Умови надання інжинірингових послуг

У міжнародному типовому договорі особлива увага приділяється фінансовим умовам надання інжинірингових послуг: методам розрахунку винагороди консультанта, винагороді субконсультантів, валюті, місцю платежу, оподатковуванню.

Методи розрахунку винагороди консультанта. Оплата послуг консультанта містить у собі покриття різних витрат (зарплата технічного персоналу, витрати, пов'язані з адміністративним і канцелярським персоналом, додаткові виплати, устаткування, предмети постачання, конторські приміщення, податки, інші загальні витрати) і відповідний чистий дохід консультанта. Витрати, пов'язані з інжинірингом, вказуються в додатку до договору.

Сторони можуть на більш пізній стадії внести зміни в положення, що стосуються витрат. Витрати обчислюються на основі одного або двох чи декількох методів з відповідними змінами в окремих випадках (причому можуть бути й інші методи): час; вартість робочої сили, помноженої на накладні витрати, плюс прямі витрати; одноразова (паушальна) сума; відсоткова частка від вартості будівництва об'єкта; вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода; попередній гонорар.

Час. В основі цього методу лежить час, потрібний консультантові на надання послуг замовнику плюс покриття прямих витрат. Сторони встановлюють тариф, що визначає місячні, тижневі, денні і погодинні ставки, а також додаткові виплати для всіх категорій персоналу. Крім визначення всіх витрат, сторони передбачають, що час, який витрачається на переміщення при здійсненні договору, оплачується замовником.

Вартість робочої сили, помножена на накладні витрати, плюс прямі витрати. Цей метод ґрунтується на вартості робочої сили, що використовується за проектом, помноженої на накладні витрати, плюс понесені прямі витрати. Цей метод часто використовується для оплати послуг консультантів при проведенні обстежень і досліджень та основних послуг, пов'язаних з розроблення проектів, коли обсяг роботи, яку необхідно виконати, і тривалість послуг, що надаються, можуть бути чітко і цілком визначені.

Відсоткова частка від вартості будівництва об'єкта. Цей метод широко застосовується для визначення розміру винагороди консультантам у тих випадках, коли їх основним завданням є проектування різних споруд і підготовка креслень, технічних вимог та інших договірних документів, необхідних для опису об'єктів, що мають бути побудовані. Сюди не входять техніко-економічні обґрунтування і суміжні послуги такі, як надання сприяння при пуску об'єкта в експлуатацію чи підготовка кадрів, що оплачуються на основі погодинних ставок чи ставок заробітної плати. Вартість будівництва об'єкта, що береться за основу при визначенні розмірів винагороди консультанта, є для замовника загальною чи оцінною вартістю всіх робіт, виконаних з будь-якої причини, включаючи будь-які виплати генеральному підрядчику у вигляді премій, заохочувальних виплат або виплат у порядку врегулювання спорів до відрахування заздалегідь оцінених збитків або неустойки, якщо вони мають бути виплачені генеральним підрядчиком замовнику. Сума, на підставі якої розраховується відсоткова частка, виплачувана консультанту, повинна застосовуватись у договорі з докладним перерахуванням витрат, які підлягають відшкодуванню.

Вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода. Згідно з цим методом консультанту відшкодовуються фактичні витрати, пов'язані з усіма його послугами. Фактичні витрати складаються з трьох елементів, а саме: вартості робочої сили (заробітна плата плюс соціальне страхування), накладних витрат, що часто виражаються у відсотках від вартості робочої сили, і дрібних витрат. До цього додається винагорода консультанту, виражена у відсотках від вартості робочої сили і накладних витрат (наприклад, для покриття непередбачених витрат, для заохочення за швидкість виконання робіт) і у вигляді прибутку. Водночас винагорода консультанту може визначатися у вигляді паушальної суми замість відсоткової частки.

Попередній гонорар. Цей метод використовується в тому випадку, коли передбачається, що послуги консультанта будуть необхідні час від часу протягом визначеного періоду. Його часто використовують ті замовники, які хочуть, бути впевненими в тому, що вони завжди зможуть скористатися послугами визначеного консультанта. Цей метод вони використовують у зв'язку з консультативними послугами, наданими, наприклад, у випадку спорів, спеціальними послугами, що надаються на підставі сумісництва протягом ряду років, чи додатковими послугами, для забезпечення виконання окремого договору на проектування.

