Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів

Агресивна насильницька спрямованість особи формується, здебільшого, в дитячому та підлітковому віці.

Обставинами, що сприяють формуванню такої спрямованості, є:

• вирішення сімейних конфліктів через сімейне насильство (пиятики, бійки, жорстокість);

• негативний вплив мікросередовища в побуті й за місцем навчання (неформальні групи антисоціальної спрямованості, для яких характерні бійки, вживання алкоголю і наркотиків, знущання над слабшими);

• вплив пропаганди жорстокості, сексу, збагачування за будь-яку ціну, цинічне ставлення до оточуючих, людської честі й гідності.

Досліджено, що риси майбутнього вбивці, ґвалтівника, хулігана починають формуватися у дитини вже у 5-7 років.

Негативні норми поведінки, позиції й погляди ці підлітки намагаються перенести із сім’ї до школи, училища, на виробництво, у гуртожитки, в армію. У групах кримінальної спрямованості вони здобувають авторитет, самостверджуються за рахунок зневаги до людського життя, через прояви насильства й жорстокості.

Формальні соціальні структури – навчальні заклади і виробництво – не мають реальних важелів впливу на членів колективу, які порушують норми моралі та права. У кращому разі, вони змушують цих осіб дотримуватись певних правил поведінки під час навчання або в робочий час, але не в побутовій і дозвільній сферах.

Водночас на показники насильницької злочинності істотно впливає також макросередовище, соціальний стан суспільства.

В Україні спостерігається зубожіння значної частини населення, безробіття, майнова нерівність. У свою чергу, це призвело до появи морального вакууму, зниження рівня загальної культури, нехтування загальнолюдськими цінностями, поглиблення правового нігілізму, втрати почуття соціальної перспективи.

Безумовно, негативний вплив на становище з насильницькою злочинністю мають також звикання населення до фактів такої злочинності, страх перед нею і небажання сприяти правоохоронним органам у боротьбі з нею (звідси відмова потерпілих подавати заяви, свідків – давати показання тощо), суттєве зниження рівня виховної роботи в навчальних закладах, організації культурного дозвілля за місцем проживання.

Злочинною або аморальною часто є поведінка потерпілих при вчиненні таких злочинів, як вбивство у стані сильного душевного хвилювання, при перевищенні меж необхідної оборони, у взаємній бійці, з обґрунтованих ревнощів і тілесні ушкодження за таких самих обставин.

Легковажною часто буває поведінка потерпілих від сексуальних злочинів, що створює у злочинця враження про їх доступність.

У дітей, що стали жертвами злочинів, у сім’ї часто не формували необхідних навичок обачливої поведінки.

Умовою зростання насильницької злочинності є недостатній рівень діяльності правоохоронних органів, зокрема. міліції, щодо протидії злочинності, у тому числі й насильницькій.

Насильницьким злочинам сприяють такі недоліки діяльності правоохоронних органів:

• недостатній рівень розкриття злочинів;

• недоліки в роботі патрульно-постової служби (велика кількість "вуличних" злочинів), що пов’язано з її малочисельністю, недостатньою кваліфікацією і плинністю кадрів;

• непоодинокі випадки нереагування, насамперед дільничних інспекторів міліції, на погрози вбивством, побої, «квартирні» хуліганства, сексуально неадекватну поведінку, що іноді передують вбивствам, нанесенню тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтуванням;

• недостатня боротьба з розкраданням, нелегальним виробленням, незаконним придбанням і недбалим зберіганням вогнепальної та холодної зброї;

• неефективна діяльність, пов’язана з попередженням рецидивів насильницьких злочинів;

• неповнота виявлення осіб, що страждають на психічні захворювання й патологію психіки, незастосування щодо них передбачених законом медичних заходів.