Та програм для 5 класу з 2013 року

23 листопада 2011 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти.

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує гармонійний розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей педагога та учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) - комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

У новому Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів. Тому ознайомлення з новим Державним стандартом було пріоритетним напрямком роботи методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації. Підготовка до роботи в 5-му класі у вчителів математики почалася з серпня 2012 р. з ознайомлення з проектом програми для 2013 – 2014 н. р., розробки системи вправ для реалізації нового Державного стандарту, ґрунтовного ознайомлення з переліком та визначеннями основних понять компетентнісно орієнтованого підходу та компетентностей. Першим і важливим фактором, який вплине на роботу в подальшому є порівняння чинного та нового Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти та програм з математики для 5 класу, визначити вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів 5 класу, опрацювати орфографічні вимоги до ведення записів у зошитах. Провівши дослідження, порівнявши освітню галузь «Математика» чинного та нового Державного стандарту базової й старшої шкільної освіти вчителі зробили висновок, що реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується. Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. Основні державні документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну середню освіти» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні» З 1 вересня 2012 року впроваджується новий Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений у квітні 2011 року. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджено у листопаді 2011 року. Відтоді розпочалася робота над створенням нових навчальних програм для учнів 5 – 9 класів. Перейнявшись її важливістю і прагнучи йти «в ногу з часом», ми повинні шукати відповідь на питання «Що і як ми маємо робити? З чого почати і як продовжувати? Яким має бути кінцевий результат?», а також звернутися до освітніх документів (державних стандартів, концепції освіти, навчальних планів та програм тощо). Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей. Причому, якщо в Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти 2004 року було подано лише перелік деяких компетентностей (формування соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентностей учнів), то в новому стандарті 2011 року дається більш ґрунтовний перелік і визначення основних понять компетентнісно орієнтованого підходу, який визначається одним із основних підходів до навчання, разом із діяльнісним та особистісно-орієнтованим. Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином, необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів. Сьогодні актуалізується поняття «діяльнісний підхід». Зокрема, у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо: «Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища». Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то: забезпечує створення єдиного освітнього простору; посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти; забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах; приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни; створює умови для диференційованого навчання тощо. Позитивними ознаками Стандарту є те, що: в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура»; задекларовано перехід до компетентнісного підходу формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу; збережено чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план; проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Визначено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти. 1. Модернізація змісту освіти. 2. Переорієнтація освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну. Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності. 3. Особистісна орієнтація освіти, забезпечення варіативності і свободи вибору в змісті освіти старшої школи. Так, у Стандарті Базовим навчальним планом для старшої школи передбачено обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей та час на інтегровані курси за вибором загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі. 4. Орієнтація на компетентнісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння, навички та способи діяльності у практичному житті. У розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» зроблено спробу переорієнтувати навчальний процес з відтворювання набутих знань і розв’язування завдань відтворюючого рівня на формування й висловлювання школярами власної думки щодо прочитаного, їх здатності виявляти ставлення до певних подій, фактів, персоналій, процесів, вміння оцінити наукове відкриття, порівнювати, робити узагальнення тощо. У чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти було 8 змістових ліній: 1) числа; 2) вирази; 3) рівняння та нерівності; 4) функції; 5) геометричні фігури; 6) величини; 7) елементи комбінаторики; 8) початки теорії ймовірності та елементи статистики. В новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти змістових ліній стало 7: 1) числа; 2) вирази; 3) рівняння та нерівності; 4) функції; 5) геометричні фігури і величини; 6) елементи комбінаторики; 7) початки теорії ймовірності та елементи статистики. Нижче зроблено порівняльний аналіз програм з математики та запропоновані побажання щодо внесення змін у програми. Порівняльний аналіз програм з математики для 5 – их класів загальноосвітньої школи Програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів розроблені на основі Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,чинного Державного стандарту базової та повної середньої освіти та нового Державного стандарту базової та повної середньої освіти. В них враховано те, що вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думок, критичного мислення, здатності відчувати красу ідей, методу розв’язування задач або проблем, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та інші. Мета навчання математики – всебічний розвиток дитини. Основні завдання навчання математики: - забезпечення свідомого оволодіння учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного опанування інших знань і здійснення неперервної освіти. - інтелектуальний розвиток учнів (розвиток логічного і просторового мислення, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції тощо); - формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу; - економічне, екологічне, естетичне, патріотичне виховання; - розвиток позитивних рис особистості і загальнолюдських духовних цінностей. У пояснювальній записці навчальної програми з математики для учнів 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, авторського колективу у складі: М.І.Бурда, Г.В.Апостолова, В.Г.Бевз, В.В.Грінчук, Ю.І.Мальований, А.Г.Мерзляк, Є.П.Нелін, Н.А.Тарасенкова, Г.М.Янченко, С.Є.Яценко, сказано, що «математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра, забезпечення його математичної грамотності як здатності розуміти роль математики в світі, в якому він живе, висловлювати обґрунтовані математичні судження і використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб». У пояснювальній записці навчальної програми з математики для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх закладів, авторського колективу у складі: М.І.Бурда, Ю.І.Мальований, Є.П.Нелін, Д. А. Номіровський, А. В. Паньков, Н.А.Тарасенкова, М. В. Черемис, М. С. Якір, сказано, що «в основу побудови змісту й організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності як здатність учня успішно діяти в навчальних та життєвих ситуаціях і нести відповідальність за свої дії». Якщо в програмі за 2005 рік навчання було спрямоване на досягнення певних цілей, то в програмі за 2012 рік формування компетенцій підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти і крім загальних освітніх завдань в основній школі повинна бути реалізація і специфічних для даного етапу навчання освітніх завдань. Тобто передбачається постійне включення учнів до різних видів навчально – пізнавальної діяльності та практичної спрямованості. Для реалізації цих завдань зміст навчального матеріалу програм з математики розподіляється на дві частини: зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Якщо порівнювати перші частини, то можна сказати, що вони залишилися незмінними. Відмінністю є те, що з п’ятого класу забрано тему «Масштаб», її переміщено до 6 класу до теми: Відношення та пропорції. Зміни відбулися у державних вимогах до рівня знань учнів. Порівняльний аналіз державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з математики для 5 – го класу подано в таблиці № 1.

Таблиця № 1

Отже, якщо говорити про відмінності в Державних стандартах та програмах, то зміни фактично відбулися лише у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки