Витрати, що не включаються до собівартості реалізованої продукції

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, що не включають­ся до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші опе­раційні витрати. Всі вони тією чи іншою мірою включаються в ціну продукції.

Адміністративні витрати — це витрати, пов'язані з обслуговуван­ням виробництва і управління ним у масштабі всього підприємства. До них належать:

— загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, вит­рати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

—витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда,амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охоро­на);

—винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

—витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

—амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

—витрати на врегулювання спорів у судових органах;

—податки, збори та інші передбачені законодавством обов'яз­кові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що
включаються до виробничої собівартості продукції);

—плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

—інші витрати адміністративного призначення.

Усі ці витрати списуються на рахунок «Фінансові результати».

Витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збу­том) продукції, а саме:

—витрати матеріалів для пакування готової продукції на скла­
дах;

—витрати на ремонт тари;

—оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим аген­там, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;

—витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

—витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

—витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, опалення, ос­вітлення, охорона);

—витрати на транспортування, перевалювання та страхування
готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'я­зані з транспортуванням продукції відповідно до умов договору по­ставки;

—витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

—інші витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Усі ці витрати також списуються на рахунок «Фінансові резуль­тати».

До інших операційних витрат включаються:

—витрати на дослідження та розробку нематеріальних активів;

—собівартість реалізованої іноземної валюти;

—собівартість реалізованих виробничих запасів;

—сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

—втрати від операційної курсової різниці;

—втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустой­ки;

—витрати на виплати матеріальної допомоги, утримання об'єктів
соціально-культурного призначення;

—інші витрати операційної діяльності.

Всі ці витрати теж списуються на рахунок «Фінансові результа­ти».

Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати фінансову. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка при­зводить до зміни розміру і складу власного і позиченого капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові вит­рати. Деякі з фінансових витрат також входять до загальної суми вит­рат, на основі якої формується ціна продукції. Це, наприклад, відсот­ки за користування кредитами, за випущеними облігаціями, за фінан­совою орендою.

Усі ці витрати списуються на рахунок «Фінансові результати».

Усі розглянуті нами витрати — це поточні витрати підприємства, тому на їхній основі формується нижня межа ціни.

Тема 4. Державне регулювання ціноутворен ня в Україні