Дії по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС. Призначення уповноваженого керівника. Створення Штабу з ліквідації НС

Для ліквідації надзвичайної ситуації залежно від її рівня уповноваженим керівником з ліквідації цієї ситуації призначається:

Кабінетом Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня - Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник;

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня — перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник відповідного територіального органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня — один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

виконавчим органом сільської, селищної ради або відповідно керівником підприємства, установи, організації у разі виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня — один із керівників сільської, селищної ради або підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.

Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації утворює робочий орган — штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій. Положення про штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій затверджується Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації призначається з урахуванням заздалегідь розроблених планів реагування на надзвичайні ситуації. Зазначеними планами обов'язково передбачається спеціальне навчання і періодичне тренування осіб, які можуть призначатися уповноваженими керівниками з ліквідації надзвичайних ситуацій

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації (далі - НС) є робочим органом ліквідації НС.

Залежно від рівня НС утворюється відповідно:

штаб з ліквідації НС загальнодержавного рівня;

штаб з ліквідації НС регіонального рівня;

штаб з ліквідації НС місцевого рівня;

штаб з ліквідації НС об'єктового рівня.

Штаб з ліквідації НС утворюється уповноваженим керівником з ліквідації надзвичайної ситуації, призначеним згідно із статтею 18 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”.

До роботи в штабі залежно від рівня НС залучаються керівники аварійно-рятувальних служб та формувань, що беруть участь у ліквідації НС, спеціалісти відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Персональний склад штабу з ліквідації НС визначає уповноважений керівник з ліквідації НС, який забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.

У своїй діяльності штаб з ліквідації НС залежно від її рівня взаємодіє із спеціальною Урядовою комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру або спеціальною комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня.

Основним завданням штабу з ліквідації НС є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.

Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:

· визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та подання медичної допомоги;

· збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;

· визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення:

· розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;

· визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;

· організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;

· здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;

· веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;

· веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;

· здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;

· веде оперативно-технічну документацію та складає звіт для подання органові, що призначив уповноваженого керівника з ліквідації НС.

Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника з ліквідації НС переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації НС. Розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідно до законодавства є обов’язковими для виконання суб’єктами — учасниками ліквідації НС, а також громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які знаходяться в зоні НС.

Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

o проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;

o зупинення діяльності об’єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності і підпорядкування, обмеження доступу на територію цієї зони;

o залучення в установленому порядку до проведення робіт аварійно-рятувальних формувань громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які знаходяться в зоні НС;

o зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.

Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов’язків та взяття на себе керівництва ліквідацією НС або призначення іншого уповноваженого керівника з ліквідації НС.

Штаб з ліквідації НС забезпечується комплектом аварійно-рятувальної документації на електронних (паперових) носіях, засобами постійного зв’язку з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які беруть участь у ліквідації НС.

Працівникам штабу з ліквідації НС забезпечується доступ до інформаційних ресурсів Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС.

Під час ліквідації НС залежно від її рівня штабом з ліквідації НС ведеться оперативно-технічна документація:

ü карта (схема) зони НС;

ü оперативний журнал з ліквідації НС;

ü оперативні плани ліквідації НС;

ü журнал обліку особового складу підрозділів аварійно-рятувальних служб (формувань) та інших осіб, залучених до ліквідації НС;

ü журнал обліку аналізів проб (повітря, води та грунту), який ведеться у разі потреби, залежно від виду НС;

ü план матеріально-технічного забезпечення ліквідації НС.

Після ліквідації надзвичайної ситуації працівники штабу з ліквідації НС систематизують документи, формуючи архівну справу у двох примірниках. Уповноважений керівник з ліквідації НС подає органу, що його призначив, звіт щодо прийнятих рішень і стан справ під час ліквідації НС.

За працівниками штабу з ліквідації НС на час виконання покладених на них обов’язків зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

Матеріально-технічне забезпечення роботи штабу з ліквідації НС і його працівників здійснюється відповідно до законодавства.

3. Алгоритм дій уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно з ст. 18 Закону України від 14.12. 99р. №1281-XIV “Про аварійно-рятувальні служби” і ст. 28 Закону України від 08.06.00р. №1809-ІІІ “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.02р. №843 “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня” для загальної координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади при ліквідації НС державного рівня, рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації НС та призначається уповноважений керівник з ліквідації НС – Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник.

У разі виникнення НС регіонального рівня - перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник відповідного територіального органу з питань НС та цивільного захисту населення.

У разі виникнення НС місцевого рівня - один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань НС та цивільного захисту населення.

Уповноважений керівник з ліквідації НС (далі - Уповноважений керівник) утворює робочий орган – штаб з ліквідації НС. Положення про штаб з ліквідації НС (далі - Штаб) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.02. №1201.

Урядова комісія та Штаб розміщується у Кризовому центрі МНС або у в іншому місці - за визначенням їх керівників. Уповноважений керівник з ліквідації НС встановлює порядок та режим роботи Штабу і приступає до безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.

У разі виникнення НС регіонального або місцевого рівня спеціальна комісія з ліквідації НС та Штаб розміщуються на відповідних пунктах управління або безпосередньо на місці подій.

Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття Уповноваженого керівника покладається на комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та НС держадміністрації, на території якої виявлено об'єктивні передумови або факт виникнення НС.

Орієнтовна послідовність дій уповноваженого керівника з ліквідації НС наступна:

1. На першому засіданні Урядової комісії або у робочому порядку через МНС уповноважений керівник уточнює завдання міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, установам і організаціям, задіяним у ліквідації НС та її наслідків.

2. Контролює наявність та стійкість зв’язку з оперативними групами реагування на НС, утвореними у центральних органах виконавчої влади, які залучаються до реагування на НС.

3. Виїжджає на місце виникнення НС та здійснює безпосереднє керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС.

4. Підпорядковує собі, після прибуття на місце виникнення НС, регіонально-оперативну групу або оперативну групу реагування на НС відповідного міністерства, підприємства, установи, організації, а також усі оперативні групи, розташовані у зоні НС за винятком оперативної групи СБУ.

5. Утворює об’єднане ешелоноване угрупування сил і засобів реагування на НС (розділ VII Плану реагування на НС державного рівня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567).

6. Виконує (через Штаб та оперативну групу) наступні завдання:

· визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;

· збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;

· визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від наслідків НС та забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

· розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосереджує у районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;

· визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;

· організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;

· здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;

· веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;

· веде облік загиблих та постраждалих внаслідок НС;

· здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;

· організовує проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;

· зупиняє діяльність об'єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності і підпорядкування, вводить обмеження доступу на територію цієї зони;

· залучає в установленому порядку до проведення робіт аварійно-рятувальні формування громадські організації та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які знаходяться у зоні НС;

· зупиняє аварійно-рятувальні роботи у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.

7. Організує взаємодію органів управління і сил, що залучаються до ліквідації НС державного рівня;.

8. Організує, з метою першочергового життєзабезпечення постраждалого населення та оперативного ліквідування НС і її наслідків, контроль за виконанням усіх видів забезпечення під час дій у зоні НС.

9. 9.Організує забезпечення, контроль та координацію робіт, пов’язаних з виконанням заходів безпеки під час дій у режимі НС.

10. Подає Кабінету Міністрів України звіт щодо прийнятих рішень і стану справ під час ліквідації НС.

11. Подає, у разі виникнення НС регіонального або місцевого рівня, звіт органу, який його призначив.

4. Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів рад у питаннях захисту населення і територій.

До складу системи цивільного захисту населення і територій входять визначені органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевих рад, їх сили і засоби, в тому числі фінансові, продовольчі, медичні, матеріально-технічні ресурси, відомчі системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Кожний рівень системи захисту населення і територій має координуючі та постійні органи управління, наділені спеціальними повноваженнями, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви фінансових і матеріальних ресурсів, системи зв'язку, оповіщення, інформаційного забезпечення.

Координуючими органами системи захисту населення і територій є:

загальнодержавного рівня:

§ Рада національної безпеки і оборони України,

§ Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

§ Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

У необхідних випадках для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна комісія;

регіонального рівня:

§ комісії Ради міністрів АвтономноїРеспубліки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - регіональні комісії);

місцевого рівня:

§ комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - місцеві комісії);

об'єктового рівня:

§ комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта.

Постійними органами управління системи захисту населення і територій є:

v на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управління (відділи) з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

v на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

v на місцевому рівні - районні державні адміністрації, відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, виконавчі органи місцевих рад;

v на об'єктовому рівні - управління підприємств та організацій, відділи (сектори або спеціально призначені особи) з питань цивільної оборони і надзвичайних ситуацій об'єктів.

Систему повсякденного управління захистом населення і територій складають оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації центри управління у кризових ситуаціях, оперативно-чергові служби всіх рівнів, чергово-диспетчерські служби міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, організацій та об'єктів господарювання.

Повноваження та обов’язки відповідального керівника робіт.

1. Керівництво роботами з ліквідації аварії, рятування людей та знижен­ня впливу небезпечних чинників аварії на майно (власність), людей та на дов­кілля здійснює ВК.

2. З метою полегшення виявленім ВК серед осіб, які знаходяться в місці розташування органу керівництва локалізацією аварії, він повинен мати одяг (каску, куртку і т.ін.) яскравого оранжевого кольору. Забороняється іншим особам, крім ВК, носити одяг, який пофарбовано аналогічним кольором.

3. Забороняється втручатися в дії ВК. При явно невірних діях відпо­відального керівника робіт, вищестояща керівна особа має право відсто­ронити його й прийняти на себе керівництво ліквідацією аварії або при­значити для цього іншу відповідну особу.

Обов'язки ВК виконують:

v на рівні розвитку аварії "А" — начальник виробництва (цеху, від­ділення, виробничої дільниці). До його прибуття на місце аварії обов'язки ВК виконує його заступник або спеціально призначена особа, яка повин­на бути зазначена в ПЛАС;

v на рівні розвитку аварії "Б" — керівник підприємства. До його при­буття на місце аварії обов'язки ВК виконує його заступник або спеціально призначена особа, яка повинна бути зазначена в ПЛАС;

v на рівні розвитку аварії "В" — посадова особа, призначена рішен­ням органу місцевого самоврядування. До його прибуття на місце обов'яз­ки ВК виконує керівник підприємства.

При виникненні під час аварії пожежі відповідальним керівником її гасіння є старша посадова особа МНС.

ВК зобов'язаний:

На рівні розвитку аварії "А":

v оцінити умови, виявити кількість і місцезнаходження людей, захоп­лених аварією, вжити заходів щодо оповіщення робітників підприємства та населення (при потребі) про аварію;

v вжити заходів щодо оточення району аварії і небезпечної зони;

v вжити негайних заходів щодо рятування людей, локалізації та ліквідації аварії;

v забезпечити виведення з небезпечної зони людей, які не беруть без­посередньої участі в ліквідації аварії;

v обмежити допуск людей та транспортних засобів до небезпечної зони;

v контролювати правильність дій персоналу, а в разі потреби — дії газорятувальних, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії на виробництві, та виконання своїх розпоряд­жень;

v інформувати безпосереднє керівництво, органи Держгірпромнагляду, а при потребі територіальні органи МНС, органи місцевого самоврядування і засоби масової інформації про хід і характер аварії, про потерпілих у ході рятувальних робіт;

v уточнювати та прогнозувати хід розвитку аварії, при потребі вноси­ти корективи в оперативну частку плану.

На рівні розвитку аварії "Б":

v сповістити про місце розташування органу управління роботами щодо локалізації аварії;

v уточнити з територіальним органом МНС, організаціями охорони здоров'я та іншими організаціями порядок евакуації потерпілих, персона­лу підприємства, а в разі потреби — й місцевого населення;

v керувати діями персоналу підприємства, газорятувальних, пожеж­них, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії на підприємстві та контролювати виконання своїх розпоряджень.

На рівні розвитку аварії "В":

v уточнити з територіальним органом МНС, організаціями охорони здоров'я та іншими організаціями порядок евакуації потерпілих, персоналу сусідніх підприємств і організацій, а в разі потреби — й місцевого населення;

v визначити коло і порядок залучення організацій, технічних і транс­портних засобів; наявність і потребу в медикаментах, засобах гасіння по­жежі, засобах індивідуального захисту та ін., спосіб їх постачання, місце розташування потерпілих та евакуйованих людей;

v організувати надання медичної допомоги потерпілим;

v організувати харчування та відпочинок осіб, які беруть участь у ліквідації аварії.