Додатки. Додатки подаються після переліку використаних літературних джерел і містять низку важливих матеріалів

Додатки подаються після переліку використаних літературних джерел і містять низку важливих матеріалів, використання яких є недоцільним у основній частині курсової роботи, оскільки переобтяжує її і заважає цілісності сприйняття отриманих в процесі дослідження результатів.

Додатки оформляються так: у правому верхньому куті сторінки пишеться слово «Додаток», посередині сторінки подається тематичний заголовок, далі викладається необхідний матеріал: розрахунки, таблиці, рисунки, витяги з документів тощо. Додатки нумерують великими літерами українського алфавіту, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д. Розміщують додатки у логічній послідовності щодо розділів та підрозділів курсової роботи з обов’язковим посиланням на них в тексті курсової роботи.

Кількість додатків не регламентується, але механічне збільшення їх кількості не повинно бути самоціллю.

5. Оформлення курсової роботи

Курсова робота оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

5.1. Формат

Курсова робота виконується на аркушах формату А 4 (210-297 мм) рукописним способом або за допомогою комп’ютерного набору.

Рукописний варіант курсової роботи вимагає чіткого і розбірливого почерку, ретельного оформлення таблиць та рисунків. Перевага надається роботам, складеним на комп’ютері. У разі використання текстових редакторів рекомендується працювати зі шрифтом Times New Roman, кегель 14. Текст складається на комп’ютері через 1,5 інтервали, містять 28-30 рядків на одному аркуші, 64 знаки в рядку. Колір друку – чорний, середньої жирності. Щільність тексту повинна бути одинакова.

Розміщувати текст необхідно таким чином, щоб залишались поля: від лівого краю аркуша до краю тексту – 25 мм, від правого – 10 мм, від верхнього краю аркуша до першого рядка тексту – 20 мм, від останнього рядка тексту до краю аркуша – 20 мм.

Текст

Текстова частина повинна бути чіткою за викладом, базуватися на реченнях з простою структурою, виключати можливість суб’єктивного тлумачення. Термінологія та визначення повинні бути єдиними і відповідати встановленим стандартам, а за відсутності останніх – загальноприйнятими в навчально-науковій літературі.

Не дозволяється застосовувати в тексті скорочення слів, окрім визначених відповідними ДСТУ або обумовлених специфікою предмету. Тоді перший раз необхідно написати повністю слово або групу слів, після чого в дужках зазначити прийнятий скорочений варіант, наприклад, державні торговельні організації (ДТО).

В тексті курсової роботи числа з одиницею фізичної маси, вартісним вираженням тощо варто писати цифрами, а без них – словами, наприклад, «14 у/га», «180 тис. грн.», «товарообіг збільшився у два рази».

Текст курсової роботи необхідно поділяти на розділи і підрозділи. Кожен розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки. Назви розділів і підрозділів та заголовки інших структурних частин курсової роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ пишуть великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Підкреслювати заголовки, скорочувати та переносити в них слова не дозволяється. Не дозволяється розміщувати назву розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщується тільки один рядок тексту. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 2 рядки. Текст поділяють на абзаци, кожний з яких містить самостійну думку. Абзац починається з нового рядка, при цьому з лівого боку залишають поле розміром 15-17 мм.

Кожну сторінку слід використовувати повністю, пропуски допустимі лише в кінці розділів.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою в кількості не більше двох на одній сторінці.

5.3. Титульна сторінка має єдину форму і реквізити. Вона оформляється згідно зі зразком (див. додаток В). Титульна сторінка є першою сторінкою курсової роботи і не нумерується.

За титульною сторінкою розміщується затверджений план курсової роботи. Наступною сторінкою є зміст. Зміст відображає найменування та номери початкових сторінок всіх складових роботи, зокрема вступу, розділів та підрозділів основної частини, висновків та пропозицій, списку використаних літературних джерел, додатків. Усі заголовки починають з великої літери без крапки в кінці.

5.4. Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною. Вона виконується арабськими цифрами у правому куті верхнього поля аркуша. Першою сторінкою є титульна, другою — зміст і т.д. На титульній сторінці і сторінці зі змістом номери не проставляються.

