Взаємного розташування ЗНО

Сутність розміщення ЗНО зводиться до вибору місць установки берегового і плавучого навігаційного обладнання з таким розрахунком, щоб вони забезпечували необхідну точність визначення місця і безпека плавання в даному районі моря.

Розміщення повинно бути раціональною, тобто такою, щоб поставлені при проектуванні завдання вирішувалися при мінімальних витратах сил і засобів.

Робота з розміщення ЗНО починається з підготовки карт, на які відповідно до вихідних даних для аналізу наносяться:

- границі забезпечуваного району моря;

- границі навігаційних небезпек;

- рекомендовані шляхи і фарватери;

- зони (лінії) поділу руху;

- канали;

- задані точності визначення місця судна.

Залежно від вихідних даних приймається рішення про методи розвитку ЗНО (розвиток мережі РНС, радіомаяків, маяків, знаків, встановка створів, секторних вогнів, постановка буїв і віх і т.д.), а також про місця установки ЗНО і їх дальностях дії.

Робота з розміщення ЗНО і вибору елементів їхнього взаємного розташування виконують у наступному порядку:

- по знятому з карти видаленню від берега границь обладнанного району, рекомендованих шляхів і фарватерів визначають необхідні дальності дії ЗНО;

- намічають точки розміщення ЗНО, поєднують ЗНО в навігаційні групи і визначають елементи їхнього взаємного розташування в навігаційних групах;

- наносять зони дії і робітники зони для обраних варіантів розміщення ЗНО;

- оцінюють очікувані точності визначення місця і порівнюють їх із заданими.

Р

В₃

О₁ О₃

В₁ В₂

β

О₂

Елементами взаємного розташування ЗНО, що входять у навігаційні групи, є:

- для груп із двох ЗНО - база В (відстань між орієнтирами);

- для груп із трьох ЗНО - бази В₁, В₂, В₃ і базовий кут β (кут між базами В₁ і В₂).

Розміщення ЗНО роблять на карті і починають із розміщення ЗНО, що мають найбільшу дальність дії, для того щоб покрити робочими зонами рекомендовані шляхи і фарватери, розташовані на великому видаленні від берега. Отримана в такий спосіб мережа поступово згущається розміщенням ЗНО з меншою дальністю дії.

Розміщення ЗНО виконують у декількох варіантах і вибирають із них найкращий, при якому рекомендовані шляхи і фарватери будуть перекриті робочими зонами з необхідною точністю визначення місця судна.

При розміщенні зорових ЗНО необхідно керуватися наступними вимогами:

а) одиночні ЗНО встановлювати можливо ближче до тих ділянкам району моря, на яких вони будуть використовуватися: на островах, мисах, а в окремих випадках і в море - на гідротехнічній підставі;

б) у навігаційні групи із двох ЗНО включати об'єкти з однаковою дальністю дії. Оптимальна довжина бази такої групи дорівнює половині дальності дії ЗНО.

Найменша СКП визначення місця розташовується на перпендикулярі до середини бази у відстані 0,35 В від її.

ЗНО в такій групі варто розміщати так, щоб перпендикуляр, відновлений до середини бази, проходив через район, де за умовами плавання потрібно більше висока точність визначення місця.

D

А В

Найкращим є варіант, при якому ЗНО розташовуються по обох сторони від рекомендованого шляху або фарватеру. При такому розміщенні використовуються робочі зони, розташовані по обох сторонах бази (див. мал., орієнтири С і D);

в) навігаційна група із трьох ЗНО повинна мати базовий кут β у межах 100 – 140⁰, а відношення довжин баз 1,66 ≥ ≥ 0,6. Зона дії такої групи буде максимальної, якщо β = 120⁰, а В₁ = В₂. Проектування навігаційної групи при інших відносинах довжин баз недоцільно.

При розміщенні СНО для забезпечення плавання по фарватерах і рекомендованих шляхах у стиснутих умовах, де навігаційні небезпеки розташовані поблизу рухи судів, оцінка обраного варіанта розміщення повинна вироблятися не тільки по величинах СКП визначення місця, але і по характеру розподілу їх по напрямках. Така оцінка виробляється побудовою еліпсів похибок. Більші півосі еліпсів повинні розташовуватися уздовж рекомендованих шляхів або фарватерів.

Попередньо обрані на картах варіанти розміщення ЗНО повинні бути перевірені на місцевості рекогносцировкою. У процесі рекогносцировки перевіряється можливість встановки ЗНО з обліком будівельних і технічних вимог до даного виду ЗНО. Місця встановки окремих ЗНО можуть бути змінені або уточнені.

У ході рекогносцировки визначаються сектори видимості зорових ЗНО, уточнюється тло, на якому проектуються ЗНО, рельєф місцевості і ін.

Уточнений на місцевості попередній варіант розміщення ЗНО перевіряється побудовою робочих зон і при одержанні позитивних результатів приймається як остаточний для подальшого проектування.

г) до розміщення берегових станцій РНС пред'являються наступні вимоги:

- взаємне розташування станцій повинне забезпечувати найкращу точність визначення місця судна. Кут між базами повинен перебувати в межах 120 – 180⁰;

- відстань між станціями повинне забезпечувати стійку синхронізацію;

- на шляху поширення радіонавігаційних сигналів не повинне бути перешкод, що спотворюють фазу сигналу;

- базові лінії повинні в основному проходити над морем, а довжина ділянки суши не перевищувати 40% довжини бази;

д) розміщення звукових випромінювачів:

- звукові випромінювачі повинні розміщатися безпосередньо над небезпекою або якнайближче до неї;

- поверхня, що підстилає, повинна бути однорідної;

- у секторі дії випромінювачів не повинне бути високих місцевих предметів;

- висота опори випромінювача 6- 8 метрів, а висота над рівнем моря не більше 40 метрів;

- місце установки випромінювачів повинне бути осторонь від стрімких скель або плоских елементів великих споруджень і не ближче 200 метрів від них.

При неможливості виконати ці умови випромінювачі розміщаються проти кутів споруджень або скель.