Порядок визначення обсягів цього фінансування та механізм контролю за використанням коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України. 4 страница

До фонду заробітної плати навчально-допоміжного персоналу входить також додаткова оплата за виконання вчителями обов’яз­ків, не пов’язаних безпосередньо з проведенням навчальних занять. Фонд заробітної плати за додатковими видами оплати визначається виходячи із середньорічного числа ставок і середньої ставки за місяць.

Визначаючи кількість ставок, необхідно мати на увазі, що класне керівництво оплачується вчителям 1—4-х класів у розмірі 13 %, а 5—11-х класів — у розмірі 20 % ставки заробітної плати. Причому учитель може здійснювати класне керівництво тільки в одному класі. Питання про доплату за завідування конкретним кабінетом вирішується директором школи виходячи із наявності в кабінетах необхідного для проведення навчальних занять обладнання. За наявності в школі навчально-дослідної ділянки, доплата за завідування нею передбачається тільки на період сільськогосподарських робіт учнів. У школах, де є теплиці або парни­кове господарство, доплата за завідування здійснюється протягом усього року.

Після того як розраховано фонд заробітної плати за додатковими видами оплати праці вчителів, визначається загальна сума фонду оплати праці вчителів, а також загальна сума фонду заробітної плати керівного, адміністративно-господарсь­кого і навчально-допоміжного персоналу школи. До загальної суми річного фонду заробітної плати цієї категорії працівників включаються виплати допомоги у разі тимчасової непраце­здатності.

Видатки за підстаттею 1.2 «Нарахування на заробітну плату» (код 1120) показують витрати, пов’язані зі сплатою зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір відрахувань визначено у відсотках до суми фонду заробітної плати. До підстатті 1.2 видатків шкіл входять тільки нарахування на суми асигнувань, передбачених за підстаттею 1.1.

Обсяг видатків за підстаттею 1.2 визначається множенням фонду оплати праці за підстаттею 1.1 «Оплата праці працівників бюджетних установ» на тариф зборів, який встановлено чинним законодавством.

Видатки на продукти харчування (код 1133) плануються в кошторисі школи за рахунок бюджетних асигнувань на харчування учнів, які перебувають на режимі подовженого дня і повністю або частково звільнені від плати за харчування.

Виконавчим органам місцевих органів влади надано право звільняти від оплати за харчування дітей малозабезпечених сімей у кількості до 25 % до загального числа учнів школи (групи) з подовженим днем, з них до 10 % — повністю, до 15 % — половина розміру плати. Число днів харчування одного учня у рік визначається з урахуванням звітних даних за минулі роки.

У зв’язку з тим, що протягом року кількість учнів, що перебувають у групах подовженого дня, може змінюватись, у кошторисі розраховується середньорічна кількість учнів. Розрахунок видатків на харчування ведеться в перерахунку на повністю звільнених від плати за харчування.

Приклад. У школі на 1 січня планового року в групах подовженого дня перебувало 200 учнів, а з 1 вересня планується довести їх кількість до 290; середньорічна кількість учнів у групах подовженого дня становить 230 осіб, тобто .

Число учнів, повністю звільнених від плати за харчування, — 23. У перерахунку на повністю звільнених від плати за рахунок бюджету харчування буде надаватися 40 учням (23 + 34,5 × 50 %).

Загальна сума видатків на харчування визначається множенням середньорічної кількості учнів, звільнених від плати за харчування (у перерахунку на повністю звільнених), на кількість днів харчування в році і на вартість харчування одного учня в день.

Обсяг витрат на придбання обладнання та інвентарю з терміном служби менше одного року (код 1131) і придбання невиробничого обладнання та предметів довгострокового користування (код 2112) установлюється згідно з кошторисом школи вищестоящою організацією в межах асигнувань, передбачених на ці потреби з бюджету. При цьому враховується кількість наявного інвентарю та обладнання, а також розглядається перелік і вартість основних предметів та обладнання, яке підлягає придбанню в плановому році. Останній перелік необхідного школі обладнання та інвентарю складається з виділенням кількості намічених до придбання предметів і вартості одиниці кожного предмета.

