Тема: Шлюб

1. Поняття шлюбу та доктринальні підходи до його визначення
2. Умови укладення та порядок реєстрації шлюбу

1. Поняття шлюбу та доктринальні підходи до його визначення

Підходи до визначення шлюбу:

- Договір, який укладається з метою створення сім’ї – Сирія, Ірак, Йорданія

- Як статус (набуття певних прав і обов’язків відповідно до чинного законодавства)

- Таїнство

- Інститут особливого роду, який виникає навколо особистих немайнових відносин подружжя

- Партнерство

Шлюб як договір:

1. Порядок укладення й припинення
2. Умови здійснення
3. Деякі подружні відносини (майнові) можуть регулюватися договором між подружжям
4. Можливість укладення шлюбного договору

Противники даної концепції вказують, що шлюб не може бути договором, оскільки, у першу чергу, спрямований на утворення союзу та виникнення особистих немайнових прав і обов’язків, які передбачені законом і не можуть бути змінені у договірному порядку.

Підходи:

- Шлюб – як юридичний факт (різновид актів цивільного стану)

- Шлюб – як правовідношення (особисті немайнові та майнові відносини подружжя)

- Шлюб – як інститут сімейного права (сукупність правових норм, що визначають умови та порядок укладення шлюбу, його розірвання, припинення, визнання недійсним + регулювання особистих немайнових та майнових відносин подружжя)

Аспекти:

1. Соціальний (первинний осередок суспільства)
2. Духовний (таїнство шлюбу)
3. Економічний (спільний побут)
4. Правовий (реєстрація шлюбу)

Ст. 21 СКУ (визначення не включає всіх ознак шлюбу).

Ознаки шлюбу за СКУ:

- Союз жінки та чоловіка

- Сімейний союз (не лише спільне проживання в фізичному сенсі, а й саме спільне життя).

- Це союз, зареєстрований державним органом реєстрації актів цивільного стану

- Шлюб вважаться укладеним лише з моменту реєстрації, після чого породжує наслідки для сторін

- Спрямований на утворення особистого сімейного союзу жінки та чоловіка

- Добровільність

Співвідношення:

1. Цивільний шлюб та фактичний шлюб

Фактичний шлюб – це незареєстровані шлюбні відносини.

Фактичний шлюб не може породжувати, за загальним правилом, наслідки для сторін такого союзу, оскільки законом передбачається можливість через рішення суду визнати за такими особами право спільної власності на майно, що було набуте під час спільного проживання. Способи припинення фактичного шлюбу: смерть, взаємна згода, односторонній порядок.

1. Фактичний шлюб та сім’я

Чоловік і жінка у фактичному шлюбі не є подружжям з правової точки зору, але можуть бути визнані членами 1 сім’ї. не можуть бути визнані 1 сім’єю чоловік та жінка, які хоча й мають усталені відносини, що притаманні подружжю, але 1 з них або обидва перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою – ст. 74, ч. 4 ст. 3 СКУ.

Шлюб – добровільний, спрямований на створення сім’ї, моногамний союз рівноправних жінки та чоловіка, укладений в установленому законом порядку із додержанням вимог закону, що породжує для сторін особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя.

1. Умови укладення та порядок реєстрації шлюбу

Умови – обставини, наявність яких необхідна для державної реєстрації шлюбу:

1. Особи різної статі
2. Досягнення шлюбного віку
3. Добровільність шлюбу

Дефект волі:

- Укладення шлюбу з недієздатною особою

- Укладення шлюбу з особою, яка з інших підстав не усвідомлювала значення своїх дій та/або не могла керувати ними

- Укладення шлюбу під примусом/насильством

1. Намір створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя
2. Відсутність обставин, що перешкоджають укладенню шлюбу - негативні умови:

- Одношлюбність

- Наявність родинних зв’язків

- Усиновлювач та усиновлена дитина

- Усиновлена дитина та дитина усиновлювача

Умови 1 – 4 – позитивні, а 5 – негативна.

Умови 1 – 5 – матеріальні.

Формальні – умови про форму шлюбу (світський характер) і процедуру здійснення державної реєстрації шлюбу.

Порядок укладення шлюбу:

1. Подача спільної заяви про реєстрацію шлюбу (особисто особами, які бажають вступити у шлюб, або їх представниками, що мають відповідну довіреність на представництво) – за вибором до будь-якого органу державної реєстрації незалежно від місця його знаходження.

Подається паспорт або документ, що його замінює, а також документи, що засвідчують відсутність перешкод для укладення такого шлюбу (у разі необхідності): про смерть, про розірвання шлюбу тощо. Якщо менше 16 років – свідоцтво про народження. Додається копія рішення суду про надання права на шлюб.

2. Ознайомлення наречених з їх правами та обов’язками

3. Заручини (після подання заяви особи набувають статусу наречених, що дає їм можливість здійснити безкоштовне дослідження стану здоров’я за державний рахунок)

Ч.3 ст.31 СКУ - якщо одностороння відмова від шлюбу – можливість вимоги відшкодування понесених витрат.

4. Розгляд заяви про реєстрацію шлюбу (1 місяць, окрім поважних причин: вагітність, народження дитини). Якщо подається заява щодо наявності перешкод на укладення шлюбу, то вона повинна бути підкріплена доказами. Керівник органу має право відстрочити державну реєстрацію (до 3 місяців) для здійснення перевірки наданих фактів. Рішення про відстрочку може бути оскаржено до суду.

5. Реєстрація шлюбу (у приміщенні органу державної реєстрації, проте за заявою наречених може проводитись і в іншому місці). Присутність наречених обов’язкова. Якщо впродовж 3 місяців наречені не з’являються на реєстрацію, то така заява втрачає силу. У паспорті здійснюється відмітка про державну реєстрацію шлюбу.