Форми та види державного кредиту. 8.1.1. Державний кредит як економічна категорія

______________________________________

8.1.1. Державний кредит як економічна категорія.

Державний кредит – сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади та управління з одного боку, і фізичними та юридичними особами–з іншого, при яких держава виступає в якості позичальника, кредитора та гаранта.

За допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які використовуються для задоволення державних потреб.

Форми кредитних відносин:

1. Держава – позичальник коштів;

2. Держава – кредитор, надаючи позики юридичним та фізичним особам у тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик або виконання інших зобов'язань, які брали на себе фізичні та юридичні особи, вона є гарантом.

Причини існування державного кредиту:

1. Потреби у виконанні державою своїх функцій;

2. Постійно зростаючі потреби держави;

3. Існування бюджетного дефіциту;

Економічна сутність державного кредиту – форма вторинного перерозподілу ВВП.

Джерело державного кредиту – вільні кошти населення, підприємств та організацій.

Використання державного кредиту – виправдана форма мобілізації коштів у розпорядження держав, доцільність якої при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії

8.1.2. Роль державного кредиту в формуванні фінансових ресурсів держави.

Основне призначення державного кредиту–мобілізація грошових коштів(позичкових капіталів) для фінансування державних витрат особливо коли державний бюджет є дефіцитним. Для кредиторів державного кредиту є формою заощадження або інвестування коштів у цінні папери, що дає їм додатковий гарантований дохід. Особливості ДК, які відрізняються його від іншим видів кредиту:

На відміну від банківського кредиту:

1. Державний кредит призначений для задоволення потреб державних органів влади та управління, а банківський–потреб суб'єктів господарювання та населення.

2. Джерелом повернення державного кредиту та оплати відсотків за ним є бюджетні кошти; для банківського–це прибутки від вигідного розміщення кредиту;

3. При позичанні коштів державою забезпеченням криту виступає все майно, що знаходиться в її власності, а при банківському–в якості забезпечення виступають конкретні цінності.

Як і інші види кредиту, державний кредит функціонує на принципах поверненості, строкості та платності.