На основі цих даних визначається сума видатків на придбання предметів кожного конкретного виду. Підсумувавши отримані величини, одержимо загальну суму витрат на ці потреби. Зауважимо, що витрати з доставки, монтажу та інші роботи щодо цих предметів і обладнання передбачаються також у межах асигнувань на ці потреби. У кошторисі розрахунок здійснюється за такою формою (табл. 9):

Таблиця 9

розрахунок вартості придбання обладнання та інвентарю

Назва обладнання та інвентарю	Належить за нормою	Фактична наявність обладнання	Передбачається придбати в плановому році
Усього	У тому числі минає строк експлуатації	Кількість	Ціна	Сума

У перелік предметів, що підлягають придбанню в плановому році, може входити тільки те обладнання та інвентар, яке перед­бачене затвердженими нормативами. Типовий перелік навчального обладнання для загальноосвітніх шкіл затверджується Міністерством освіти і науки України. Включати до списків облад­нання та інвентарю предмети, не передбачені в цих переліках, не завжди правомірно. Придбання таких предметів за рахунок бюджетних коштів вважається порушенням фінансової дисципліни.

Асигнування на придбання м’якого інвентарю та обмундирування (код 1134) передбачаються в кошторисі школи з подовженим днем і кошторисах шкіл, які мають групи з режимом подовженого дня.

Розрахунок цих асигнувань здійснюється за формою, наведеною вище для обладнання та інвентарю, з урахуванням норми оснащення і в межах асигнувань, виділених вищестоящою організацією.

Планування видатків на придбання інших матеріалів і предметів здійснюється на основі середньорічної кількості класів і встановлених норм видатків на класи. Таким методом, наприклад, плануються видатки на придбання книг, періодичних, довідкових та інформаційних видань для бібліотечних фондів. Решта видатків на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей планується методом прямого розрахунку, а також виходячи із фактичного виконання кошторису за зазначеним видом видатків у поточному році.

Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти. Штати професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості студентів на одного викладача, який затверджує Міністерство освіти і науки України. Розміри посадових ставок професорсько-викладацького складу залежать від посади, наукового ступеня і вченого звання.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається множенням кількості штатних одиниць на середню ставку заробітної плати одного викладача в поточному році, а фонд оплати праці викладачів з погодинною оплатою — множенням кількості навчальних годин на вартість оплати однієї академічної години. Погодинний фонд заробітної плати не повинен перевищувати 4 % фонду заробітної плати професорсько-викладацького складу.

Погодинний фонд заробітної плати використовується також для оплати праці голів державних екзаменаційних комісій, рецензентів дипломних робіт і дисертацій.

Величина витрат на прання білизни для гуртожитків залежить від кількості студентів, котрі проживають у гуртожитку, періодич­ності прання білизни і вартості послуг з прання. Розрахунок витрат здійснюється за формою, що наведена в табл. 10.

Таблиця 10

Розрахунок вартості послуг з прання

Найменування	Число комплектів білизни, які здаються одноразово	Вага комп­лектів, кг	Число раз здавання білизни в пральню за рік	Вартість прання (чистки) 1 кг білизни, грн	Сума витрат за рік, тис. грн
1. Постільна білизна (про­стирадла, підодіяльники, наволочки, рушники)
2. Покривала
3. Ковдри
4. Інший м’який інвентар (штори, скатерки та ін.)
Усього
Примітка. Число комплектів білизни має відповідати кількості мешканців гуртожитку.

Сума витрат на утримання позавідомчої охорони залежить від режиму роботи працівників правоохоронних органів і визначається на основі договору, який укладається між даними органами і навчальним закладом.

Витрати на утримання автотранспорту залежать від кількості одиниць наявних транспортних засобів за видами і середніх витрат на їх утримання, що склалися за минулий період. Витрати на наймання автотранспорту для постійного обслуговування навчаль­ного закладу визначаються за договором між сторонами. Планування витрат на наймання автотранспорту для виконання разових робіт здійснюється на рівні фактичних витрат за попередній рік.

Витрати на виплату стипендій студентам денної форми на­вчання розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

Норма охоплення може встановлюватися і доводитись Міністерством освіти і науки України до кожного державного вищого навчального закладу залежно від обсягу бюджетних асигнувань, які виділяються Міністерством фінансів України на вказані цілі. Міністерство освіти і науки України може диференціювати норму охоплення з метою заохочення молоді до вступу на спеціальності, що визначені державою як пріоритетні.

На цей час норма охоплення визначається у вигляді середнього бала, який дає право на отримання стипендії, що встановлений Кабінетом Міністрів України.

Середній розмір стипендії обчислюється діленням стипендіального фонду на кількість стипендіатів.

Планова сума витрат на виплату стипендій визначається множенням кількості студентів та процент охоплення і на середню стипендію.

Стипендіальний фонд аспірантів планується виходячи із кількості аспірантів і середньої стипендії.

Планування витрат на науково-дослідну роботу здійснюється за такими напрямами:

— наукова робота кафедр;

— наукові відрядження;

— видатки на захист дисертацій.

Сума витрат за кожним напрямом розраховується виходячи із загальної величини наявних бюджетних асигнувань і конкретних заходів, які передбачає здійснити навчальний заклад у плановому році.

Так, перший напрям передбачає фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень, передбачених державними програмами економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, які виконують кафедри вищого навчального закладу. Розмір асигнувань визначається методом прямого розрахунку залежно від обсягу науково-пошукових і дослідно-проектних робіт, кошторисних норм та цін.

За даним напрямом здійснюється фінансування підготовки навчальних підручників і посібників, іншої навчально-методич­ної літератури. Сума асигнувань розраховується на основі плану підготовки і видання вказаної навчальної літератури і необхідних витрат за кожною позицією видання. При цьому навчальний
заклад виходить із можливостей бюджетного і позабюджетного фінансування цих робіт.

Витрати на наукові відрядження розраховуються на основі плану участі професорсько-викладацького складу, стажерів, аспірантів, докторантів у наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, проведення наукових досліджень та експериментів, за межами місцевості, де розташований навчальний заклад, та ін. При цьому сума витрат розраховується методом прямого розрахунку виходячи із відстані і часу виконання цього виду робіт.

За відсутності інформації і неможливості прямого розрахунку сума асигнувань обчислюється на підставі фактичних витрат на зазначені цілі в поточному році.

Видатки на захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук розраховуються виходячи із передбачуваного в плановому році числа захистів дисертаційних робіт і середньої норми витрат на одну роботу, що склалась у поточному році. Сума видатків може плануватись за показниками фактичних витрат поточного року.

Особливості кошторисного планування в установах охорони здоров’я. Штати медичного персоналу установ охорони здоров’я формуються за такими категоріями: лікарі, середній медичний персонал, молодший медичний персонал.

За цими категоріями розраховується фонд оплати праці виходячи із кількості штатних одиниць та середньої заробітної плати за кожною категорією медичного персоналу.

Штати лікарського персоналу по стаціонару формуються залежно від потужності лікарняної установи, тобто обсягу медичних послуг, які потенційно може надати ця установа. Потужність лікарняної установи визначається не тільки кількістю ліжок, а й оснащені­стю сучасним медичним обладнанням і апаратурою як необхідного засобу лікування та діагностики. Тому Міністерство охорони здоров’я України має розробити такі науково обґрунтовані штатні нормативи лікарського персоналу, які б відповідали сучасним вимогам.

Штати лікарського персоналу за амбулаторно-поліклінічною установою формуються залежно від кількості населення, яке вона обслуговує. Нормативи штатної кількості лікарів відповідного профілю на 10 тис. жителів розробляє Міністерство охорони здоров’я України.

Середня заробітна плата лікаря, за якою розраховується фонд заробітної плати лікарського персоналу, обчислюється на основі тарифікаційного списку. Він є основним документом, який визначає місячний розмір заробітної плати кожного лікаря. Середня ставка розраховується діленням місячного фонду заробітної плати всього лікарського персоналу за тарифікацією на його чисельність. Фонд заробітної плати лікарського персоналу на місяць обчислюється множенням кількості штатних одиниць на середню зарплату одного лікаря.

Штати середнього медичного персоналу по стаціонару формуються залежно від кількості лікарів цілодобових постів. Число останніх визначається за встановленими Міністерством охорони здоров’я України нормативами на кількість ліжок у відділеннях відповідного профілю.

По поліклініках кількість штатних одиниць середнього медич­ного персоналу залежить переважно від кількості лікарів відповідної спеціальності.

Заробітна плата кожного працівника цього персоналу встановлюється на базі тарифікаційного списку. На його основі і розраховується середня заробітна плата середнього медичного працівника. Вона визначається діленням загальної суми місячного фонду заробітної плати за тарифікацією на чисельність середнього медичного персоналу. Фонд заробітної плати середнього медичного персоналу на місяць обчислюється множенням числа штатних одиниць на середню зарплату одного середнього медичного працівника.

Штати молодшого медичного персоналу залежать переважно від кількості лікарів, а також від обсягу медичних послуг, які надає установа. Ставки заробітної плати такого персоналу встановлюються на основі чинного законодавства з оплати праці. Фонд заробітної плати розраховується як добуток кількості штатних одиниць молодшого медичного персоналу і його середньої заробітної плати.

Планування витрат на харчування здійснюється на основі нор­мативів, що диференційовані за профілями відділень. Нормативи встановлюються відповідно до чинного законодавства.

Сума витрат на харчування по кожному відділенню розраховується множенням кількості ліжок у відділенні на число днів їх функціонування протягом року і на грошову норму витрат на один ліжко-день.

Витрати по стаціонару на придбання медикаментів та перев’я­зувальних матеріалів плануються за грошовими нормативами на один ліжко-день, що встановлюються відповідно до чинного законодавства з диференціацією за профілем відділень. Планування цих же витрат по амбулаторно-поліклінічних установах здійснюється на основі грошових нормативів на одне лікарське відвідування, які затверджуються в установленому порядку. Сума витрат розраховується множенням кількості лікарських відвідувань за рік на норму витрат на одне відвідування. Кількість лікарських відвідувань за рік визначається множенням числа лікарських посад на число відвідувань у день і на кількість робочих днів у плановому році.

Число відвідувань лікаря відповідного профілю за день визначається за підсумком таких нормативів:

— прийому хворих у поліклініці;

— обслуговування хворих на дому;

— профілактичних оглядів населення в установлені дні або години в поліклініці і на виїздах.

Особливості кошторисного планування у дошкільних уста­новах. Штати вихователів і обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі — садку чи яслах. За строком перебування дітей у дошкільному закладі створюють групи: 10,5-го­динні; 12-годинні та цілодобові.

Дошкільні заклади, які забезпечують санаторно-курортне лікування, формують санаторні групи, які за кількістю дітей значно менші за звичайні.

Фонд заробітної плати навчально-виховного й адміністративно-обслуговуючого персоналу розраховується множенням числа штатних посад на середню заробітну плату. Середня зарплата визначається на основі штатного розпису. Крім того, планується фонд заробітної плати, призначений для залучення додаткового персоналу, пов’язаного зі заміною окремих категорій працівників на період чергової профспілкової відпустки (вихователі, поварі та ін.). Цей фонд визначається методом прямого розрахунку: множенням кількості днів відпустки працівників, яких замінюють на період відпустки, на середню зарплату. Середньоденна заробітна плата визначається діленням місячної заробітної плати на кількість робочих днів на місяць.

Витрати на харчування плануються за нормативами, диференційованими за групами залежно від терміну перебування дітей у садках і яслах. Розрахунок здійснюється за формою, наведеною в табл. 11.

Таблиця 11

Розрахунок вартості харчування дітей