Основна частина проекту

Основна частина проекту містить усі необхідні розробки та обґрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються відповідними розрахунками, ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами власних експериментальних та теоретичних досліджень.

Структурними елементами основної частини є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки.

Розділ - головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.

Підрозділ - частина розділу, позначена номером і має заголовок. Пункт - частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок.

Підпункт - частина пункту, позначена номером і може мати заголовок. Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа.

Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак, наприклад:

1. Типи і основні розміри

1.1

1.2 - нумерація пунктів першого розділу записки

1.3

2. Технічні вимоги

2.1

2.2 - нумерація пунктів другого розділу записки.

2.3

Посилання в тексті на розділи виконується за формою: „...наведено в розділі Д".

В тексті основної частини проекту може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

3.8.1 Викладення тексту

Текст записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень. При викладанні обов'язкових вимог у тексті повинні застосовуватися слова: "повинен", „слід", „необхідно", „вимагається, щоб", „дозволяється тільки", „не допускається", „забороняється", „не слід". При викладанні інших положень слід застосувати такі слова: „можуть бути", „як правило", „за необхідності", „може бути", „у випадку" і таке інше.

При цьому допускається використовувати розповідну форму викладу тексту записки, наприклад „застосовують", „указують" тощо.

У записці повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

У тексті записки не допускається застосовувати:

- розмовні звороти;

- довільні словотворення;

- скорочення слів.

У тексті записки, за виключенням формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово „мінус");

- застосовувати знак "Ø" для позначення діаметра (слід писати слово „діаметр"). При указанні розміру або граничних відхилень діаметра на кресленнях, розміщених у тексті записки, перед розмірним числом треба писати знак Ø;

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад, > (більше), < (менше), = (дорівнює), ≥ (більше або дорівнює), ≤ (менше або дорівнює), ≠ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (процент).

Дипломну роботу як кваліфікаційну працю оцінюють також за рівнем використання автором бібліографічних джерел. Цитати слід використовувати для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або критичного аналізу друкованого твору. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного тексту може викривити зміст, закладений автором. Крім тексту, до цитат належать запозичені таблиці, схеми, діаграми, формули тощо.

Загальні вимоги до цитування такі:

1. Текст цитати починається і закінчується лапками, наводиться дослівно, тобто у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання.

2. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів і речень у цитаті допускається без перекручення авторського тексту та позначається трьома крапками.

3. Кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

4. При непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним і коректним, посилатись на джерело.

При цитуванні або використанні цифрового чи іншого матеріалу в посиланні, крім порядкового номера джерела, через кому вказують сторінку [7,18]. При посиланні на декілька джерел між їхніми номерами ставиться крапка з комою [15,145-146; 34, 321].

3.8.2 Ілюстративний та цифровий матеріал. Список літератури

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння в записці нумерують арабськими цифрами в межах.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (3.1) - перша формула третього розділу.

Номер формули або рівняння указують на рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.

У формулах та рівняннях як символи слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул та рівнянь, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати знового рядка в тій послідовності, у якій символи приведені у формулі або рівнянні.

Перший рядок пояснення повинен починатися словом „де" без двокрапки.

Наприклад:

Чорні позначки по кутах будівлі обчислюють за формулою:

Н_ч = Н_м.г. + m/n × h, (3.1)

де Н_м.г. - позначка молодшої горизонталі, м;

m - відстань між молодшою горизонталлю та точкою, мм;

n - відстань між горизонталями, мм;

h - переріз горизонталей, м.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які містять інформацію подану в основному технічною мовою та графічну інформацію у вигляді ілюстрацій.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Фотознімки розміром меншим за формат А4 мають бути наклеєні на аркуш наступної сторінки тексту.

Ілюстрації повинні мати назву і при необхідності пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом „Рисунок...".

Ілюстрація нумерується арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, „Рисунок 3.2" - другий рисунок третього розділу.

Слово „Рисунок...", найменування і пояснювальні дані розміщують під ілюстрацією або збоку (при наявності вільного місця).

Цифрову інформацію частіше представляють у вигляді таблиць, яку розміщують на одній стороні аркушів формату А4 машинописним способом.

При використанні комп'ютерної техніки шрифт повинен бути близьким до машинописного, простим, прямим, одного типу (без виділення і підкреслення) і розміром не менше 2,5мм (Word - № 14).

Цифровий матеріал звичайно оформлюють у вигляді таблиць. За змістом таблиці поділяються на аналітичні і неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведення) знання, яке описується у тексті словами «таблиця дає змогу зробити висновок, що...», «із таблиці видно, що...» і т. ін. В неаналітичних таблицях вміщують здебільшого числові дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: табл. 2.1 – перша таблиця у другому розділі.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Слово «Таблиця ____» вказують один раз справа над назвою таблиці, над іншими частинами пишуть:

«Продовження таблиці ____» із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Текст, який повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і складається з поодиноких слів, що чергуються з цифрами, замінюють лапками. Текст, який складається з двох і більше слів, при першому повторі замінюють словами „Те ж", а далі лапками.

Додатки оформлюють як продовження записки на її наступних сторінках. Кожний додаток повинен мати заголовок, розміщений симетрично до тексту, де повинно бути надруковано слово „Додаток" і велика літера, що його позначає, наприклад, „Додаток А". Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатками можуть бути: графічний матеріал; таблиці, що доповнюють основний текст; формули і розрахунки; оригінали фотографій.

Додатки повинні мати спільну із запискою наскрізну нумерацію сторінок.

Список літератури

Список літератури оформлюють з заголовком „ Список літератури " з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в дипломному проекті.

Використану літературу розміщують в порядку появи посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі по порядку.

В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.

Список літератури

Приклад оформлення бібліографічного опису джерел

Характеристика джерела	Приклад оформлення
один автор	Буга П.Г. Гражданские, промышленные и сельскохозяйственные здания. – М.: Высшая школа, 1987. – 351 с.
два автори	Петришин Г.П., Обідняк М.М. Архітектурна графіка. – Л.: РАСТР-7, 2009. - 271 с.
п'ять та більше авторів	Рыжанкова Н.А., Буймистру Т.А., Чебаница И.И., Кочин А.И., Лукьянов Н.А. Объемная композиция. – Кишинев: ТУМ, 2009. – 26 с.
	Объемная композиция/Рыжанкова Н.А., Буймистру Т.А., Чебаница И.И. и др. - Кишинев: ТУМ, 2009. – 26 с.
Багатотомні видання	Економічна енциклопедія: У 3-х т. Т. 3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2002. – 952 с.
Перекладні	Энтони Уайт. Архитектура. Формы, конструкции, детали/Пер. з англ. – Москва: АСТ Астрель, 2005. - 112 с.
Стандарти	ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
журнал	Гадомська М. А. 7 вариантов цоколя// Murator. – 2010.- № 11. – С. 64-69.
Інтернет-джерела	Доступний з: http://www.ukrsensus.gov.ua/low/kmu94-p.

4. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТІВ

4.1 Формати і масштаби креслень

Графічна частина дипломних проектів розробляється згідно з завданням, відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.301-68 на аркушах формату А1 (594 х 841 мм).

Графічна частина виконується олівцем лініями, яку мають відповідну товщину і форму (міждержавний стандарт ГОСТ 2.303.68) на креслярському аркуші в обсязі, передбаченому завданням на проектування.

Дипломний проект, за пропозицією керівника проекту, може бути розроблений в системі комп'ютерної графіки AutoCAD або ArhiCAD.

Всі надписи на кресленнях повинні виконуватись креслярським шрифтом, чорним кольором згідно з міждержавним стандартом

ГОСТ 2.304- 85. Всі креслення графічної частини повинні бути відмиті.

На кресленнях дипломного та курсового проектів повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша - 20 мм, від інших - 5 мм.

