Інтелектуальної власності і запатентованої інформації

Сторони повинні вирішити, чи може технічна документація повторно використовуватися будь-якою стороною для інших проектів або для розширення здійснюваного проекту у випадку наявності на те письмової згоди обох сторін і після виплати належної компенсації іншій стороні. Оскільки повторне використання може бути також пов'язане з програмами ЕОМ для тієї чи іншої цілі, то в цьому зв'язку сторонам варто вказати обмеження, які накладаються на використання замовником програми, розробленої консультантом (наприклад, тільки для вивчення, без права повторного використання чи передачі третім сторонам тощо).

• патентів і ліцензій. Якщо надання консультаційних послуг пов'язане з наданням прав на патенти і ліцензії промислової власності, то сторони насамперед повинні врегулювати цю проблему в договорі: вони, зокрема, можуть зробити застереження, хто несе витрати, пов'язані з використанням того чи іншого патенту, ліцензії.

• винаходів і вдосконалень. Сторони повинні досягти домовленості щодо права однієї з них використовувати розробки, відносно яких інша сторона подє заявки на патент. Це право залежить від взаємин замовника і консультанта, а також методу, який використовується для здійснення проекту. У даному випадку кожна сторона звичайно зберігає за собою право на креслення і розробки. Якщо замовнику необхідно використовувати результати, отримані консультантом у ході виконання ним своїх обов'язків, то він повинен мати право використовувати ці результати безоплатно тільки для безпосереднього забезпечення функціонування об'єкта, при ремонті й обслуговуванні. Це право залежить від застосовуваного закону і повинне бути спеціально обумовлене в договорі на консультативний інжиніринг.

• таємності. У договорі має бути передбачено, що як замовнику, так і консультанту заборонено розголошувати конфіденційну інформацію. Ця інформація включає всі факти, що стосуються предмета договору, в тому числі не тільки технічні, а й комерційні аспекти проекту (наприклад, умови договору, ціни), за винятком загальновідомих тих фактів. Як замовник, так і консультант повинні стежити за збереженням таємниці всіма особами, що беруть участь у здійсненні проекту, включаючи своїх службовців. І нарешті, сторони повинні домовитися про те, протягом якого періоду слід зберігати таємницю. Положення, що стосуються таємниці, як правило, виходять за межі терміну дії договору і часто передбачають збереження таємниці на необмежений період.

• страхування. Консультант звичайно за свій рахунок забезпечує страхування, що охоплює його власну роботу; страхування від втрати устаткування, яке використовується при виконанні ним своїх обов'язків; страхування персоналу. Звичайно консультант зобов'язаний зберігати страхове покриття з початку виконання договору і впродовж усього терміну його дії.

Часто до особливого завдання консультанта входить надання консультацій замовникові щодо технічних стандартів і норм, які необхідно використовувати у зв'язку з даним проектом. Технічними стандартами можуть бути стандарти країни-замовника, країни-консультанта, країни, у якій здійснюється даний проект чи якої-небудь третьої країни. Ці стандарти докладно вказуються в документах для торгів. Сторони повинні обумовити систему виміру (метричну чи яку-небудь іншу систему). Сторони можуть домовитися про те, що в тому випадку, якщо консультант не знайомий зі стандартами і нормами, яких йому доведеться дотримуватись при виконанні своїх договірних зобов'язань, то замовник зобов'язаний буде одержати і передати консультанту дані стандарти і норми, а також охарактеризувати їх.

У договорі сторони повинні обумовити закон, що регулює даний договір і відповідно до якого цей договір складається. Якщо сторони побажають застосовувати інші правила, наприклад, загальні умови, типові форми чи норми професійної поведінки, то в договорі вони повинні будуть зробити посилання на ці правила і чітко заявити про те, що вони їх приймають. Консультант звичайно дотримується кодексів етики та інших професійних правил асоціації, до якої він належить.