Суть та система економiчного механiзму забезпечення охорони навколишнього природного середовища

Правове регулювання екологiчних вiдносин здiйсню- ється з використанням адмiнiстративних та економiчних мето- дiв впливу. При цьому економiчнi методи на вiдмiну вiд адмiнi- стративних здiйснюють вплив на майновi, економiчнi iнтереси природокористувачiв та iнших суб’єктiв, якi займаються госпо- дарською дiяльнiстю, що особливо актуально в умовах ринкової економiки. Економiчнi методи є досить ефективним способом формування екологiчно значимої, правомiрної поведiнки, однак ступiнь їх ефективностi значною мiрою залежить вiд стану еко- номiчного розвитку держави. Застосування економiчних методiв повинно бути розумним. У випадку значного збiльшення плат- ностi природокористування можна задушити економiку, викли- кати спротив з боку пiдприємцiв. Економiчнi й адмiнiстративнi методи впливу не є альтернативними чи взаємозамiнними. Вони повиннi взаємодiяти i доповнювати один одного.

Суть економiчного методу полягає в застосуваннi соцiаль- но-економiчного впливу на юридичних i фiзичних осiб, дiяль- нiсть яких пов’язана з впливом на довкiлля. Iдеальна модель економiчного механiзму полягає в тому, щоб закрiпити в право- вих нормах такi умови взаємодiї платежiв, зборiв, податкiв, при яких пiдприємцю значно вигiднiше виконувати всi вимоги за- конодавства про охорону довкiлля, нiж порушувати їх.

Значення економiчного механiзму вирiшення проблем охо- рони довкiлля має два основних аспекти. Функцiонування еко- номiчного механiзму, по-перше, є джерелом фiнансування захо- дiв по охоронi довкiлля, акумулювання грошових засобiв; по-дру- ге, здiйснює реальний вплив на природокористувачiв i iнших господарюючих суб’єктiв — юридичних i фiзичних осiб, стиму- люючи їх до виконання екологiчних вимог, якi мiстяться в зако- нодавствi.

Правової регламентацiї в Українi цей iнститут вперше набув у 1991 р. з прийняттям Закону України «Про охорону навколиш- нього природного середовища», який вмiщує самостiйний роз- дiл Х «Економiчний механiзм забезпечення охорони навколиш- нього природного середовища». Стаття 41 Закону мiстить пере- лiк економiчних заходiв забезпечення охорони довкiлля, а саме:

— взаємозв’язок усiєї управлiнської, науково-технiчної та гос- подарської дiяльностi пiдприємств, установ та органiзацiй з ра- цiональним використанням природних ресурсiв та ефективнiс- тю заходiв по охоронi навколишнього природного середовища на основi економiчних важелiв;

— визначення джерел фiнансування заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища;

— встановлення лiмiтiв використання природних ресурсiв, скидiв забруднюючих речовин у навколишнє природне середо- вище та на утворення i розмiщення вiдходiв;

— встановлення нормативiв збору i розмiрiв зборiв за вико- ристання природних ресурсiв, викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище на утворення i роз- мiщення вiдходiв та iншi види шкiдливого впливу;

— надання пiдприємствам, установам i органiзацiям, а також громадянам податкових, кредитних та iнших пiльг при впрова- дженнi ними маловiдхiдних, енерго- i ресурсозберiгаючих тех- нологiй та нетрадицiйних видiв енергiї, здiйсненнi iнших ефек-

тивних заходiв щодо охорони навколишнього природного се- редовища;

— вiдшкодування в установленому порядку збиткiв, завда- них порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Щоправда, цей перелiк викликає ряд зауважень. Положен- ня закрiплене в першому пунктi ст. 41, яке передбачає «взаємо- зв’язок усiєї управлiнської, науково-технiчної та господарської дiяльностi пiдприємств, установ та органiзацiй з рацiональним використанням природних ресурсiв та ефективнiстю заходiв по охоронi навколишнього природного середовища на основi еко- номiчних важелiв» скорiше за все є не заходом, а принципом функцiонування економiчного механiзму. «Встановлення лiмi- тiв використання природних ресурсiв, скидiв забруднюючих ре- човин у навколишнє природне середовище та на утворення i роз- мiщення вiдходiв» є обов’язковою складовою процесу визначен- ня розмiру грошових зборiв за використання природних ресурсiв та забруднення довкiлля, однак економiчного характеру не має.

«Вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» вiдно- ситься до заходiв юридичної вiдповiдальностi за правопору- шення, а не до економiчних заходiв. До складу економiчного механiзму забезпечення охорони довкiлля повиннi включатись справдi економiчнi заходи, якi буде визначено в наступному пiд- роздiлi.

Таким чином, економiчний механiзм забезпечення охорони дов- кiлля — це система економiко-правових засобiв впливу, якi забез- печують формування системи фiнансування природоохоронних заходiв через стягнення зборiв за використання природних ресур- сiв та забруднення довкiлля, iнших надходжень, стимулювання природоохоронної дiяльностi суб’єктiв шляхом встановлення фi- нансових та iнших матерiальних пiльг та гарантiй.