Кожен розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки. У тексті курсової роботи кожен розділ і підрозділ повинні мати свій номер і назву. Номер підрозділу складається з номеру розділу і номеру підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номеру підрозділу також ставиться крапка, наприклад: 2.1. Аналіз динаміки світового виробництва цукру.

Назви розділів та підрозділів повинні бути короткими і відповідати змісту. Назви розділів пишуть великими буквами (наприклад, 1. ОСНОВНІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ АЛЮМІНІЮ), назви підрозділів – малими буквами, окрім першої прописної (наприклад, 1.2. Форми і методи міжнародної торгівлі зерновими). В кінці назви розділу або підрозділу крапка не ставиться. Назви розділів подаються у центральній частині аркуша, а назви підрозділів вирівнюються відносно лівого краю.

5.5. Таблиці

Цифровий матеріал для кращої наочності найзручніше подавати у вигляді таблиць. Стисле і точне розміщення даних у таблиці допомагає кращому розумінню та їх аналізу. Таблиця має бути компактною і містити лише ті числові дані, які потрібні для вирішення конкретного завдання. Замість однієї перевантаженої матеріалом таблиці краще побудувати кілька менших, наочних таблиць.

Будь-яка таблиця має два основних елементи: підмет і присудок.

Підмет таблиці — це перелік одиниць сукупності або їх груп, які характеризуються показниками. Він вказує на об’єкт, що вивчається, розміщується зліва у вигляді назв горизонтальних рядків і відповідає на питання: Хто? Що?.

Присудок таблиці — це система показників, якими характеризується підмет. Він розміщений справа у вигляді назв вертикальних стовпчиків (граф) і відповідає на запитання: Якими показниками характеризується об’єкт? Наприкінці підмета та присудка підбиваються підсумки (якщо це можливо).

Для показників таблиці слід вказати одиниці вимірювання у заголовках відповідних граф або рядків. Якщо для усіх показників використовується одна одиниця вимірювання, то її вказують у заголовку таблиці. Однотипні показники подаються з однаковою точністю. Для виділення особливо важливих показників або підсумків за групами використовують підкреслення, зміну шрифту і т. д.

Якщо явище відсутнє, пишуть - (тире). Якщо про нього немає даних, ставлять... (три крапки). Якщо числове значення неможливе або не має логічного змісту, пишуть знак × (знак множення). Якщо точність даних менша від заданої у таблиці, пишуть 0,0.

Загальний заголовок стисло характеризує основний зміст таблиці. Його розміщують між словом «Таблиця» і самою таблицею. Крім загальноприйнятих скорочень одиниць вимірювання, скорочення слів у тексті заголовка не допускається. Напис «Таблиця» та її номер розміщують над таблицею з правого боку. Таблиці нумеруються послідовно у межах розділу арабськими цифрами. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, які розділяють крапкою, наприклад, Таблиця 2.3. Таблиці розміщуються після першого згадування про них в тексті курсової роботи. Посилання на таблицю позначаються словом «табл.», наприклад, «табл. 1.2.».

Кожна таблиця повинна розміщуватись на одній сторінці. Не рекомендується розташовувати підряд дві або декілька таблиць одна за одною, їх краще розділяти текстом — аналізом таблиці. У разі перенесення таблиці у правому куті наступної сторінки необхідно вказати «продовження табл. 2.2.» Під таблицею обов’язково має бути вказане джерело інформації.

Аналіз показників таблиці слід розпочинати із загальних підсумків, а потім переходити до аналізу окремих рядків і граф, обираючи найбільш характерні.

Таблиця 2.3

Динаміка світового виробництва кави в 2006-2008 рр. (тис. т)*

Регіон, країна	Сезон року	Відносна величина динаміки,
	2006-2007	2007-2008	%
Америка			87,7
Бразилія			64,6
Колумбія			103,8
Мексика			114,5
Африка			97,4
Ефіопія			105,7
Кот - д'Івуар			80,4
Уганда
Азія, Австралія,			101,9
Океанія
Індонезія			96,7
Індія			116,2
В'єтнам
Разом			95,2

*Зотов Г. М. Современное состояние рынков сырья / Г. М. Зотов // Коринф. — 2009. — № 7. — С. 34-38.