Тема 1. Виконавча влада, державне управління та адміністративне право

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Виконавча влада як гілка державної влади та її управлінська спрямованість.
2. Поняття державного управління у широкому і вузькому розумінні.
3. Принципи та функції державного управління.
4. Державне регулювання і державне управління: співвідношення понять.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Цей загальновизнаний у світовій державотворчій практиці принцип став своєрідною альтернативою пануванню в нашій країні в недалекому минулому тоталітаризму партійно-державної влади. Водночас розуміння принципу поділу влади має враховувати очевидну умовність досить поширеного уявлення про самостійне (а тим більше — цілком автономне) існування виконавчої влади серед гілок державної влади. Подібні уявлення слід вважати явним перебільшенням.

Термін «державне управління» широко використовується як у вітчизняній так і у зарубіжній літературі а також у законодавстві багатьох країн.

Державне управління у широкому розумінні – це сфера організуючої і розпорядчої діяльності державних органів. Державне управління у вузькому розумінні – діяльність органів виконавчої влади, апарата управління.

Державне управління – складова соціального управління.

Державне управління визначають: у вузькому розумінні як нормотворчу і розпорядчу діяльність органів виконав­чої влади з метою владно-організуючого впливу на відповідні суспільні відносини і процеси в різноманітних сферах, а також внутрішньоорганізаційну діяльність апарату органів виконавчої влади; у широкому розумінні як самостійний вид державної діяльності, притаманний тою чи іншою мірою усім органам державної влади що має підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер.

Державному управлінню притаманні такі ознаки як: підзаконний характер; безпосередня відповідальність уповноважених суб’єктів за виконання законів; тісний взаємозв’язок із розробкою і практичною реалізацією державної політики; виконавчо-розпорядчий характер; цільова та функціональна специфіка; використання суб'єктами державного управління наявних у них правових та фактичних можливостей для застосування позасудового, тобто адміністративного примусу; наявність грошових та інших матеріальних ресурсів, наданих державою для реалізації державного управління; використання визначених форм і методів роботи.

Функції державного управління за змістом, характером і обсягом впливу поділяють на:

— загальні функції, що характеризують управління усередині державного управлінського апа­рату (організація, планування, прогнозування, моделювання, регулювання, координація, контроль);

— спеціальні функції, що характеризують особливості конкретного суб'­єкту (наприклад, функції Президента України) або об'єкту управління (економічна, соціально-культурна, адміністративно-політична сфери);

— допоміжні функції, що сприяють процесам реалізації загальних та спе­ціальних функцій. До них можна віднести: стратегічне та поточне планування; фінансування, стимулювання, кадрове забезпечення, ке­рування, діагностування та ін.

Співвідношення термінів «державне управління» та «виконавча влада».

Сфера державного управління – це фактична діяльність по реалізації виконавчої влади, яка здійснюється органами виконавчої влади.

Ознаки виконавчої влади.

1)виконавча влада вторинна по відношенню до законодавчої;

2)виконавча влада – це влада підзаконна;

3)виконавча влада ототожнюється з діяльністю суб’єктів, наділених спеціальною компетенцією;

4)виконавча влада має владно-розпорядчий характер.

Таким чином, державне управління – синонім державно-управлінської діяльності і форма практичної реалізації виконавчої влади. Державно-управлінська діяльність – це функціонування суб’єктів виконавчої влади. Органи державного управління – суб’єкти виконавчої влади, що здійснюють у тому чи іншому обсязі державно-управлінську діяльність.

Іншими словами, державне управління на практиці здійснюється і реалізується в рамках системи державної влади, що базується на принципі поділу влад, а виконавча влада набуває реального характеру у діяльності окремих елементів державного апарату, що називаються органами виконавчої влади, а по суті є органами державного управління.

«Виконавча влада» - це політико-правова категорія, а «державне управління» - організаційно-правова.

Питання про співвідношення державного управління і державного регулювання є спірним. Згідно з однією з найбільш розповсюджених позицій державне регулювання – ширша категорія і включає у себе державне управління. Останнє включає лише імперативно-наказові методи впливу, в той час як регулювання полягає у створенні передумов для того, щоб підвладні суб’єкти самостійно свідомо обрали вигідний державі і суспільству варіант поведінки (наприклад, встановлення вільних економічних зон, податкових пільг і т.і.).

