам, необхідно представити лист, оформлений за зразком (див. додаток М), який, як і зовнішня рецензія, вкладається у конверт у кінці роботи з внутрішнього боку твердої обкладинки. Без цього листа випускник-бюджетнік освітньо-кваліфікаційних рівнів "магістр" та "спеціаліст" не отримає диплом про присвоєння відповідної кваліфікації.

Титульну сторінку, завдання на дипломну/магістерську роботу, відгук, реферат і зміст − не нумерують. На інших, номер проставляють у правому верхньому кутку сторінки арабськими цифрами без крапки наприкінці.

Заголовки структурних частин роботи: „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, „ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ”, „ДОДАТКИ” − друкуються великими літерами по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу дорівнює два інтервали основного тексту. Відстань між заголовком підрозділу та основним текстом дорівнює один інтервал основного тексту.

Кожну структурну частину (новий розділ) дипломної/магістерської роботи слід починати з нової сторінки.

3.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної/магістерської роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. ЗМІСТ, ВИСНОВКИ, ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумеруються. Нумерація (без крапки після неї) проставляється у правому верхньому куті починаючи зі ВСТУПУ.

Номер розділу ставиться після слова „РОЗДІЛ” арабськими цифрами, після номеру крапку не ставлять. Потім із нового рядка посередині друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу й порядкового номеру підрозділу, між якими ставиться крапка. Наприкінці номеру підрозділу повинна стояти крапка, наприклад „1.3.” (третій підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Крапка в кінці назви підрозділу не ставиться.

3.3. Ілюстрації та таблиці

Зміст ілюстрацій та таблиць має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати результати емпіричного дослідження, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках випускної роботи, їх включають до додатків. На всі ілюстрації та таблиці повинні бути посилання в тексті роботи.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, „Рис. 2.3” (третій рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією по центру.

При візуалізації результатів емпіричного соціологічного дослідження найчастіше використовуються діаграми, гістограми та кореляційні плеяди.

Діаграми використовують головним чином для зображення співвідношень між величинами. Це засіб графічного зображення величин за допомогою фігур (секторів, стовпців і т. ін.), площі яких пропорційні цим величинам.

Гістограма − графічне представлення щільності розподілення (частотного розподілення), при якому кількість випадків у певній соціальній групі зображується у вигляді вертикальних смуг (стовпчиків, блоків).

Кореляційні плеяди є формою графічного відображення кореляційних зв’язків між параметрами, включеними в кореляційний аналіз. Ці параметри зображуються колами, у яких проставляють номери ознак або скорочено записується назва параметру. У центра кореляційної плеяди зазвичай розміщують або найважливіший параметр, або той, який має найбільшу кількість значимих коефіцієнтів кореляції.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатку). Вгорі праворуч над таблицею пишеться слово „ Таблиця ” та її номер, який складається так само як і номер ілюстрацій. Заголовок таблиці розміщується нижче посередині. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблиця виноситься або в додатки, або ділиться на частини, що переносяться на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюється її „шапка” або „боковик”, а над перенесеною частиною пишуть: „ Продовження табл. ” із зазначенням номера таблиці. В таблиці, що демонструє результати емпіричних досліджень обов’язково потрібно вказувати одиниці виміру величин (відсотки, частки і т. ін.). Всі числа в таблиці треба наводити з однаковою точністю (до одного й того ж десятковому знаку).