Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Сучасна типологія країн світу: класифікація за визначеними ознаками



Кожна країна світу має свої неповторні особливості, але наявність рис, спільних з іншими державами, є підставою для виділення певних типів країн. Тип країни – об’єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце у світовому співтоваристві на певному етапі розвитку. Тип країни формує сукупність умов і особливостей розвитку, які у будь-яких істотних (вирішальних) типологічних рисах, з одного боку, споріднюють її з подібними до неї країнами, а з іншого – вирізняють з-поміж інших. Існування типів країн, їх історична еволюція є наслідком того, що країни розвиваються різними темпами, в різних умовах і різними напрямами. Науково коректна типологія потребує максимально можливого диференціювання показників і пошуку їх унікальних поєднань. Завдання полягає у з’ясуванні подібного і типового для конкретної групи країн з-поміж інших. При цьому диференціація країн може не обмежуватися головними типовими ознаками, а тривати далі з метою з’ясування причин наявності цих ознак.

Існують різні типології, які враховують багато показників, що характеризують рівень економічного й соціального розвитку країн, а також історичні й політичні аспекти. Залежно від ознаки, покладеної в основу типології, виділяють такі основні класифікації країн: за площею; за чисельністю населення; за формою правління; за формою державного устрою; за ідеологічною орієнтацією; за формою державного режиму; за політичною структурою; за рівнем розвитку науки і техніки; за рівнем соціально-економічного розвитку. Крім наведених основних видів типологій, існують класифікації за віддаленістю від моря, природно-ресурсним потенціалом, типом відтворення населення, рівнем урбанізації, національним складом населення тощо.

Класифікація країн за площею. В основі цієї класифікації – територіальний розмір країни. За нею виділяють країни-гіганти, великі, значні, середні, малі, невеликі країни та мікродержави. Країни-гіганти (площею понад 3 млн. км2) – їх у світі 7: Росія (17,1 млн. км2), Канада (10,0 млн.), Китай (9,6 млн.), США (9,4 млн.), Бразилія (8,5 млн.), Австралія (7,7 млн.), Індія (3,3 млн.). Великі країни (від 1 до 3 млн. км2) - 21 країна: Алжир, Ангола, Аргентина, Болівія, Ефіопія, Демократична Республіка Конго, Індонезія, Іран, Казахстан, Колумбія, Лівія, Мавританія, Малі, Мексика, Монголія, Нігер, ПАР, Перу, Саудівська Аравія, Судан, Чад. Значні країни (від 500 тис. до 1 млн. км2) – 21 країна: Афганістан, Ботсвана, Венесуела, Єгипет, Ємен, Замбія, Кенія, Мадагаскар, Мозамбік, М’янма, Намібія, Нігерія, Пакистан, Сомалі, Таїланд, Танзанія, Туреччина, Україна, Франція, ЦАР, Чилі. Середні країни (від 100 до 500 тис. км2) – 56 країн: Бангладеш, Бенін, Білорусь, Болгарія, Буркіна-Фасо, Велика Британія, В’єтнам, Габон, Гайана, Гана, Гватемала, Гвінея, Гондурас, Греція, Еквадор, Еритрея, Зімбабве, Ірак, Ісландія, Іспанія, Італія, Камбоджа, Камерун, Киргизстан, КНДР, Конго, Кот-д’Івуар, Куба, Лаос, Ліберія, Малаві, Малайзія, Марокко, Непал, Нікарагуа, Нова Зеландія, Норвегія, Оман, Папуа-Нова Гвінея, Парагвай, Польща, Румунія, Сенегал, Сирія, Суринам, Таджикистан, Туніс, Туркменістан, Уганда, Узбекистан, Уругвай, Філіппіни, Фінляндія, ФРН, Швеція, Югославія. Малі країни (від 10 до 100 тис. км2) – 53 країни: Австрія, Азербайджан, Албанія, Багамські Острови, Беліз, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Бурунді, Бутан, Вануату, Вірменія, Гамбія, Гаїті, Гвінея-Бісау, Гренада, Грузія, Данія, Джібуті, Домініканська Республіка, Екваторіальна Гвінея, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Йорданія, Катар, Коста-Ріка, Кувейт, Латвія, Лесото, Литва, Ліван, Македонія, Молдова, Нідерланди, ОАЕ, Панама, Південна Корея, Португалія, Руанда, Сальвадор, Свазіленд, Словаччина, Словенія, Соломонові Острови, Сьєра-Леоне, Того, Угорщина, Фіджі, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Шрі-Ланка, Ямайка. Невеликі країни (від 1 до 10 тис. км2) – 8 країн: Бруней, Західне Самоа, Кабо-Верде, Кіпр, Коморські Острови, Люксембург, Маврикій, Трінідад і Тобаго. Мікродержави (менше 1 тис. км2) – 24 країни: Андорра, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Бахрейн, Ватикан, Домініка, Кірибаті, Ліхтенштейн, Мальдіви, Мальта, Монако, Науру, Палау, Республіка Маршаллові Острови, Сан-Марино, Сан-Томе і Принсіпі, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Китс і Невіс, Сент-Люсія, Сінгапур, Тонга, Тувалу, Федеративні Штати Мікронезії.

Найбільшою країною світою за площею є Російська Федерація, яка займає 11,5% суходолу, а найменшою – держава-карлик Ватикан, що займає територію 0,44 га в межах декількох кварталів столиці Італії – Риму.

Класифікація країн за чисельністю населення. За цією класифікацією виділяють країни найбільші, значні, середні, невеликі та дрібні. Найбільші країни (чисельність населення – понад 100 млн. осіб) – 10 держав: Бангладеш (133,5 млн. – 2001р.); Бразилія (171,8 млн. – 2001р.); Індія (1,033 млрд. – 2001р.); Індонезія (206,1 млн. – 2001р.); Китай (1,273 млрд. – 2001р.); Нігерія (126,6 млн. – 2001р. – 1-е місце в Африці); Пакистан (145 млн. – 2001р.); Росія (145 млн. – 2002р.); США (284,5 млн. – 2001р. – 3-є місце в світі після Китаю та Індії); Японія (127,1 млн. – 2001р.).

Значні країни (40-100 млн. осіб) – 18 держав: Велика Британія (60 млн. – 2001р.); В’єтнам (78,7 млн. – 2001р.); Демократична Республіка Конго (53,6 млн. – 2001р.); Ефіопія (65,4 млн. – 2001р.); Єгипет (69,8 млн. – 2001р.); Іран (66,1 млн. – 2001р.); Італія (57,8 млн. – 2001р.); Колумбія (43,1 млн. – 2001р.); Мексика (99,6 млн. – 2001р.); М’янма (47,8 млн. – 2001р.); ПАР (43,6 млн. – 2001р.); Південна Корея (48,8 млн. – 2001р.); Таїланд (62,4 млн. – 2001р.); Туреччина (66,3 млн. – 2001р.); Україна (49,1 млн. – 2001р.); Філіппіни (77,2 млн. – 2001р.); Франція (59,2 млн. – 2001р.); ФРН (82,2 млн. – 2001р.).

Середні країни (20-40 млн. осіб) – 20 держава: Алжир (31,624 млн. – 2001р.); Аргентина (37,5 млн. – 2001р.); Афганістан (26,8 млн. – 2001р.); Венесуела (24,6 млн. – 2001р.); Ірак (23,6 млн. – 2001р.); Іспанія (39,8 млн. – 2001р.); Канада (31 млн. – 2001р.); Кенія (29,8 млн. – 2001р.); КНДР (22 млн. – 2001р.); Малайзія (22,7 млн. – 2001р.); Марокко (29,9 млн. – 2001р.); Непал (23,5 млн. – 2001р.); Перу (26,1 млн. – 2001р.); Польща (38,6 млн. – 2001р.); Румунія (22,4 млн. – 2001р.); Саудівська Аравія (21,1 млн. – 2001р.); Судан (31,8 млн. – 2001р.); Танзанія (36,2 млн. – 2001р.); Уганда (24 млн. – 2001р.); Узбекистан (25,1 млн. – 2001р.).