Розмір попереднього гонорару визначається видом і цінністю послуг, наданих замовнику. Гонорар виплачується або за весь термін дії договору, або помісячне, або на якій-небудь іншій взаємопогоджуваній умові з поденними чи погодинними надбавками за час, наданий замовнику на його прохання. Попередній гонорар може розглядатися як компенсація, що доповнює винагороду, яка розрахована за методами, що ґрунтуються на часі роботи чи відсотковій частинці від вартості будівництва об'єкта.

Сторони повинні вирішити, будуть у договорі передбачені фіксовані ціни, які не можна буде переглянути, чи такі, що можуть бути переглянуті. На вартість проекту і винагороду консультанта можуть впливати різні чинники: зміни, модифікації і/чи додавання, внесені в проект; зміни цін на сировину і послуги; зміна заробітної плати тощо. Усі ці чинники впливають на права та обов'язки сторін і можуть привести до зміни вартості проекту і, отже, розміру винагороди консультанта. Тому багато договорів містять застереження про коригування цін, тобто застереження, що передбачає можливість зміни тарифу на основні послуги.

Якщо застосовується метод оплати, що ґрунтується на часі роботи, то замовник вносить на ім'я консультанта аванс, сума якого становить твердо встановлену відсоткову частку передбачуваної суми винагороди останньому.

На величину винагороди закордонному консультантові впливають особливості, рівень розвитку галузі в країні замовника, ступінь авторитету і популярності імені консультанта. Рівень оплати інжинірингових послуг при наданні технічного сприяння закордонним фірмам значно вищий від ставок оплати на національному ринку. Так, європейські великі консультаційні фірми продають інжинірингові послуги в країни Західної Європи за цінами, що перевищують внутрішні на 40 - 50 %, а в країни, що розвиваються - за цінами, що перевершують внутрішні в два і більше рази.

Винагорода субконсультантам. Договір між замовником і консультантом містить положення про винагороду субконсультантам. Однак якщо таких спеціальних положень немає, послуги субконсультантам оплачуються консультантом. Крім винагороди субконсультантів, консультант, як правило, одержує компенсацію для покриття витрат, пов'язаних з послугами щодо координації, контролю відповідальності, витрат, понесених при оплаті рахунків субконсультантів.

Валюта, місце платежу й обмінні курси. Платежі консультанту здійснюються у валюті, погодженій сторонами, або в декількох валютах.

Оскільки важливо знати, де має здійснюватись платіж (зокрема, через валютні обмеження), сторонам варто вказати в договорі місце платежу, наприклад, назву й адресу банків, де буде виконуватись платіж.

Сторонам слід розглянути питання про обмінні курси в договорі і, якщо виникає необхідність, показати вартість однієї валюти в іншій валюті з метою виплати консультанту винагороди чи покриття витрат; передбачити вибір використовуваного обмінного курсу чи погодити застосовуваний обмінний курс; їм слід також домовитися щодо особи, яка бере на себе ризик, пов'язаний зі зміною обмінних курсів і коригуванням, враховуючи розходження в обмінних курсів. Сторони часто вирішують, що з метою розрахунку перекладного курсу буде застосовуватися базовий курсах. Вони можуть також регулювати наслідки можливої девальвації чи ревальвації валют.

Сторони можуть домовитися про те, що замовник повинен надати консультанту упродовж визначеного періоду часу з моменту вступу договору в силу банківську гарантію, видану визнаним обома сторонами банком.

Оподатковування, інші збори і мита. У договорі розглядаються питання, що стосуються податків і зборів: які податки і збори мають бути сплачені, яка сторона повинна їх сплатити; недопущення подвійного оподатковування; звільнення від сплати податків; податки з обороту наприклад, податки на додаткову вартість і податки на прибуток; податки з доходів корпорацій; податки з особистого доходу й окремі місцеві податки (податок на продаж предметів розкоші, податок на будівництво і т.п.). Прикладами інших зборів, що можуть поширюватися на консультанта з різних причин, є: гербовий збір з договорів, рахунків-фактур та інших документів; дозволи, такі як дозвіл на здійснення робіт; витрати, пов'язані з понаднормовою роботою, транспортом і соціальним забезпеченням, та інші витрати, пов'язані з роботою персоналу за кордоном.

Звільнення від подвійного оподаткування регулюється відповідними договорами, що укладаються між зацікавленими урядами, і в цьому контексті виникає питання про звільнення від податку. Сторонам рекомендується консультуватися з цієї та інших проблем, пов'язаних з податками, з фахівцями в галузі оподатковування, які проживають у відповідній країні.

У договорах зазначається, хто сплачує мита.

У міжнародному договорі на консультативний інжиніринг важливе місце приділяється умовам стосовно: