Походження, роль та значення найпростіших

Питання походження найпростіших дискусійне. Раніше вважали, що первісною групою най­простіших були саркодові, зокрема, стародавні голі амеби. У про­цесі дальшої еволюції від саркодових виникли джгутикові. По­ходження апікомплексних пов’язане із джгутиковими. Підтвер­дженням цьому є наявність в їх життєвому циклі джгутикової стадії. Інфузорії філогенетично також пов’язані із джгутикови­ми. На даному етапі еволюції органічного світу інфузорії перебу­вають у стані біологічного прогресу, вони пристосувались до життя в різноманітних середовищах і дуже поширилися в біосфері.

Останнім часом на підставі ультраструктурних досліджень доведено, що рослинні джгутиконосці є надзвичайно важливою центральною групою в еволюції. Від різних форм рослинних джгутикових розвинулися саркодові, споровики та інфузорії. Перші найпростіші, які дали початок сучасним рослинним і тваринним джгутиковим, мали автотрофний спосіб живлення й активно плавали (Л. М. Серавін, 1984).

Одноклітинні відіграють велику роль у природі. Вони забезпечують біологічний і геологічний колообіги речовин на Землі. Важлива їх роль ґрунтоутворенні. На 1 м² ґрунтового шару припадає в середньому понад 100 мільярдів клітин найпростіших. Вони не тільки живляться бактеріальною ґрунтовою флорою, але й виділяють речовини, що стимулюють розмноження бактерій, особливо азот­фіксуючих. З часом із їх відмерлих тіл в результаті складних реакцій утворюється специфічна речовина ґрунту – гумус.

Із скелетів найпростіших, що населяли моря в минулі геоло­гічні епохи, утворилися осадочні породи. Встановлено, що певні види форамініфер відповідають нафтоносним ша­рам. Цим користуються геологи, розшукуючи нафту.

Цілий ряд одноклітинних прісноводних біоценозів є чудови­ми біоіндикаторами, тобто їх наявність у водному середовищі свідчить про певний ступінь його забруднення. При біологічно­му очищенні водойм теж вивчають фауну найпростіших. При очищенні води в активному мулі у великій кількості знаходять­ся черевовійчасті інфузорії і сувійки, що ведуть прикріплений спосіб життя. При погіршенні очищення у воді з’являються ін­фузорії туфельки, сувійки стають бродяжками, а при поганій – у великій кількості розвиваються джгутиконосці й амеби. При викидах отруйних речовин у водойму, сувійки згортають свій фільтрувальний апарат, скручують стебельце і часто навіть гинуть.