Невеликі країни (1,5-20 млн. осіб) – 93 держав: Австралія (19,4 млн. – 2001р.); Австрія (8,1 млн. – 2001р.); Азербайджан (8,1 млн. – 2001р.); Албанія (3,4 млн. – 2001р.); Ангола (12,3 млн. – 2001р.); Бельгія (10,3 млн. – 2001р.); Бенін (6,6 млн. – 2001р.); Білорусь (10 млн. – 2001р.); Болгарія (8,1 млн. – 2001р.); Болівія (8,5 млн. – 2001р.); Боснія і Герцеговина (3,4 млн. – 2001р.); Ботсвана (1,6 млн. – 2001р.); Буркіна-Фасо (12,3 млн. – 2001р.); Бурунді (6,2 млн. – 2001р.); Вірменія (3,8 млн. – 2001р.); Гаїті (7 млн. – 2001р.); Гана (19,9 млн. – 2001р.); Гватемала (13 млн. – 2001р.); Гвінея (7,6 млн. – 2001р.); Гондурас (6,7 млн. – 2001р.); Греція (10,9 млн. – 2001р.); Грузія (5,5 млн. – 2001р.); Данія (5,4 млн. – 2001р.); Домініканська Республіка (8,6 млн. – 2001р.); Еквадор (12,9 млн. – 2001р.); Еритрея (4,3 млн. – 2001р.); Ємен (18 млн. – 2001р.); Замбія (9,8 млн. – 2001р.); Зімбабве (11,4 млн. – 2001р.); Ізраїль (6,4 млн. – 2001р.); Ірландія (3,8 млн. – 2001р.); Йорданія (5,2 млн. – 2001р.); Казахстан (14,8 млн. – 2001р.); Камбоджа (13,1 млн. – 2001р.); Камерун (15,8 млн. – 2001р.); Киргизстан (5 млн. – 2001р.); Конго (3,1 млн. – 2001р.); Коста-Ріка (3,7 млн. – 2001р.); Кот-д’Івуар (16,4 млн. – 2001р.); Куба (11,3 млн. – 2001р.); Кувейт (2,3 млн. – 2001р.); Лаос (5,4 млн. – 2001р.); Латвія (2,4 млн. – 2001р.); Лесото (2,2 млн. – 2001р.); Литва (3,7 млн. – 2001р.); Ліберія (3,2 млн. – 2001р.); Ліван (4,3 млн. – 2001р.); Лівія (5,339 млн. – 2001р.); Мавританія (2,7 млн. – 2001р.); Мадагаскар (16,4 млн. – 2001р.); Македонія (2 млн. – 2001р.); Малаві (10,5 млн. – 2001р.); Малі (11 млн. – 2001р.); Мозамбік (19,4 млн. – 2001р.); Молдова (4,3 млн. – 2001р.); Монголія (2,4 млн. – 2001р.); Намібія (1,8 млн. – 2001р.); Нігер (10,4 млн. – 2001р.); Нідерланди (16 млн. – 2001р.); Нікарагуа (5,2 млн. – 2001р.); Нова Зеландія (3,9 млн. – 2001р.); Норвегія (4,5 млн. – 2001р.); ОАЕ (3,3 млн. – 2001р.); Оман (2,4 млн. – 2001р.); Панама (2,9 млн. – 2001р.); Папуа-Нова Гвінея (5 млн. – 2001р.); Парагвай (5,7 млн. – 2001р.); Португалія (10 млн. – 2001р.); Руанда (7,3 млн. – 2001р.); Сальвадор (6,4 млн. – 2001р.); Сенегал (9,7 млн. – 2001р.); Сербія і Чорногорія (10,7 млн. – 2001р.); Сінгапур (4,1 млн. – 2001р.); Сирія (17,1 млн. – 2001р.); Словаччина (5,4 млн. – 2001р.); Словенія (2 млн. – 2001р.); Сомалі (7,5 млн. – 2001р.); Сьєрра-Леоне (5,4 млн. – 2001р.); Таджикистан (6,2 млн. – 2001р.); Того (5,2 млн. – 2001р.); Туніс (9,7 млн. – 2001р.); Туркменістан (5,5 млн. – 2001р.); Угорщина (10 млн. – 2001р.); Уругвай (3,4 млн. – 2001р.); Фінляндія (5,2 млн. – 2001р.); Хорватія (4,7 млн. – 2001р.); ЦАР (3,6 млн. – 2001р.); Чад (8,7 млн. – 2001р.); Чехія (10,3 млн. – 2001р.); Чилі (15,4 млн. – 2001р.); Швейцарія (7,3 млн. – 2001р.); Швеція (8,9 млн. – 2001р.); Шрі-Ланка (19,5 млн. – 2001р.); Ямайка (2,6 млн. – 2001р.).

Дрібні країни (менше 1,5 млн. осіб) – 50 держав: Андорра (100 тис. – 2001р.); Антигуа і Барбуда (100 тис. – 2001р.); Багамські Острови (300 тис. – 2001р.); Барбадос (300 тис. – 2001р.); Бахрейн (700 тис. – 2001р.); Беліз (300 тис. – 2001р.); Бруней (300 тис. – 2001р.); Бутан (900 тис. – 2001р.); Вануату (200 тис. – 2001р.); Ватикан (0,9 тис. – 2001р.); Габон (1,2 млн. – 2001р.); Гайана (700 тис. – 2001р.); Гамбія (1,4 млн. – 2001р.); Гвінея-Бісау (1,2 млн. – 2001р.); Гренада (100 тис. – 2001р.); Гуам (160 тис. – 2001р.); Джібуті (600 тис. – 2001р.); Домініка (100 тис. – 2001р.); Західне Самоа (200 тис. – 2001р.); Екваторіальна Гвінея (500 тис. – 2001р.); Естонія (1,4 млн. – 2001р.); Ісландія (300 тис. – 2001р.); Кабо-Верде (408 тис. – 2001р.); Катар (600 тис. – 2001р.); Кіпр (900 тис. – 2001р.); Кірибаті (100 тис. – 2001р.); Коморські Острови (600 тис. – 2001р.); Ліхтенштейн (30 тис. – 2001р.); Люксембург (400 тис. – 2001р.); Маврикій (1,2 млн. – 2001р.); Мальдіви (300 тис. – 2001р.); Мальта (400 тис. – 2001р.); Монако (30 тис. – 2001р.); Науру (10 тис. – 2001р.); Палау (20 тис. – 2001р.); Республіка Маршаллови Острови (100 тис. – 2001р.); Сан-Марино (30 тис. – 2001р.); Сан-Томе і Принсіпі (200 тис. – 2001р.); Свазіленд (1,1 млн. – 2001р.); Сейшельські Острови (100 тис. – 2001р.); Сент-Вінсент і Гренадіни (100 тис. – 2001р.); Сент-Китс і Невіс (40 тис. – 2001р.); Сент-Люсія (200 тис. – 2001р.); Соломонови Острови (500 тис. – 2001р.); Суринам (400 тис. – 2001р.); Східний Тимор (800 тис. – 2001р.); Тонга (100 тис. – 2001р.); Тувалу (10 тис. – 2001р.); Федеративні Штати Мікронезії (100 тис. – 2001р.); Фіджі (800 тис. – 2001р.).

Найбільшою за чисельністю населення державою світу є Китай, в якому на початку ХХІ ст. мешкало понад 1 млрд. 275 млн. осіб, а найменшою (як і за площею) – Ватикан, де офіційно громадянами є трохи більше 1 тис. осіб.

США, Велику Британію, Францію, Росію і Китай називають „великими державами”. Вони є переможницями у Другій світовій війні, мають найпотужніші армії, засновники ООН і постійні члени Ради Безпеки ООН. В останні роки ХХ ст. постало питання про зарахування до них Японії та Німеччини, які за військово-промисловим потенціалом посідають 2-е і 3-є місця у світі.

Класифікація країн за формою правління. Державний лад будь-якої країни характеризується насамперед формою правління. Форма правління – організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їх взаємодія з населенням. Форма правління впливає на суспільно-політичне життя країн, традиції, інколи – на менталітет населення, але не визначає ні рівня соціально-економічного розвитку, ні особливостей внутріполітичного стану країн: так, монархії (наприклад, у Європі) часто є більш демократичними, ніж деякі республіки. У світі існує чотири форми правління: республіка, монархія, країни Співдружності та джамахирія.

Республіканська форма правління виникла в давні часи (Афінська демократична республіка, Спартанська і Римська аристократичні республіки, міста-республіки: Флоренція, Венеція, Генуя – в Італії, Новгород і Псков – у Росії та ін.). Найбільшого поширення набула в періоди Нової та Новітньої історії. У 1991 р. У світі було 127 республік, після розпаду СРСР, СФРЮ і Чехословаччини їх стало 146. Республіка (суспільний) – форма правління, за якої суверенні права на владу належать або всім дієздатним громадянам, або їхній більшості. За республіканського устрою правління від імені народу здійснюється представницькими органами, які обираються або прямим голосуванням, або на основі процедур непрямого народного волевиявлення (через довірених осіб, вибірників тощо).

Типи республік бувають наступними: парламентська – верховенство має парламент, перед яким уряд несе колективну відповідальність за свої дії, роль президента в державному управлінні поступається ролі парламенту, а уряд очолює прем’єр-міністр. Уряд залишається при владі, доки має підтримку більшості в парламенті. За її відсутності уряд іде у відставку або голова держави розпускає парламент. До такого типу республік належать ФРН, Італія, Індія та ін.; президентська – в руках президента поєднані повноваження глави держави і голови уряду (США, Бразилія, Аргентина тощо); президентсько-парламентська – роль президента і парламенту урівноважена (Росія, Україна тощо). У світі ¾ країн – республіки. Ця форма правління вважається найбільш прогресивною й демократичною. Республіками є більшість країн Латинської Америки, майже всі колишні колонії в Азії, 49 із 52 країн Африки та ін.

Найдавнішою формою правління, притаманною ще першим державам світу, є монархія. Монархічна форма правління впродовж історії зазнала значних змін, але сутність її здебільшого залишалась незмінною: зосередження влади в руках однієї особи, з певними особливостями у конкретних державах. Монархія (єдиновладдя) – форма правління, за якої верховна державна влада формально (цілком або частково) зосереджена в руках одноособового керівника держави – монарха. Як правило, влада монарха довічна і передається у спадок, але існують дві монархії, які мають елементи республіки: Малайзія – федеративна конституційна монархія, де монарха обирають на 5 років султани султанатів, що входять у державу; ОАЕ – федеративна абсолютна монархія, в якій главу держави – президента обирає Верховна Рада емірів, також на 5 років.

Особлива ситуація у Ватикані, де Папу Римського, який має світський титул Світлішого князя, довічно обирають на колегії кардиналів, серед яких право голосування мають лише кардинали віком менше 80 років, і їх кількість не повинна перевищувати 120 осіб. Титул монарха в різних країнах різний: султан (Бруней, Оман), папа (Ватикан), емір (Кувейт, Бахрейн), герцог (Люксембург), імператор (Японія), король (у більшості монархій), князь (Монако, Ліхтенштейн). Всього у світі існує 30 монархій: Європа – Андорра, Бельгія, Ватикан, Велика Британія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція; Африка - Лесото, Марокко, Свазіленд; Азія – Бахрейн, Бруней, Бутан, Йорданія, Камбоджа, Катар, Кувейт, Малайзія, Непал, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Таїланд, Японія; Океанія – Тонга.

Монархії різняться за своєю формою: абсолютна монархія (необмежена) – форма правління, за якої глава держави – монарх є головним джерелом законодавчої та виконавчої влади (остання здійснюється залежним від монарха апаратом). Монарх здебільшого встановлює податки і розпоряджається фінансами. Парламент у деяких випадках взагалі відсутній або є дорадчим органом. Абсолютних монархій у світі 5: Бруней, Бутан, Катар, ОАЕ, Оман.

Конституційна монархія (обмежена) – форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі – уряду. Монарх юридично є верховним главою виконавчої влади, главою судової системи, формально призначає уряд, замінює міністрів, розпоряджається військами, може скасувати прийняті парламентом закони і розпустити парламент. Але фактично ці повноваження належать уряду. Конституційних монархій у світі 23: Тонга (Океанія); Лесото, Марокко, Свазіленд (Африка); Бахрейн, (фактично абсолютна), Йорданія, Камбоджа, Кувейт (фактично абсолютна), Малайзія, Непал, Таїланд, Японія (Азія); Андорра, Бельгія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція (Європа).





Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 2095 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.007 с)...