За своєю суттю кредитні спілки є універсальними фінансовими кооперативами неприбуткового типу. Вони створюються для своїх членів у їхніх інтересах

У сучасних умовах створення основ ринкового господарства помітно зростає інтерес до фінансових аспектів розвитку економіки, яка за своєю структурою, • взаємозв'язками, регулюванням та іншими параметрами є досить складною системою. У цій системі, як переконує світовий і вітчизняний досвід, важливе це насамперед за силою впливу на інші ринки та економічну систему в ціло­му посідає фінансовий ринок. Адже фінансова діяльність будь-якої підприєм­ницької структури нерозривно пов'язана з функціонуванням фінансового ринку, розвитком його видів і сегментів, станом кон'юнктури. А тому, конкуруючи між собою на товарних ринках, компанії повинні постійно контактувати з фінансо­вими ринками, які в умовах переходу до ринкової економіки активно впровад­жуються у фінансову систему.

У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі визначено критерії науко­вого підходу до створення основ ефективного фінансового ринку, серед яких:

Системність, формування правової бази і вихідних принципів. Саме критерію системності слід приділити більше уваги, бо, на наш погляд, недостатнє теоре­тичне обгрунтування складу фінансового ринку та його місця у структурі фінан­сових відносин призводить до прорахунків фінансово-кредитної політики.

Спробуємо з'ясувати, що слід розуміти під фінансовим ринком. Аналіз економічної літератури з питань сутності та ролі фінансового ринку вказує на існування значних розбіжностей у поглядах науковців. Уже із назви цієї еконо­мічної категорії випливає неоднозначність її трактування, оскільки охоплює два поняття: ринок і фінанси. Одні економісти розглядають ринок як сукуп­ність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійс­нюється купівля-продаж товарів і кінцеве визнання їх суспільної цінності. Зокрема, Ф. Котлер визначив ринок як "сферу потенційних обмінів"'. Інші на перше місцеставлять наявність певних інститутів, які поєднують інтереси покупців і продавців. Так, К.Р. Макконелл і С.Л. Брю під ринком розуміють "інститут або механізм, де сходяться покупці і продавці окремих товарів і по­слуг, якщо відносно трактування цього поняття можна задовольнити обидві сторони, розуміючи ринок і як взаємовідносини щодо обміну, і як структури, які допомагають його здійснювати, то з фінансами справа дещо складніша. Одні економісти схильні розглядати їх як прийоми і методи для максимізації загальної вартості фірми, інші — як систему відносин у суспільстві, шо і складаються в процесі розподілу і перерозподілу вартості валового національного продукту. Зустрічається також в економічній літературі ототожнення фінан­сового ринку з ринком грошей і ринком капіталів. Така плутанина у термінах, на наш погляд, викликана як концентрацією уваги науковців на різних аспектах фінансових відносин, так і недостатньою теоретичною розробкою питань фінансового ринку в цілому. Тому акцентуємо увагу на з'ясуванні суті фінансо­вого ринку, його функцій, місця і ролі в економічній системі.

В економічній літературі даються різні визначення поняття "фінансо­вий ринок":

— сукупність кредитно-фінансових інститутів, які спрямовують потік грошових засобів від власників до позичальників і навпаки;

— механізм перерозподілу капіталу між кредиторами і позичальниками за допомогою посередників на основі попиту і пропозиції;

— грошові відносини, які складаються в процесі купівлі-продажу фінан­сових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах;