Методика досліджень

Для визначення молярної маси еквівалента металу застосовують прилад, що складається із з’єднаних між собою гумовими трубками бюретки (Б), воронки (В) та пробірки (рис.1). Бюретка та воронка заповнені водою.

Рис. 1

Спочатку перевіряють герметичність приладу. Для цього воронку опускають на 10 – 15 см, спостерігаючи за рівнем води в бюретці. Якщо прилад герметичний, то рівень води в бюретці трохи знизиться, а потім залишиться без змін. Переконавшись у герме-тичності приладу, відкривають пробку у пробірці, встановлюють воронку в таке положення, щоб вода в ній займала ~ 1/3 об’єму, а в бюретці рівень води знаходився б на 1 мл нижче від нуля. Показання знімають за нижнім краєм меніску води.

Пробірку заповнюють на 1/3 об’єму хлороводневою кислотою. Закривають пробірку пробкою та записують показник рівня води V₁ в бюретці у таблицю спостережень (табл. 1). Знову відкривають пробірку, нахиляють її і поміщають на край отриману пробу металу. Закривають пробірку пробкою, струшують її, занурюючи метал у кислоту.

Виділений водень витискає воду із бюретки до воронки. Коли метал повністю прореагує з кислотою, пробірці дають охолонути до кімнатної температури, а потім урівноважують воду в бюретці та воронці до однакового рівня. Знімають та записують показання рівня води в бюретці V₂. Різниця між V₁ та V₂ дорівнюватиме об’єму виділеного водню.

Техніка безпеки:

– наливати хлороводневі кислоту повільно, тримаючи склянку та пробірку під кутом. Етикетка на склянці спрямована у бік долоні;

– при влучені кислоти на шкіру промити уражену ділянку холодною водою, а потім 2% розчином гідрокарбонату натрію – NaHCO₃;

– відпрацьовані реактиви злити у раковину;

– після закінчення роботи навести порядок на своєму робочому місці.