Загальна характеристика управлiння в галузi охорони довкiлля

Управлiння в галузi охорони довкiлля є складовою час- тиною соцiального управлiння. Якщо розумiти управлiння в ши- рокому значеннi, то його можна визначити як дiяльнiсть держав-

них органiв, органiв мiсцевого самоврядування i громадських органiзацiй по здiйсненню заходiв охорони довкiлля. Вiдповiд- но розрiзняють: державне, самоврядне, громадське управлiння. В лiтературi можна також зустрiти видiлення вiдомчого (га- лузевого) та виробничого управлiння. Аналiзуючи ст. 16 Зако- ну України «Про охорону навколишнього природного середо- вища», можна зробити висновок, що українське законодавство розрiзняє державне та громадське управлiння. Хоча власне управлiнську дiяльнiсть здiйснюють тiльки державнi органи. Окремими управлiнськими повноваженнями на своїй тери- торiї надiленi також органи мiсцевого самоврядування, в пер- шу чергу їх виконавчi органи. Щодо громадських органiзацiй, окремих громадян, то тут доцiльно вести мову про їх участь у здiйсненнi охорони довкiлля, зокрема в управлiннi охороною довкiлля.

Вiдповiдно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону на- вколишнього природного середовища» метою управлiння в га- лузi охорони навколишнього природного середовища є реалiза- цiя законодавства, контроль за додержанням вимог екологiчної безпеки, забезпечення проведення ефективних i комплексних заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання природних ресурсiв, досягнення узгодженостi дiй державних i громадських органiв у галузi охо- рони навколишнього природного середовища.

Управлiння в галузi охорони довкiлля — це пiдзаконна вико- навчо-розпорядча дiяльнiсть уповноважених державних органiв i органiв мiсцевого самоврядування, спрямована на забезпечення рацiонального використання природних ресурсiв, збереження та вiдновлення довкiлля, забезпечення екологiчної безпеки.

Органiзацiя управлiння у галузi охорони навколишнього при- родного середовища має свої особливостi, якi зумовленi специ- фiкою об’єкта впливу. Управлiння в цiй галузi повинно здiйс- нюватись з урахуванням об’єктивно iснуючих законiв природи, специфiки природних процесiв, тобто повинно мати справдi еко- логiчний (природоохоронний) характер. Необхiдно також врахо- вувати взаємозв’язок i взаємодiю природних ресурсiв, передба- чати, що негативний вплив на один компонент природи прямо чи опосередковано може вiдобразитись на iнших, тобто управ- лiнська дiяльнiсть має носити комплексний характер. Разом з

тим при здiйсненнi управлiння вiдбувається його диференцiа- цiя за видами природних ресурсiв з метою врахування специфi- ки охорони i використання кожного з них.

Управлiнська дiяльнiсть у галузi охорони навколишнього природного середовища базується на певних принципах, до яких належать: принцип законностi, принцип плановостi, принцип прiоритетностi вимог охорони довкiлля, принцип комплексно- го пiдходу до вирiшення питань охорони довкiлля та врахуван- ня об’єктної та територiальної специфiки, принцип гласностi i залучення громадськостi та iншi.

Методами управлiння виступають методи примусу, обов’яз- кових вказiвок, в тому числi прямих заборон, дозволiв, економiч- нi (через матерiальну зацiкавленiсть суб’єктiв), iдеологiчнi (еко- логiчне виховання, освiта) та iншi способи та засоби вирiшення поставлених завдань.

Управлiнська дiяльнiсть може виражатись в правових (пра- вотворчих, правоохоронних, правозастосовчих) та органiзацiй- них (технiчних, фiнансових, регламентних) формах.

Змiст управлiння в галузi охорони довкiлля складається з низки взаємопов’язаних управлiнських функцiй.