Завдання. 1) 18 вересня 2004 року німецький підприємець Коллер вніс до статутного фонду створюваного підприємства з іноземними інвестиціями свою частку у формі станків

1) 18 вересня 2004 року німецький підприємець Коллер вніс до статутного фонду створюваного підприємства з іноземними інвестиціями свою частку у формі станків на загальну суму 300 000 грн. Під час перевезення їх через митний кордон України йому було видано документ, який засвідчував, що це майно не підлягає обкладенню увізним митом, тому що воно виступає в якості внеску до статутного фонду створюваного підприємства. Після двох років невдалої роботи було вирішено, що це підприємство припиняє свою діяльність. Коллеру в якості його частини було повернуто його ж станки й грошову компенсацію їх амортизації. Він вирішив продати їх в Україні підприємцю Булкіну.

Після вдало проведеної операції до нього звернулися працівники податкової інспекції про сплату увізного мита за увезені ним станки. Коллер заперечував виплату грошей і надав їм для ознайомлення документ, виданий йому під час увезення.

Працівники податкової служби звернулися до суду з позовом про повернення грошових коштів до державного бюджету.

З’ясуйте, чи підлягає оподаткуванню увізним митом продукція, яка увозиться в Україну в якості внеску до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями. Вирішіть справу по суті.

2) Компанія з управління активами "Інтер" звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення ДКЦПФР про анулювання ліцензії, виданої цій компанії, на підставі порушення нею норм чинного законодавства.

Під час розгляду справи встановлено наступне. Компанія з управління активами "Інтер" отримала ліцензію на управління активами пайового інвестиційного фонду 15.12.2005 року проте жодних дій щодо емісії інвестиційних сертифікатів відповідного фонду здійснено не було. Крім того встановлено, що протягом означеного строку компанія з управління активами, через своїх представників, приймала участь в торгах на фондовій біржі як у якості продавця цінних паперів, так і у якості їх покупця, тобто фактично виконувала функції ділера.

ДКЦПФР не визнавала позовні вимоги компанії з управління активами "Інтер" мотивуючи тим, що остання порушила норми чинного законодавства. На це представники компанії з управління активами зауважили, що такий суб’єкт має право здійснювати операції з цінними паперами пайових інвестиційних фондів, активами яких управляє компанія, на фондовому ринку без будь-яких обмежень.

Господарський суд відмовив у задоволенні позовної заяви компанії з управління активами.

Дайте правову оцінку наведеній ситуації. Чи правомірні дії ДКЦПФР?

3) Під час заснування повного товариства "Зітер" один із контрагентів Бубнов зробив свій внесок у вигляді права на використовування об’єкта права промислової власності. У подальшому, без відома цього засновника, було видано виключну ліцензію на право використовування цього ж об’єкта іншому підприємству "Дарниця".

Через деякий час Бубнов вирішив завершити свою підприємницьку діяльність і забрати дозвіл на використовування об’єкта промислової власності в іншого підприємства.

Але підприємство "Дарниця" заперечувало, мотивуючи це тим, що він їм не відомий і договір було укладено з товариством "Зітер".

Бубнов подав позов до суду про відшкодування йому збитків, мотивуючи це тим, що він не знав про видачу ліцензії, а також анулювання цієї ліцензії.

З’ясуйте, чи виступає в даному випадку об’єкт права промислової власності у вигляді інвестиції. Чи мало товариство "Зітер" право видавати ліцензію? Вирішіть справу по суті.