Захист проектів

Цей вид діяльності передбачає єдину тематику проекту, яка може бути запропонована викладачем або самими студентами. Результати проектів повинні бути відповідно оформленими, а саме: презентація, відеофільм, альбом тощо.

Проект може бути особистісний, парний або груповий. Тип проекту – дослідницький, творчий, ігровий, інформаційний, практико-орієнтований тощо. Проектна діяльність передбачає: підготовку, планування, збір інформації, аналіз, подання й оцінку результатів.

Парна робота. Цей вид організації навчальної діяльності, при якому ставляться певні завдання для двох студентів так, щоб кожен з них міг виконати певну його частину індивідуально у ході міжособистісного спілкування.

Конференція. Це найскладніший вид діяльності, який передбачає основі і додаткові питання. Студенти заздалегідь розподіляють їх між собою з урахування індивідуальних можливостей, добирають літературу, шукають додаткові матеріали з теми, консультуються індивідуально або у групах з викладачем. Головна мета конференції полягає у створенні умов для самореалізації кожного студента, який сам керує процесом навчання. Крім того такий вид діяльності формує у студентів уміння і навички до здійснення науково-дослідної роботи.

Під час заняття одні студенти виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, ставлять їм запитання, беруть участь у дискусії. Викладач спрямовує обговорення доповідей проблемними запитаннями, залучає до обміну думок, дискусії.

Проведення семінарів різних типів у комбінованій формі з використанням різних видів діяльності дозволяє закріпити навчальний матеріал, систематизувати знання, реалізувати різнобічні можливості студентів, сприяє розвитку морально-вольових якостей тощо.

Підготовка студентів до різних типів семінарських занять передбачає три форми:

- усі студенти готують повідомлення з основних питань;

- кожен студент готує доповідь на певну тему;

- студент самостійно готує доповідь творчого характеру, яка містить елементи дослідницького характеру.

Студенти самостійно вибирають форму підготовки до заняття, що свідчить не лише про рівень їх знань і ступень виконання самостійної роботи, але й їхнє ставлення до навчання.

Підготовка до семінару здійснюється в кілька етапів:

- прослуховування лекції з теми семінару;

- опрацювання рекомендованої літератури;

- вивчення основного понятійно-термінологічного апарату теми;

- складання тексту виступу (план, тези, доповідь) або написання реферату;

- виконання завдань для самостійної роботи, різнорівневих вправ та підготовка аргументів для обговорення проблемних ситуацій;

- виконання творчих завдань (за бажанням студентів);

- підготовка усних відповідей на тестові завдання та контрольні питання для самоперевірки засвоєння навчального матеріалу;

- безпосередня участь у проведенні семінару.

Рекомендації при підготовці виступу до семінарського заняття:

- уважно заздалегідь опрацювати питання для обговорення за темою семінарського заняття;

- відбираючи матеріал для виступу, потрібно враховувати його цінність, інформативність;

- уникати перерахування фактів, оскільки нагромадження деталей перешкоджає переконливо вибудовувати доведення, розкрити внутрішні зв’язки між явищами;

- форма викладу матеріалу має бути чіткою, літературно грамотною, але без дослівних книжних висловлювань, містити власні аргументовані думки на основі критичного осмислення матеріалу з різних джерел;

- виступ має містити вступ, аргументоване висвітлення питання, узагальнення й висновки.

Кожне семінарське заняття передбачає обов’язковий контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів у відповідності до розподілу балів за рейтинговою системою оцінювання, яка представлена у робочій навчальній програмі з дисципліни «Релігієзнавство».

Плани семінарських занять

з дисципліни «Релігієзнавство»

Мета семінарських занять: практичне засвоєння загальних проблем історії

та культури релігії; виховання альтернативного мислення; придбання знань і формування умінь аналізу сучасних процесів релігійного життя як сфери духовного виробництва., виховання інтелектуальної культури, уміння брати участь у дискусії.

При підготовці до семінарських занять необхідно:

· вивчити теоретичний матеріал теми, прочитати першоджерела, вивчити ключові терміни;

· підготувати відповіді на контрольні питання, виконати завдання для самостійної роботи;

· ознайомитися з додатковою літературою, підготувати до семінарського заняття доповіді, підготуватися до участі у дискусії.

Семінарське заняття з релігієзнавства передбачає наступні форми роботи:

· усна доповідь на питання – до 5 хв.;

· доповідь за обраною темою – до 5 хв.;

· реферат із захистом – до 6 хв.;

· усне повідомлення – до 3 хв.;

· доповнення – до 2 хв.;

· підготування бібліографії за темою семінару з письмовим коментарем (надається викладачу).

УСНА ВІДПОВІДЬ на питання семінару повинна відобразити всі головні аспекти проблеми, що розглядається (як в теоретичному, так і в практичному ракурсі).

ДОПОВІДЬ – більш глибоке та повне розглядання якоїсь однієї сторони проблеми з використанням наукової літератури.

РЕФЕРАТ має за мету огляд теми в цілому або висвітлення одного аспекту проблеми. Це результат самостійного аналізу з обраної тематики в галузі методології, теорії, історії та сучасного розвитку релігієзнавства.

Реферат (реферування тексту) передбачає роботу з першоджерелами та науковими працями з даної проблеми. Мова йде про письмовий переказ близько до тексту з елементами інтерпретації та цитування. При використанні цитат необхідно зробити посилання на першоджерело (автор, назва роботи, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка).

Необхідно додержуватися структури написання реферату. Обсяг роботи складає 8-10 аркушів (формат А4, Times New Roman,14pt). Виділяються такі структурні компоненти змісту:

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Історія та теорія питання.

РОЗДІЛ II. Вирішення проблеми в сучасних умовах.