Дослідження білка

Білок визначають за методом Робертса-Стольнікова, або за допомогою рефрактометра (більш скорий).

Вміст білка в ексудатах і транссудатах різний і складає для транссудатів 5 – 2,5 г/л, а для ексудатів – 30-50 г/л.

Білковий склад різних рідин неоднорідний. В транссудатах переважають альбуміни, а в ексудатах – ліпопротеїди.

2. Проба Рівальта.

Використовується для відмінності транссудату від ексудату. Ексудат містить серозомуцин, який дає позитивну пробу.

Хід визначення. В циліндр місткістю 100 мл з дистилюючою водою, яка підкислена 2-3 краплями концентрованої оцтової кислоти, додають 1 – 2 краплі

досліджуваної рідини. Якщо біла хмарка, яка утворюється при додаванні рідини,

опускається на дно циліндра, то проба позитивна.

Мікроскопічне дослідження

Мікроскопію проводять після центрифугування випітної рідини і приготування препаратів з осаду. Оцінюють нативні і забарвлені препарати.

При мікроскопії можна виявити наступні елементи:

1. Нейтрофільні лейкоцити

Це переважаючі клітини гнійного ексудату. По морфології нейтрофілів можна судити про тяжкість запальної реакції.

2. Лімфоцити – переважаючі елементи серозного випоту.

3. Еозинофіли – входять до серозного ексудату і розглядаються як прояви алергічного процесу. Зустрічаються при ревматичних випотах, туберкульозі, паразитарних захворюваннях.

4. Плазматичні клітини – можуть бути і в серозному і гнійному ексудаті при затяжних запальних процесах.

5. Еритроцити – присутні в будь-яких випотах в невеликій кількості і пов'язані з травматичною домішкою крові у момент проколу. Гемморагічні ексудати містять дуже багато еритроцитів.

6. Пухлинні клітини (атипічні)

- достовірні для діагнозу злоякісних новоутворень.

Розташовуються завжди у вигляді конгломератів.

Бактеріоскопічне дослідження

Сухі фіксовані мазки фарбують по Цилю-Нельсену, Граму і т.д. Для дослідження на мікобактерії туберкульозу ексудат тривалий час центрифугірують або обробляють засобом флотації. При необхідності проводять посів і біологічну пробу на тваринах.

Контрольні питання.

1. Як проводять забір плевральної рідини?

2. Які різновиди плевральних випотів Ви знаєте?

3. Що входить в макроскопічну оцінку випотів?

4. Якого характеру буває плевральна рідина і від чого це залежить?

5. Взаємозв'язок кольору, густини і прозорості випотів від їх характеру.

6. Макроскопічні властивості транссудатів і різних ексудатів.

7. В чому полягає мікроскопічна оцінка плевральної рідини?

8. Мікроскопічні властивості транссудатів.

9. Мікроскопічна картина ексудатів залежно від їх характеру.

10. В чому полягає бактеріоскопічне дослідження випотів?

Клініко-лабораторна задача № 1

При дослідженні плевральної рідини у хворого отримані наступні дані: кольор – жовтий, прозорість – каламутна, густина 1020; білок – 6%. Реакція Рівальта – позитивна. Мікроскопічно: лейкоцити – до 40 в п.з, еритроцити – поодинокі.

ПИТАННЯ:

1. Який характер випоту у хворого виходячи з фізико-хімічних і мікроскопічних властивостей?

2. Для яких захворювань характерний такий випіт?