Тема. Склад ціни та формування її елементів

План лекції

1. Витрати та їх вплив на формування ціни.

2. Визначення прибутку у ціні.

3. Формування у ціні товарних податків.

4. Посередницькі надбавки та знижки у ціні.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (10) с.83 – 85,

2. розвязати задачу №№ 16 с.190,

3. дати відповіді на запитання с. 51, 104.

4. підготовка рефератів.

5. опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:

- Система цінових знижок (СРС №№ 10,11).

- Торгівельні надбавки і націнки (СРС №№ 12).

І. Основні категорій і поняття

Відпускна ціна виробника є його оптовою ціною, що забезпечує підприємствам можливість розширеного відтворення за рахунок власних коштів.

Собівартість реалізованої продукції являє собою виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції. Валовий прибуток повинний покривати адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, а також включати у свій склад суму операційного прибутку підприємства.

Податок на додану вартість являє собою частину знову створеної вартості, що відраховується в державний бюджет на кожному етапі виробництва і реалізації продукції. Об’єктами оподатковування є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України.

Витрати змінні — вартісні витрати, які прямо залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, технологічна енергія, зарплата працівників тощо), але на одиницю продукції залишаються сталими.

Витрати постійні — вартісні витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва (амортизація, комунальні послуги, зарплата управ­лінського персоналу тощо), але на одиницю продукції, зокрема зі збіль­шенням виробництва, вони зменшуються.

Маржинальний дохід — фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

Надбавка торговельна — елемент ціни, який додається до ціни придбання торговельною організацією і складається з її витрат обігу, прибутку і ПДВ.

Націнка посередницько-збутова — елемент ціни, який додається до ціни придбання посередником з метою відшкодування особистих витрат, отримання прибутку та сплати ПДВ.

Структура ціни — відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

Знижка:

ü дилерська — міра зниження ціни, яку виробник надає своїм постійним представникам або посередникам за операції з реалізації товару;

ü за швидкість платежів — міра зниження ціни, що надається покуп­цям, які сплачують рахунки раніше встановленого угодою кінцевого терміну;

ü кумулятивна — кількісна знижка, яка надається постійним покупцям у разі придбання ними за певний період партії товару, що перевищує встановлену угодою межу.

ІІ. Короткий виклад теми

За своїм значенням головним елементом ціни є витрати, які виступають у формі собівартості.

Собівартість - це вираженні в грошовій формі витрати підприємства, які пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, товарів та послуг.

Правильне визначення витрат необхідне для встановлення ціни пропозиції і для вироблення ефективної цінової стратегії.

Витрати, що входять до собівартості продукції можуть бути згруповані за різними ознаками:

І. За економічним змістом поділяються на окремі елементи;

II. За способом віднесення на окремі види продукції - на прямі і непрямі;

III. За цільовим призначенням - на калькуляційні статті;

IV. За обсягом виробництва - на постійні та змінні.

Перша група об'єднує економічно однорідні витрати, які групуються за такими елементами:

1 - сировина, матеріали;

2 – соціальні відрахування;

3 - заробітна плата;

4 - амортизація;

5 - інші витрати.

В основі групування витрат за калькуляційними статтями є принцип розподілу за цільовим призначенням, згідно з яким виділяються виробничі витрати управлінськогоого характеру. Ця класифікація пов'язана з їх розподілом на прямі і не прямі (накладні).

Прямі - витрати, які можуть бути віднесенні на певний вид продукції, робіт.

Непрямі - витрати, які не можуть бути віднесені на конкретні вироби і тому розподіляються між ними відповідно до встановленої на підприємстві бази розподілу. До непрямих належать загальновиробничі витрати, які поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновирооничих витрат належать витрати на управління виробництвом і змінюються прямопропорційно до зміни обсягів діяльності. До постійних загальновиробничих витрат належать витрати, абсолютна величина яких залишається не змінною і вони не підлягають розподілу на конкретні види продукції. Усі прямі витрати є постійними, їх абсолютна величина не змінюється або змінюється незначно при зміні обсягів виробництва.

Поряд з витратами не менше значним елементом ціни є прибуток, що є формою чистого доходу. Отримання прибутку є головним стимулом будь-якої форми підприємства, бо кожне підприємство націлене на отримання максимальної величини доходу.

Залежно від порядку формування цін, прибуток може бути визначений нормативним чи залишковим методом. Для визначення розміру валового прибутку з урахуванням податку на нього можна використати формулу:

де Пr - очікуваний чистий прибуток; грн.;

Сп - ставка податку на прибуток, %;

Пв - валовий прибуток, грн.;

Відношення прибутку до інших показників діяльності підприємства, таких як собівартість, обсяг реалізації, називають рентабельністю.

Рентабельність застосовують як інструмент визначення прибутку, який входить до ціни виробу.

Де Р - норматив рентабельності, %; С - собівартість, грн.;

Таким чином без ПДВ розраховують:

У практиці ціноутворення до складу цін входять два непрямих податки: акцизний збір(АЗ) і податок на додану вартість (ПДВ).

АЗ - податок, який включається в ціну високорентабельних товарів не першої необхідності і в кінцевому підсумку сплачується покупцем. АЗ встановлюється в цінах тільки окремих товарів, перелік яких встановлюється Верховною Радою України. З січня 2000 р до переліку підакцизної продукції входять 5 товарних груп:
алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби, нафтопродукти і ювелірні вироби.

