Фінанси доброчинних фондів

Доброчинні фонди створюються за ініціативою громадян, як правило відомих політиків, громадських діячів, вчених, митців з метою акумулювання грошових коштів для реалізації певних соціальних програм допомоги дітям, сиротам, малозабезпеченим громадянам, для фінансування конкретних творчих проектів чи будівництва пам’ятників, створення бібліотечних фондів, матеріального забезпечення лікарень, дитячих будинків, хоспісів.

Доходи доброчинних фондів складаються: 1) з вступних та членських внесків членів фонду – фізичних та юридичних осіб; 2) частини комерційних доходів від майна, яке є власністю фонду (наприклад, орендна плата за користування приміщеннями фонду); 3) доброчинних внесків та пожертв фізичних та юридичних осіб.

Видатки доброчинних фондів пов’язані з їхньою статутною діяльністю і містять такі витрати: 1) на утримання штатних працівників фонду (таких, що обрані на відповідні посади, і тих, хто працює за трудовими угодами та іншими формами найму); 2) на утримання майна фонду (будинків, споруд, автомобільного транспорту, комп’ютерної техніки та оргтехніки тощо); 3) на проведення статутних заходів фонду: з’їздів, конференцій, пленумів, зборів тощо; 4) на відрядження працівників фонду; 5) на проведення масових заходів: виставок, ярмарків, доброчинних концертів та вистав; 6) для надання матеріальної допомоги працівникам фонду.

Фінансові відносини доброчинних фондів складаються з таких груп: 1) фінансові відносини організації з її членами з приводу сплати останніми вступних та членських внесків; 2) фінансові відносини з центральними органами фонду з приводу перерахування їм частини членських внесків та отримання фінансової підтримки в разі необхідності; 3) фінансові відносини фонду з підприємствами та організаціями, які надають меценатську, спонсорську та іншу допомогу для ведення статутної діяльності чи проведення конкретного заходу; 4) фінансові відносини організації з найманими працівниками з приводу оплати праці; 5) фінансові відносини організації з бюджетами з приводу виконання податкових зобов’язань (наприклад, перерахування сплачених податків з доходів фізичних осіб – штатних працівників організації).