![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
З позицій системного підходу управління якістю освіти його слід розглядати як цілісну, відкриту соціально педагогічну систему, що відповідає всім характерним ознакам складних систем. Найсуттєвіші серед них такі: спрямованість управління на досягнення мети; ієрархічна підпорядкованість, що передбачає узгодженість централізованого управління з самоуправлінням за одночасної автономності складових; наявність у системі управління інтерактивних властивостей, не притаманних її складовим, взаємозв'язку і взаємозумовленості між складовими та критеріїв оцінювання результативності функціонування; варіабельність певних складових і стану (структура, функції, зв'язки) всієї системи управління. [http://www.personal.in.ua/article.php?ida=636 ].
Підходів до оцінки якості освітніх послуг вищих навчальних закладів нараховується декілька десятків. На сьогодні найвідомішими оцінками є рейтингування, яке проводять як на міжнародному рівні (UNESCO), державному рівні (Міністерства освіти), так і різноманітні авторитетні національні агентства. Серед організацій, які було визначено нами як найкомпетентніші: 1. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНмолодьспорт). 2. Міністерство освіти і науки Російської Федерації (МОНРФ). 3. «ФОКУС» - авторитетне періодичне видання в Україні, яке спеціалізується на рейтингах. 4. Рейтинг ВНЗ України «Компас», який був ініційований компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) у рамках програми «Сучасна освіта».
Також взята до уваги система показників ринку освітніх послуг Державного комітету статистики України, які в основному характеризуються лише показниками кількості навчальних закладів та студентів у них.
МОНмолодьспорт виділяє велику кількість показників якості освіти по групам. В основному ці показники є якісними та їх важко визначити. Серед них: презентація здобутків на національному рівні, інтеграція вищої освіти і науки, результативність підготовки фахівців тощо.
МОНРФ визначає якість освітніх послуг вищої школи дещо простіше та відносить до показників професорсько-викладацький склад, число студентів та аспірантів, кількість навчально-методологічної літератури, соціально-побутові умови ВНЗ тощо.
Спеціалісти «ФОКУСУ» акцентують свою увагу більше не на внутрішніх досягненнях, а на визначності ВНЗ на світовому рівні. До факторів якості освітніх послуг долучили навчання іноземною мовою, лекції іноземних викладачів у ВНЗ, практика та навчання в університетах закордоном тощо.
Методологія «Компасу» пропонує звернути увагу на конкретно якісні характеристики, такі як задоволеність випускників вузів отриманими ними освітою і можливістю застосувати його в трудовій діяльності, сприйняття працедавцями якості освіти в українських ВНЗ, сприйняття експертами якості освіти в українських ВНЗ, співпраця між ВНЗ і компаніями-працедавцями
Нами було вирішено провести аналіз факторів впливу на якість освітніх послуг ВНЗ. Система факторів,представлена авторами є есенцією всіх описаних методик та додаванням деяких показників, які, на думку авторів, також мають вплив на якість освіти. Серед доданих характеристик:
- фінансування освіти (частка бюджету, що виділяється на освіту та інвестиції в освіту) є для нашої країни першочерговим показником, що забезпечує зацікавленість викладачів та студентів у їх безпосередніх обов’язках та забезпеченість методичними засобами;
- кількість науково-дослідницьких інститутів (НДІ) відображає ситуацію в освіті, заохоченість молодих спеціалістів продовжувати наукову роботу;
- доходи населення та освітян відображають, на погляд авторів, зодного боку доступ до освітніх послуг, а з іншого – зацікавленість у наданні цих послуг;
- технічне оснащення ВНЗ та НДІ характеризує можливості надання якісних послуг, адже на сьогодні є неможливим надання подібних послуг без використання ЕОМ, не кажучи вже про серйозніші механізми;
- кількість переможців студентських наукових конкурсів, учасників молодих конференцій молодих учених є, на погляд авторів, прямим індикатором якості послуг освіти, щ надаються.
Було вирішено розробити когнітивну карту та індекс якості освітніх послуг (ІЯП) для аналізу показників якості освіти у ВНЗ. Методологія когнітивного моделювання необхідна для аналізу і прийняття рішень у погано визначених ситуаціях. Цей метод моделювання провадиться через когнітивну карту, яка створена в результаті спостережень за активною взаємодією суб’єктів зовнішнього середовища (певної галузі).
На рис. 1 наведено алгоритм аналізу ситуації на ринку освітніх послуг під час дослідження якості послуг.
![]() | |||
![]() | |||
Рис. 1 Алгоритм діагностики якості послуг на основі індексу якості послуг (ІЯП)
Когнітивна карта відображає лише факт наявності впливів факторів один на одного. У ній не відбивається ні детальний характер цих впливів, ні динаміка зміни впливів в залежності від зміни ситуації, ні тимчасові зміни самих факторів. Врахування всіх цих обставин вимагає переходу на наступний рівень структуризації інформації, відображеної на когнітивній карті, тобто до когнітивної моделі. [http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/092aa276c601a997c32568c0003ab839]
Отже, згідно з алгоритмом, було визначено, що найважливішим, у даному випадку, є розрахунок індикатора якості послуг. Систему показників, якості освітніх послуг наведено у табл. 1
Таблиця 1
Дата публикования: 2014-12-25; Прочитано: 267 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!