Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Клініко-лабораторна задача № 1



При дослідженні харкотиння хворого отримані наступні дані: Кольор – жовтий, характер слизисто-гнійний, в'язкої консистенції без запаху; мікроскопічна картина – лейкоцити 20-25 в полі зору, еозинофіли 4-5 в полі зору, епітелій циліндровий 3-5 в полі зору, кристали Шарко-Лейдена поодинокі.

Питання:

1. Про який патологічний процес органів дихання свідчать макро і мікроскопічні властивості харкотиння?

2. Для якого захворювання характерне таке харкотиння?

Клініко-лабораторна задача № 2

В аналізі харкотиння отримані наступні дані: характер – кров’янисто- гнійний, кольор зелений, густої консистенції із смердючим запахом.

Мікроскопічно: лейкоцити на всьому полі зору, еритроцити – 40-50 в полі зору, еластичні волокна у великій кількості; бактеріологічно виділений патогенний стафілокок.

Питання:

1. Про який процес в системі органів дихання свідчать дані харкотиння?

2. Для яких хвороб характерне таке харкотиння?

Клініко-лабораторна задача № 3

У хворого, який страждає понад 15 років хронічним бронхітом, отримане харкотиння в кількості 50 мл. сіро-зеленуватого кольору, в'язке з неприємним запахом. При мікроскопії знайдені лейкоцити до пів поля зору, еритроцити 6-8 в полі зору, клітини циліндрового епітелію у великій кількості, кристали холестерину і пробки Дитріха.

Питання:

1. Про яке захворювання у хворого можна думати?

2. Які патологічні включення в харкотинні свідчать про це?

Клініко-лабораторна задача № 4

Хворий виділяє в'язке харкотиння іржавого кольору в невеликій кількості. без запаху. Мікроскопічно: лейкоцити 20-25 в полі зору, еритроцити до 1/4 в полі зору, альвеолярні макрофаги 10-15 в полі зору. Бактеріологічно знайдені диплобацили Фрідлендера.

Питання:

1. Який характер представленого харкотиння, механізм його утворення?

2. Для якого захворювання властиве таке харкотиння?

Тема: Дослідження плевральної рідини.

Випітну рідину – транссудат або ексудат – здобувають для дослідження за допомогою пункції плевральної порожнини.

Загальноклінічне дослідження плевральної рідини включає: визначення фізичних і хімічних властивостей; мікроскопічне і бактеріоскопічне дослідження.

Об'їм і послідовність дослідження

1. Пункція плевральної рідини.

2. Визначення фізичних властивостей

(характер, кольор, прозорість, густина).

3. Визначення хімічних властивостей

(визначення білка, відмінність ексудату від транссудату – проба Рівальта).

4. Мікроскопічне дослідження:

а) приготування нативних препаратів;

б) вивчення і опис мікроскопічної картини;

в) приготування забарвлених препаратів;

г) вивчення і опис мікроскопічної картини.

5. Бактеріоскопічне дослідження.

Порядок і методика забору плевральної рідини

Забір плевральної рідини проводять при пункції плевральної порожнини. Перед маніпуляцією лікар обробляє руки. як перед операцією, а також ділянку грудної клітини, де проводитиметься пункція. Маніпуляцію проводять в процедурній кімнаті або перев'язувальній. Хворого усаджують на жорсткий стілець спиною до лікаря, грудну клітку злегка нахиляють в здорову сторону (щоб розширилися міжребер'я), руку з боку пункції кладуть на протилежне плече хворого. Найбільш зручна і безпечна пункція в сьомому – восьмому міжребер'ї по задній пахвовій лінії. Після дезінфекції шкіри йодом, спиртом і місцевої анестезії міжребер'я роблять прокол по верхньому краю нижчележачего ребра (щоб уникнути пошкодження нервово-судинного пучка) довгою голкою (8-10 см). Попадання в плевральну порожнину відчувається як "провалення" голки, і з вільного кінця її з’явиться випітна рідина. До пункційної голки під'єднують електровідсмоктувач і евакуюють не більш ніж 1-1,5 літрів рідини. Потім швидко витягують голку, обробляють місце пункції йодом і заклеюють стерильною наклейкою. Отриманий матеріал збирають в чистий сухий посуд і всю кількість негайно відправляють на обстеження.

Дослідження фізичних властивостей

(макроскопічне дослідження)

1. Характер. Порожнинна рідина по характеру буває серозна, серозно-гнійна, гнійна, гнильна, серозно-фібринозна, геморагічна, хільозна, хілусоподібна, псевдохільозна, холестеринова.

Транссудат – прозора серозна, майже безбарвна або з жовтим відтінком рідина. Спостерігається при серцевій декомпенсації, неврозах, циррозах печінки.

Серозний ексудат – зовні мало відрізняється від транссудату. При тривалому стоянні може утворитися згусток фібрину. Такий ексудат серозно-фібринозний спостерігається частіше при туберкульозі.

Серозно-гнійний ексудат – каламутна жовта рідина з рясним пухким осадом сірого кольору.

Гнійний ексудат – каламутний, жовто-зелений, густої консистенції і зустрічається, як і попередній, при емпіємі плеври.

Гнильний ексудат – каламутний, сіро зелений з гнильним запахом. Містить багато детриту, бактерій. Спостерігається при гангрені легені з проривом в плевральну порожнину.

Геморагічний ексудат – каламутна, червонувата або буро-коричнева рідина. Для виявлення домішки гною проводять пробу Петрова: додають до досліджуваного ексудату дистилюючу воду, чим викликають гемоліз еритроцитів. Якщо ексудат чисто геморагічний, то він стає прозорим, а якщо є домішка гною – рідина залишається каламутною.

Такі ексудати зустрічаються при злоякісних новоутвореннях, геморагічному діатезі, травматичних пошкодженнях.

Хільозний ексудат – молочного кольору каламутна рідина, що містить велику кількість жиру. Спостерігається при розриві крупних лімфатичних судин. При додаванні ефіру стає просвітленим.

Хілусоподібний і псевдохільозний ексудати зустрічаються украй рідко, також як і холестеринові.

2. Кольор. Кольор різний і залежить від характеру випоту. Транссудати і серозні ексудати ясно-жовтого кольору, гнійні – жовто-зеленого кольору. Велика домішка крові додає рідині червонувато-бурий відтінок. Молочно-білий кольор характерний для хільозних і хілусоподібних ексудатів.

3. Прозорість рідини також залежить від характеру випоту.

Транссудати і серозні ексудати прозорі, інші - каламутні.

4. Густина. Визначається за допомогою урометра, коливається від 1,002 до 1,025. Більш низька густина у транссудатів і не перевищує 1,015.





Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 951 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.009 с)...