Усі креслення у масштабі згідно з ГОСТ 2.302-68.

Масштаби зображень на кресленнях вибираються з наступного ряду:

Масштаби зменшення	1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000
Натуральна величина	1:1
Масштаб збільшення	2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1

Графічна частина проекту повинна мати заповнення аркушів не менше як на 75%.

4.2 Основні написи

Усі аркуші графічної частини дипломного проекту повинні мати основні написи, розміщені в правому нижньому куті за формою 3:

Форма 3 основних написів на будівельних кресленнях

У графах основного напису за формою 3 треба вказувати:

• у графі 1 - позначення документу (див. 2.2.2); - ДП 5.06010201.15.АБ;

• у графі 2 - найменування району будівництва - м. Вінниця;

• у графі 3 - найменування будівлі, наприклад: „Адміністративно-побутовий корпус";

• у графі 4 - найменування зображень, які містяться на даному аркуші. Наприклад, „План поверху", „Фасад 1-10" тощо;

• у графі 5 - умовне позначення стадії проектування (навчальним документам умовне позначення не присвоюється, а тому графу 5 не заповнюють);

• у графі 6 - порядковий номер аркуша;

• у графі 7 - загальну кількість аркушів графічної частини;

• у графі 8 - характер роботи, виконуваної особою, яка підписує креслення. У графі 8 заповнюють тільки два рядки, у яких пишуть „Розробив" і „Керівник";

• у графі 9 - прізвища осіб, які підписали документ;

• у графі 10 - підписи осіб, прізвища яких вказано в графі 9;

• у графі 11 - дату підпису креслень, наприклад 13.05.06.;

• у графі 12 - розрізняльний індекс навчального закладу і навчальної групи, які пишуться один під одним. Розрізняльний індекс навчального закладу - „ВБТ", розрізняльний індекс навчальної групи - „Група 48А".

Зразок заповнення форми 3 для аркушів дипломного проекту наведено нижче.

4. 3 Нормоконтроль

Нормоконтроль є завершальним етапом курсового і дипломного проектування і виконується відповідно вимог ГОСТ 2.111-68, ЄСКД „Нормоконтроль". Дипломні проекти підлягають нормо контролю, який здійснює керівник проектування. При цьому перевіряється вся документація (пояснювальна записка та графічна частина) і в залежності від її виду увагу зосереджують на таких пунктах (див. Таблицю 4.3.1.).

Таблиця 4.3.1.

Вид документа	Що перевіряється
1. Конструк­торські всіх видів	1.1. Відповідність позначення, присвоєного конструкторському документу 1.2. Комплектність документації 1.3. Правильність викладання основного напису 1.4. Наявність і правильність посилань на стандарти та літературу
2. Тестові	2.1. Дотримання вимог стандартів на текстові конструкторські документи (ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 2.306- 68) 2.2. Відповідність показників і розрахункових величин, встановлених стандартами
3. Специ­фікація	3.1. Відповідність форми специфікації, встановленій стандартом, і дотримання правил її заповнення. 3.2. Правильність назв і позначань виробів і документів, записаних у специфікації
4. Креслення всіх видів	4.1. Дані, які вказані в пункті 1 даної таблиці 4.2. Виконання креслень відповідно до вимог стандартів ЄСКД на формати, масштаби, зображення (види, розрізи, перерізи, нанесення розмірів, умовне зображення конструктивних елементів) 4.3. Раціональне використання конструкторських елементів

Якщо документація дипломного проекту відповідає стандартам ЄСКД, ЄСТД та вимогам, що наведені у таблиці 4.3.1 то керівник проекту ставить свій підпис у відповідній графі основного напису.

4.4 Нормативні документи, на які є посилання при оформленні пояснювальної записки і графічних матеріалів

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України про стандартизацію і сертифікацію, який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування, нормативні документи розподіляють за такими категоріями:

- державні стандарти України - ДСТУ;

- галузеві стандарти України - ГСТУ;

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;

- технічні умови України - ТУ У;

- стандарти підприємств - СТП.

До державних стандартів додаються державні будівельні норми та правила, також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

Республіканські стандарти колишньої УРСР застосовують як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.

Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів.

Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаної в м. Москві 13 березня 1992 року (надалі - міжнародні стандарти).

ДСТУ 1.5.-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту.

ДСТУ 3008-95 Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. ГОСТ 2.102-68.

ЕСКД Виды и комплектность конструкторских документов.

ГОСТ 2.104-68 ЕСКД. Основные надписи.

ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. ГОСТ 2.108-68 ЕСКД. Спецификация.

ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам.

ГОСТ 2.111-68 ЕСКД. Нормоконтроль.

ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. Обозначения изделий и конструкторских документов.

ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы.

ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы.

ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии.

ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные.

ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения - виды, размеры, сечения.

ГОСТ 2.306-68 ЕСКД. Обозначения графических материалов и правила их нанесения на чертежи.

ГОСТ 21.508-85 Генеральные планы предприятий сооружений и жилищно-гражданских объектов. Рабочие чертежи.

ДБН А.2.2-3-97 Проектування. Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації в будівництві.

ДСТУ А.2.4-7-2009 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

ГОСТ 21-108-18 Условные графические изображения и обозначения на чертежах генеральных планов и транспорта.

ГОСТ 6.38-90 Система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов.

ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

ДБН A3-1-5-96 Організація будівельного виробництва.

ДБН В.2.6-14-95 Конструкції будинків і споруд.

ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель і споруд.

СНиП 2.09.04-87* Административные и бытовые здания.

СНиП 2.09.02-85* Производственные здания.

СНиП 2.03.01-84 Бетонные и железобетонные конструкции.

5. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЗМІСТОВНОГО СКЛАДУ

РОЗДІЛІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1 Архітектурний розділ

Графічна частина

1. Аркуш 1 (формат А1):

· візуалізація і презентаційні матеріали (аксонометрія будівлі або перспективні види екстер’єру)

2. Аркуш 2 (формат А1):

· фасади;

· архітектурно-планувальні рішення (поповерхові плани);

· експлікація приміщень (див. додаток В, табл. 1).

Пояснювальна записка

ü загальні дані

Приклад. Проект будівництва житлового будинка в м.________________ по вул. ______________ розроблений у відповідності до діючих на території України будівельних, технологічних, екологічних, санітарних та протипожежних норм та правил. Всі проектні рішення визначені на основі функціонального призначення приміщень, особливих вимог до мікроклімату приміщень, умов освітленості і у відповідності до вимог будівельних норм та правил. Проект житлового будинку розроблений для звичайних умов будівництва в ІІ кліматичній зоні. Прийнята розрахункова температура повітря (зимова) -20°С. Орієнтація будівлі – широтна. Клас будівлі –ІІІ. Ступінь довговічності – ІІ. Ступінь вогнестійкості – ІІ. Розрахункове снігове навантаження – 1,47 кПа. Розрахункове вітрове навантаження – 0,44 Кпа.

ü характеристика земельної ділянки та опис організації рельєфу;

Приклад. Житловий будинок проектується на земельній ділянці, розташованій та території __________________ обл. у м. _______________.Рельєф ділянки спокійний з незначним ухилом в північно-західному напрямку. Розміщення житлового будинку показано на кресленні генерального плану (див.арк.4). Для забезпечення технологічного та протипожежного обслуговування використовуються існуючі автомобільні дороги з асфальтовим покриттям.

ü об’ємно-планувальні рішення (загальне архітектурне рішення будівлі, що визначає характер, розміри, форми і відношення його приміщень у просторі та плані);

Приклад. Будівля, що проектується, має габаритні розміри в осях 14,1х17,5 м. За відмітку ±0.000 умовно прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху. Висота приміщень першого поверху (відстань між плитами перекриття). Висота другого поверху (відстань між плитою перекриття і гребеневим брусом) 4,8 м. Зв'язок між приміщеннями здійснюється через горизонтальні комунікації - коридори та вертикальні – сходи, що поєднують поверхи.

ü відомості про функціональне призначення будівлі та опис функціонального процесу (необхідно описати загальне призначення будівлі; призначення, площі та типи окремих приміщень; охарактеризувати зонування та рішення питань по забезпеченню комфортного проживання чи тимчасового перебування людей в приміщенні (наприклад, акустичне зонування));

ü відомість опорядження приміщень (див. додаток В, табл. 2);

ü опис оздоблення фасаду;

Приклад. Фасади будівлі виконані в стилі класицизм. Зовнішній вид – лаконічний, мінімалістичний. Основний тип оздоблення будівлі – плитка під клінкерну цеглу. На фасаді присутні декоративні елементи у вигляді ростовки. Вікна також обрамлені декоративними елементами. Огородження тераси являє собою ряд конструктивних елементів, виконаних у вигляді колон квадратного перерізу, розташованих на відстані 2,5 м одна від одної і дерев’яних огороджень між ними. Огородження балконів виконується аналогічними елементами. Цоколь обличкований плиткою під природне каміння. Покриття і сходи тераси виконані з дерева. Зовнішні бокові двері – металеві, двері з головного фасаду – пластикові.

ü паспорт опорядження фасадів (див. додаток В, табл. 3);

ü ТЕП будівлі (див. додаток В, табл. 4,5);

ü техніко-економічна оцінка будівлі.

Техніко-економічна оцінка житлових будинків здійснюється підрахунком коефіцієнта К₁ (коефіцієнта доцільності планування):

К₁ ,

де - житлова площа будівлі;

– корисна площа будівлі.

Чим ближче значення коефіцієнту К₁ до 1 (а воно завжди менше), тим економічнішим є планувальне рішення.

Також підраховується коефіцієнт доцільності об’ємного рішення К₂:

К₂ ,

де – будівельний об’єм.

В даному випадку чим менше значення К₂, тим економічнішим є використання внутрішнього простору.

Для громадських будівель коефіцієнти К₁ і К₂ підраховуються за формулами:

К₁ ,

де – розрахункова площа будівлі;

– корисна площа будівлі.

К₂ ,

де – будівельний об’єм.

5.2 Конструктивний розділ

Графічна частина

1. Аркуш 3 (формат А1):

· план розташування фундаментів;

· креслення розташування елементів перекриття;

· план розташування елементів покриття;

· план покрівлі;

· креслення розташування елементів кроквяної системи;

· вертикальний розріз будівлі;

· принципові конструктивні вузли та рішення.

Пояснювальна записка

ü опис конструктивної схеми будівлі;

ü визначення розмірів сходової клітки із графічною розбивкою сходів;

ü прийняті конструктивні рішення окремих елементів будівлі (фундаментів, стін, перекриття, покриття та покрівлі, перегородок, сходів, балконів і т.д.);

ü специфікація залізобетонних елементів (див. додаток Г, табл. 1);

ü специфікація збірних залізобетонних перемичок (див. додаток Г, табл. 2);

ü специфікація заповнення дверних та віконних прорізів (див. додаток Г, табл. 3)

ü специфікація елементів кроквяної системи (див. додаток Г, табл. 4);

ü експлікація підлоги (див. додаток Г, табл. 5);

ü санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі.

5.3 Розділ «Планувальні рішення та благоустрій території»

Графічна частина

1. Аркуш 4 (формат А1):

· ситуаційний план розміщення об’єкта будівництва (М 1:2000);

· схема планувальної організації земельної ділянки з відображенням місць розміщення існуючих об’єктів, об’єктів, що проектуються, рішень по плануванню, благоустрою, озелененню та освітленню території (М 1:500);

· креслення організації рельєфу;

· картограма земляних робіт;

· розбивочне креслення (М 1:500);

· посадкове креслення методом ординат (М 1:500);

· експлікація будівель та споруд (див. додаток Д, табл. 1);

· умовні позначення