Контрольні питання

- Дайте визначення виконавчої влади як гілки державної влади, як сукупності специфічених органів, як виду управліняської діяльності.

- Визначте у загальну систему органів виконавчої влади на таких рівнях: загальнодержавний; обласний, рівень АРК, міст Києва і Севастополя; районний рівень. Які органи місцевого самоврядування діють на цих рівнях?

- Назвіть приклади взаємодії та взаємовпливу органів виконавчої влади та органів інших гілок державної влади. (Наприклад: адміністративні суди в порядку Кодексу адміністративного судочинства розглядають позови фізичних осіб до органів державної влади і органів місцевого самоврядування про визнання незаконними рішень, дій, бездіяльності останніх). Під час згадування і пошуку прикладів доцільно переглянути Конституцію України.

- Дайте визначення державного управління у широкому та вузькому розумінні.

- Перелічіть та охарактеризуйте принципи державного управління.

- Перелічіть та охарактеризуйте функції державного управління.

- Як співвідносяться державне регулювання і державне управління.

Нормативно-правові акти:

- Конституція України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page4

Рекомендована література:

- Бакуменко В. Державне управління: курс лекцій / В. Бакуменко, Д. Дзвінчук, О. Поважний. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. – 536 с.

- Баштанник В. В. Трансформація державного управління в контексті європейських інтеграційних процесів: монографія / В. В. Баштанник. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2010.-154с.

- Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / редкол.: С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д.: ДРIДУ НАДУ, 2012. – Вип. 1 (12). – 238 с.

- Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / редкол.: С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д.: ДРIДУ НАДУ, 2011. – Вип. 1 (8). – 312 с.

- Державне управління та місцеве самоврядування: тези XІ Міжнар. наук. конгресу, 24 берез. 2011 р. / редкол.: О. Ю. Амосов (відп. ред.) [та ін.]. – Х.: Вид-во ХарРI НАДУ «Магістр», 2011. – 442 с.

- Ефективність державного управління: зб. наук. пр. / за заг. ред. В. С. Загорського, А. В. Ліпенцева. – Л.: ЛРIДУ НАДУ, 2010. – Вип. 23. – 494 с.

- Кагановська Т. Щодо поняття та змісту сучасного державного управління // Право України.-2010.-№12.- С.152-158

- Науково-методологічні засади розвитку галузі науки «Державне управління»: наук. розробка / авт. кол.: В. Д. Бакуменко, В. Д. Бондаренко, Л. М. Гогіна [та ін.]; за заг. ред. Ю. П. Сурміна, Л. І. Загайнової; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Упр. орг. фундам. та приклад. дослідж., Ін-т пробл. держ. упр. та місц. самоврядування. – К.: Вид-во НАДУ, 2010. – 60 с.

- Понятійно-категоріальний апарат публічного управління: матеріали наук.-методолог. семінару в режимі відеоконференцзв’язку, Київ-Дніпропетровськ-Львів-Одеса-Харків, 31 берез. 2010 р. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, Ю. П. Сурміна, В. П. Трощинського; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Упр. орг. фундам. та приклад. дослідж. – К.: Вид-во НАДУ, 2010. – 96 с.

- Пєтков С. Адміністративно-правове регулювання діяльності публічної влади в Україні // Юридичний журнал.-№4(82).-2009.-С.60-64

- Пухтецька А. Узагальнення сучасних підходів до викладання циклу адміністративно-правових дисциплін у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії // Юридичний журнал.-2010.-№9.-С.32-36

- Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 8 квіт. 2011 р.: у 2 ч. / за наук. ред. В. С. Загорського, А. В. Ліпенцева. – Л.: ЛРIДУ НАДУ, 2011. – Ч. 1. – 424 с

- Теоретико-методологічні засади державного управління: формування понятійного апарату: метод. рек. / авт. кол.: В. В. Корженко, В. В. Говоруха, О. Ю. Амосов [та ін.]; за заг. ред. В. В. Корженка; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Упр. орг. фундам. та приклад. дослідж., Харк. регіон. ін-т держ. упр. – К.: Вид-во НАДУ, 2009. – 56 с.

- Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. / ред. кол.: О. Ю. Амосов (голов. ред.) [та ін.]. – Х.: Вид-во ХарРI НАДУ «Магістр», 2010. – Вип. 4 (31). – 468 с.

- Теплюк М. Публічна влада в Україні: визначення поняття і конституційно-правова природа // Право України.-2009.-№5.-С.25-30