Величина АЗ визначається за формулою:

Ас - ставка АЗ, %;

Але якщо ціна формується на підприємстві, то ця формула не застосовується, тому виробник спочатку визначає ціну, що складається з собівартості і прибутку, а потім з АЗ:

Різниця між цінами, що містять і не містять АЗ за відповідною ставкою дає змогу визначити величину цього податку в ціні:

А= Ца - (С + П), або

Іншою формою непрямого податку, що входить до складу ціни є ПДВ, він визначається в ціні товару за діючою ставкою до оподаткованого обороту, який не містить у собі цього податку, або інакше до ціни, яка враховує собівартість та прибуток, якщо ціна встановлюється на підакцизний товар до оподаткованого обороту входить АЗ, а ПДВ визначається:

ПДВс - ставка ПДВ, %,

Але коли на товар діє відпускна ціна, до якої вже входить ПДВ то його величина в ціні:

Складовою частиною відпускної ціни товару може бути цінова знижка.

Знижка - умова договору, що визначає розмір зменшення базової ціни товару вказаної у договорі. Цінові знижки мають добровільний характер і не є обов'язковими. Вони можуть надаватися не тільки фірмою виробником, а й торговою організацією у певному випадку. В наш час на практиці використовуються більше 20 різних знижок. Крім знижок продавці дуже часто використовують систему надбавок, націнок.

Надбавка - надбавка до ціни, яка встановлюється залежно від особливих вимог покупця при виконанні спеціального індивідуального замовлення за підвищену якість товару, надання додаткових послуг, розстрочку платежу та інше. Процес надходження товару від виробника до споживача може мати стадії:

— виробник - посередник - підприємство;

— виробник - роздрібна торгівля - населення;

— виробник - посередник - роздрібна ціна - населення.

Такий ланцюговий зв'язок зумовлює необхідність встановлення цін на кожному етапі товаропросування, що досягається за допомогою застосування посередницько- збутових і торгівельних націнок.

Посередницько- збутові націнки складаються з:

Нп(т)= ВО + П+ ПДВ, де

Нп - посередницько- збутова націнка, грн.;

ВО - витрати обігу посередницької організації, грн.

Рорахунок ціни з націнкою здійснюється:

Цр - ціна реалізації товару, грн.;

Цп - ціна придбання, грн.;

Н - посередницька чи торгівельна націнка, %.

Наприклад:

Магазин придбав у виробника одиницю товару за відпускною ціною 360 грн. і встановив до неї надбавку 15 %. Тоді роздрібна ціна магазину 414 грн. (360 (1+ 0.15)), а торгівельна надбавка 54 грн. (414= 360).

Ціну придбання можна визначити:

, де

З - Торгівельна (посередницька) знижка, %.

Наприклад:

Постачальник пропонує продавцю встановити роздрібну ціну 414 грн,, то при знижці в 13 % ціна придбання для нього має не перевершувати 360 грн. (414 (1- 0.13)). У такому разі магазин одержав на свою користь знижку - 54 грн, (414 - 360).

ІІІ. Тести для самоперевірки знань

1. Відпускна ціна на підакцизний товар визначається за формулою:

А. (С + П + А) ´ 1,2. Б. (С + П) ´ А + ПДВ.

В. (С + П + А + ПДВ) ´ 1,2. Г. (С + П) ´ 1,2 + А.

2. Обов’язковим елементом ціни є:

А. Торговельна надбавка. Б. ПДВ.

В. Акцизний збір. Г. Усі відповіді неправильні.

3. З метою визначення ціни без ПДВ необхідно ціну, яка включає в себе цей податок:

А. Поділити на 6. Б. Поділити на 0,2.

В. Помножити на 1,2. Г. Поділити на 1,2.

4. Ціна не може формуватися за таким складом:

А. С + П + А. Б. С + П + ПДВ.

В. С + П + А + ПДВ. Г. С + П.

5. Маржинальний дохід — це:

А. Прибуток плюс повні витрати.

Б. Прибуток плюс змінні витрати.

В. Прибуток плюс постійні витрати.

Г. Ціна мінус повні витрати.

6. Відсоткова ставка акцизного збору на вітчизняну продук­цію встановлюється до ціни, яка складається з таких елементів:

А. С + П. Б. С + П + А.

В. С + П + ПДВ. Г. С + П + А + ПДВ.

7. До постійних витрат не належать:

А. Орендна плата.

Б. Зарплата управлінського персоналу.

В. Паливо на технологічні цілі.

Г. Амортизація.

8. Посередницько-збутова націнка на підакцизний товар складається з таких елементів:

А. ВО + П. Б. ВО + П + ПДВ.

В. ВО + П + А. Г. ВО + П + А + ПДВ.

9. У ринкових умовах собівартість продукції визначає:

А. Мінімальну ціну виробу.

Б. Максимальну ціну виробу.

В. Середню ціну виробу.

Г. Усі відповіді неправильні.

10. Торговельна надбавка встановлюється у відсотках до:

А. Роздрібної ціни.

Б. Ціни придбання.

В. Витрат обігу торгівлі.

Г. Націнки посередника.