Порядок проведення внутрішнього аудиту та оформлення результатів перевірки

7.1. Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійс­нюється службою внутрішнього аудиту на підставі погодженого з Радою банку та затвердженого Правлінням банку плану (графіка) проведення перевірок на поточний рік.

Обсяг програми внутрішнього аудиту має бути достатнім для виконання завдань цієї служби. Частота проведення аудиторсь­ких процедур має обумовлюватись оцінками ризиків, які прита­манні кожній сфері спрямованості аудиту.

За окремими дорученнями Ради банку служба внутрішнього аудиту банку має право здійснювати позапланові перевірки з ок­ремих питань.

Внутрішній аудит може проводитись на вимогу Національного банку України в рамках пруденційного нагляду.

7.2. Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійснюється службою внутрішнього аудиту незалежно від плану роботи ревізійного підрозділу банку.

7.3. Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю виконавчих органів банку і на відміну від Ревізійної комісії, яка є органом контролю акціонерів (учасників) банку, не ставить за мету комплексну перевірку діяльності підрозділів у статиці, ретроспективно, тобто після завершення фінан­сово - господарських процесів (квартал, рік).

7.4. З метою запобігання зловживанням у відносинах із співробітниками інших підрозділів банку керівник служби внут­рішнього аудиту застосовує ротацію внутрішніх аудиторів, тоб­то один і той самий аудитор не може проводити аудит одного підрозділу банку постійно.

7.5. Для належного виконання покладених на службу внут­рішнього аудиту завдань і функцій необхідно керуватись такими стандартами аудиторської перевірки:

7.5.1. Незалежність:

- служба внутрішнього аудиту банку має бути незалежна від діяльності підрозділів банку, які вона перевіряє.

Незалежність досягається внаслідок організаційного ста­тусу служби внутрішнього аудиту;

7.5.2. Професійна майстерність:

- аудиторські перевірки мають бути виконані на високому професійному рівні.

Високий професійний рівень досягається завдяки:

- правильному підбору кадрів;

- необхідній кваліфікації;

- належному нагляду за роботою внутрішніх аудиторів з бо­ку Ради банку, Правління банку;

7.5.3. Отримання компетентних доказів:

- компетентне визначення достатності доказів залежно від ступеня впевненості у тому, що надана інформація є дійсна, достовірна і стосується питання, що розглядається;

7.5.4. Вираження думки:

- аудиторський висновок має бути максимально точним і стислим при оцінці роботи підрозділів.

7.6. Служби внутрішнього аудиту банків мають право розроб­ляти та застосовувати в роботі власні стандарти аудиту.

7.7. При проведенні внутрішнього аудиту підрозділів банку необхідно передбачити наявність таких етапів перевірки:

- отримання повної інформації про підрозділ, що перевіряється, включаючи засоби контролю для оцінки внут­рішнього ризику;

- складання та виконання плану роботи внутрішнього ауди­ту банку, в якому повинні бути відображені мета та процедури перевірки з урахуванням інформації про під­розділ, що перевіряється;

- проведення перевірок на суттєвість, оцінка і відобра­ження вагомих доказів того, що судження керівників банку, позначені в бухгалтерській звітності та фінан­сових документах, є обгрунтованими та дають змогу до­сягти відповідних цілей;

- проведення позапланової тематичної перевірки, що дасть змогу підвищити рівень впевненості щодо окремих висновків аудиторської перевірки;

- складання аудитором звіту або рекомендацій та надання інформації про недоліки в структурі контролю відповід­ного підрозділу, що перевіряється.

7.8. Недоліки, що виявлені у процесі проведення ауди­торської перевірки банку, мають найти відображення в ауди­торському висновку.

7.9. Аудиторський висновок складається з урахуванням стан­дартів та методів проведення аудиту, визначених у цьому Поло­женні, і підписується керівником служби внутрішнього аудиту банку.

7.10. У висновку викладаються виявлені недоліки, порушен­ня та зловживання, що характеризують проведення відповідних банківських операцій. Також акцентується увага на позитивному дос­віді роботи підрозділу, який можливо використати на інших дільницях у банку. Необхідно також викласти причини, особли­во організаційного характеру, що створили умови для здійснен­ня порушень і зловживань, та надати свої пропозиції про прий­няття заходів щодо їх усунення. У звіті треба надати кваліфіковану оцінку стану системи внутрішнього контролю відповідного підрозділу банку.

Після завершення роботи над звітом рекомендується про­вести підсумкову нараду з керівництвом підрозділу, що перевірявся.

7.11. Для прийняття організаційних заходів аудиторський висновок направляється Раді банку та Правлінню банку.

· ВСТАНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН