Поняття шлюбу та його правова природа

Вiдомо, що шлюб — один iз найдавнiших правових iнститутiв, чим i пояснюється iснування на сьогоднi рiзних теорій визначення його правової природи.

СК вперше дає поняття шлюбу як сiмейного союзу жiнки та чоловiка, зареєстрованому у державному органi реєстрацiїактiв цивiльного стану.

Виходячи з того, що будь-яке правове поняття повинно мiстити достатню сукупнiсть ознак, наявнiсть яких давала б змогу розкрити його правову сутнiсть, наведене легальне визначення шлюбу носить суто формальний характер. Аналiз його дає змогу дiйти висновку, що iснують такi ознаки шлюбу:

а) це союз жiнки та чоловiка. Це — фiзiологiчна ознака, бо СК дозволяє укладати шлюб тiльки мiж особами рiзної статi,а звiдси створення союзу двома жiнками або двома чоловiками не тягне за собою виникнення у них прав та обов’язкiв подружжя;

б) це не просто союз жiнки та чоловiка, а саме сiмейний союз,

що припускає спiльне проживання не тiльки в фiзичному сенсi,а й моральному,тобто спiльний побут, взаємнi права та обов’язки (ч.2 ст.3СК);

в) це союз, який зареєстрований у державному органi РАЦС. Ця ознака конститутивна, бо передбачає обов’язковiсть державної реєстрацiї такого союзу, необхiднiсть утiлення його у встановлену форму, яка може мати тiльки громадянський (свiтський), а не релiгiйний характер.